Рішення № 38899379, 22.05.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/60/14-ц Головуючий у І інстанції Кириченко В.І.Провадження № 22-ц/780/3208/14 Доповідач у 2 інстанції МатвієнкоКатегорія 30 22.05.2014

РІШЕННЯ

Іменем України

22 травня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - судді : Матвієнко Ю.О.,

суддів Волохова Л.А., Мельника Я.С.,

при секретарі Микитенко Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційними скаргами Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» та ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 21 березня 2014 року у справі за позовом Кагарлицького міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» до директора Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих злочином,

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2014 року Кагарлицький міжрайонний прокурор Київської області звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь КП КОР «Кагарликтепломережа» 34066 грн. 92 коп. завданої підприємству матеріальної шкоди, посилаючись на те, що ОСОБА_1 розпорядженням Київської обласної ради № 282 від 25.04.2008 року було призначено директором Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа», після чого між ним та Київською обласною радою було укладено контракт №59 від 01.05.2008 року і з вказаного часу він почав працювати на даній посаді.

Працюючи на посаді директора КП КОР «Кагарликтепломережа», ОСОБА_1, будучи службовою особою, умисно, в інтересах третіх осіб, а саме ПП «Солідіт», зловживаючи своїм службовим становищем та використовуючи його всупереч інтересам служби, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в порушення п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 22.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та договору № 13/07/09-15 від 13.07.09 року на надання юридичних послуг, укладеного між КП КОР «Кагарликтепломережа» в особі директора ОСОБА_1, з однієї сторони, та ПП «Солідіт», в особі Мамаєва Д.Ю., з іншої сторони, достовірно знаючи про те, що юридичні послуги згідно цього договору КП КОР «Київтеплокомуненерго» не надавалися, підписав платіжне доручення № 411 від 13.08.09 року, на підставі якого КП КОР «Кагарликтепломережа» незаконно та безпідставно перерахувало ПП «Солідіт» грошові кошти в сумі 34066 грн. 92 коп., чим завдало матеріальної шкоди (збитків) підприємству, на вищевказану суму.

У зв'язку з такими діями відповідача, Кагарлицькою міжрайонною прокуратурою Київської області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013100І90000025 щодо ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.364 КК України та ч.1 ст.366 КК України, а в подальшому направлено до суду для вирішення по суті.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 09 липня 2013 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42013100190000025 від 28.05.2013 року стосовно ОСОБА_1, за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності провадженням закрито, а ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності.

Оскільки закриття кримінального провадження у зв»язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не є реабілітуючою обставиною, прокурор просив суд стягнути з ОСОБА_1 завдану його злочинними діями підприємству матеріальну шкоду в розмірі 34 066 грн. 92 коп. на підставі ст.1166 ЦК України та п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 21 березня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП КОР «Кагарликтепломережа» кошти в сумі 34066,92 грн. у відшкодування збитків, завданих злочином. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 340,67 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, КП КОР «Кагарликтепломережа» та ОСОБА_1 подали на нього апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просили рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а рішення суду - скасуванню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 розпорядженням Київської обласної ради № 282 від 25.04.2008 року було призначено директором Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа», після чого між ним та Київською обласною радою було укладено контракт №59 від 01.05.2008 року і з вказаного часу відповідач почав працювати на даній посаді.

В 2009 році трудовий контракт ОСОБА_1 був продовжений до червня 2010 року, а 16.06.2010 року трудовий контракт № 7 продовжено до 17.06.2013 року.

Відповідно до вказаного трудового контракту до функцій, прав та обов'язків ОСОБА_1, як керівника КП КОР «Кагарликтепломережа», відносяться: керівництво підприємством, організація його виробничо-господарської, соціально-побутової та іншої діяльності, забезпечення виконання завдань підприємства згідно з законодавчими актами, статутом підприємства та контрактом. Також, в межах своєї компетенції, ОСОБА_1 має право видавати накази та інші акти, давати вказівки, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників підприємства, та виконує інші обов'язки, які є організаційно-розпорядчими і адміністративно-господарськими, тобто ОСОБА_1 є службовою особою.

Також встановлено, що ОСОБА_1, працюючи на посаді директора КП КОР «Кагарликтепломережа», будучи службовою особою, умисно, в інтересах третіх осіб, а саме ПП «Солідіт», зловживаючи своїм службовим становищем та використовуючи його всупереч інтересам служби, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, в порушення п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 22.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, та договору № 13/07/09-15 від 13.07.09 року на надання юридичних послуг, укладеного між КП КОР «Кагарликтепломережа» в особі директора ОСОБА_1, з однієї сторони, та ПП «Солідіт», в особі Мамаєва Д.Ю., з іншої сторони, достовірно знаючи про те, що юридичні послуги згідно цього договору КП КОР «Київтеплокомуненерго» не надавалися, підписав платіжне доручення № 411 від 13.08.09 року, на підставі якого КП КОР «Кагарликтепломережа» незаконно та безпідставно перерахувало ПП «Солідіт» грошові кошти в сумі 34066 грн. 92 коп.

У зв'язку з вищенаведеними обставинами Кагарлицькою міжрайонною прокуратурою Київської області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013100І90000025 щодо ОСОБА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.364 КК України та ч.1 ст.366 КК України, а в подальшому направлено до суду для вирішення по суті.

Ухвалою Кагарлицького районного суду Київської області від 09 липня 2013 року кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 42013100190000025 від 28.05.2013 року стосовно ОСОБА_1 за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, провадженням закрито, а ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з доведеності факту завдання діями ОСОБА_1, які мають ознаки злочину, шкоди КП КОР «Кагарликтепломережа», директором якого він являвся, що на підставі п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України є підставою для стягнення з нього на користь підприємства шкоди в повному розмірі.

Однак з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12.1992 року «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» судам слід мати на увазі, що до позовних заяв про матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (п. 3 ст. 134 КЗпП), повинні додаватись докази, які підтверджують, що вчинення працівником таких діянь встановлено у порядку кримінального судочинства. Матеріальна відповідальність у повному розмірі шкоди покладається і в тих випадках, коли шкода заподіяна діями працівника, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, але він був звільнений від кримінальної відповідальності у зв»язку зі спливом строку давності для притягнення до кримінальної відповідальності, або з інших підстав, передбачених законом.

Судом першої інстанції в основу рішення про задоволення позову покладено ухвалу Кагарлицького районного суду Київської області від 09 липня 2013 року про закриття щодо ОСОБА_1 кримінального провадження у зв»язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.

Однак, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що даною ухвалою факт заподіяння шкоди кримінально караними діями ОСОБА_1 саме КП КОР «Кагарликтепломережа» не підтверджується, оскільки в ухвалі зазначено, що «своїми умисними злочинними діями ОСОБА_1 з рахунку КП КОР «Кагарликтепломережа» на рахунок ПП «Солідіт» безпідставно перераховано грошові кошти на загальну суму 34 066,92 гривні, чим завдано збитків Головному управлінню житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу на вказану суму» (а.с.28-32). Будь-яких висновків щодо того, що внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 шкоди в розмірі 34 066,92 грн. завдано саме КП КОР «Кагарликтепломережа», в інтересах якого і подано позов до суду, ухвала Кагарлицького районного суду Київської області від 09 липня 2013 року не містить.

Враховуючи те, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту завдання відповідачем, як працівником, шкоди підприємству, з яким він перебував у трудових відносинах, діями, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, висновок суду першої інстанції про задоволення позову на підставі п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України є незаконним та необґрунтованим.

Посилання позивача на положення ст. 1166 ЦК України також не являються підставою для задоволення позову, оскільки відповідно до диспозиції даної статті позивачу необхідно довести факт завдання відповідачем шкоди його неправомірними діями, що прокурором доведено не було, оскільки надані ним докази не підтверджують факт завдання ОСОБА_1 матеріальної шкоди КП КОР «Кагарликтепломережа», що виключає можливість застосування положень ст.1166 ЦК України.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскільки рішення суду першої інстанції вищенаведеним вимогам закону не відповідає, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» та ОСОБА_1 підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції в зв»язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи - скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційні скарги Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» та ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 21 березня 2014 року - скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позову Кагарлицького міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» до директора Комунального підприємства Київської обласної ради «Кагарликтепломережа» ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих злочином, - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: