Постанова № 38898408, 19.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 травня 2014 року 15:51 № 826/2964/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., за участю секретаря судового засідання Голод А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс Люкс»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпро скасування податкового повідомлення-рішення ,за участю сторін:

представники позивача: Кузьмичов С.Г., Недашківський О.В.

представник відповідача: Титаренко Т.А.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19.05.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імекс Люкс» (далі - позивач, ТОВ «Імекс Люкс») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач), у якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0001472208 від 21.02.2014.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з ТОВ «Украгро-Тек» не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій з даним контрагентом у періоді, що перевірявся, та зазначив, що, на його думку, у відповідача були відсутні підстави для донарахування йому податкових зобов'язань з податку на прибуток, адже ТОВ «Імекс Люкс» у взаємовідносинах з ТОВ «Украгро-Тек» є постачальником та у повному обсязі задекларував отриманий валовий дохід за результатами господарських відносин з даним контрагентом.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилався на матеріали досудового слідства у кримінальному провадженні №32013110080000071, а саме: протокол допиту в якості свідка директора ТОВ «Украгро-Тек» ОСОБА_4, який заперечив свою причетність до діяльності даного товариства. Також відповідач посилався на висновок експерта, згідно якого підписи на видаткових накладних, складених ТОВ «Імекс Люкс» на виконання договору, укладеного з ТОВ «Украгро-Тек» підписані не ОСОБА_4, а іншою особою. За таких обставин, відповідач зазначає, що господарські операції позивача з даним контрагентом не мали реального характеру. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення правомірним.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Посадовими особами відповідача, у зв'язку із надходженням постанови старшого слідчого СУФР ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Місті Києві Гришина О.М. по кримінальному провадженню №32013110080000071 від 28.10.2013, на підставі наказу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управляння Міндоходів у місті Києві №800 від 08.11.2013, направлення №689/26-58-22-08-09 від 08.11.2013, згідно з підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78, пунктом 82.2 статті 82 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка.

За результатами перевірки відповідач склав акт №708/26-58-22-08-11/25203313 від 06.02.2014 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Імекс Люкс» (код ЄДРПОУ 25203313) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств при взаємовідносинах з ТОВ «Украгро-Тек» (36689634), ТОВ «Каліон» (код ЄДРПОУ 38323098) та ТОВ «Альтаїр компані» (код ЄДРПОУ 38698504) за період з 01.01.2011 по 30.09.2013 (далі - акт №708/26-58-22-08-11/25203313).

Згідно висновків вказаного акту, відповідач встановив, що при здійсненні позивачем взаємовідносин з ТОВ «Украгро-Тек» за період з 01.01.2011 по 30.09.2013, позивач допустив порушення податкового законодавства, а саме: підпунктів 14.1.202, 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пунктів 137.1, 137.10 статті 137, пункту 138.4 статті 138 та пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в загальному розмірі 2 101 570,00 грн.

Позивач вважаючи протиправними та необґрунтованими зазначені висновки податкового органу, подав заперечення на акт перевірки №708/26-58-22-08-11/25203313, за результатом розгляду яких відповідач листом від 18.02.2014 № 3038/10/26-58-22-08-09 про надання відповіді на заперечення повідомив про залишення висновків атку перевірки без змін, а заперечень - без задоволення.

На підставі акту перевірки №708/26-58-22-08-11/25203313 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0001472208 від 21.02.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2 626 963,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 2 101 570,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 525 393,00 грн.

Не погоджуючись із винесеним податковим повідомленням-рішенням №0001472208 від 21.02.2014 ТОВ «Імекс Люкс» оскаржило його до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать про те, що з між ТОВ «Імекс Люкс» (Постачальник) та ТОВ «Украгро-Тек» (Покупець) укладено Господарський договір поставки №106-12 від 01.06.2012 (далі - Договір №106-12), згідно умов якого, Постачальник зобов'язується передати (поставити) у власність Покупця одяг, що був у вжитку (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах цього Договору (а.с. 211-214 Т. ІІ, а.с. 53-56 Додаток №4 до справи).

Відповідно до пункту 3.1 Договору №106-12, передача товару здійснюється на умовах самовивозу покупцем. Факт передачі кожної партії товару покупцю підтверджується накладною на товар (пункт 3.2 Договору №106-12).

Суд встановив, що первинні документи по взаємовідносинах ТОВ «Імекс Люкс» з ТОВ «Украгро-Тек» були вилучені СУ ФР ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №32013110080000071 та в подальшому направлені до СТКРЗ Святошинського РУ при ГУ МВС України в місті Києві для проведення судово-почеркознавчої експертизи на підставі постанови від 11.03.2014 (а.с. 229-233 Т. ІІ).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2014 у СУ ФР ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві було витребувано належним чином завірені копії документів стосовно взаємовідносин ТОВ «Імекс Люкс» з ТОВ «Украгро-Тек».

Листом від 30.04.2014 №2405/9/26-57-09-01 СУ ФР ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві було надано оригінали витребуваних судом первинних документів, а також надано копію висновку експерта, стосовно належності підписів у наданих первинних документах (а.с. 3 Т. ІІІ).

Дослідивши надані оригінали первинних документів, суд встановив, що на виконання умов Договору №106-12 позивач протягом червня-листопада 2012 року передав у власність ТОВ «Украгро-Тек» товар на загальну суму 9 246 353,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість в сумі 1 541 059,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 1-52, 57-102 Додатку №4 до справи).

Розрахунки між ТОВ «Імекс Люкс» та ТОВ «Украгро-Тек» здійснювались у безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 139-206 Т. ІІ).

Позивач зазначив, що товар, який було передано ТОВ «Украгро-Тек» в ході виконання зазначеного договору, зберігався у складських приміщеннях позивача, загальною площею 387,8 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Лінейна, буд. 7.

Зазначене складське приміщення перебуває в користуванні позивача згідно Договору оренди нежитлових приміщень №1/1-10 від 01.01.2011, укладеного з ЗАТ «Трикотажна фабрика «Роза» (а.с. 201-204 Т. І). На підтвердження оплати вартості оренди за вказаним договором, позивач надав до матеріалів справи банківські виписки (а.с. 132-138 Т. ІІ).

Відповідно до пояснень позивача, товар, що був реалізований ТОВ «Украгро-Тек» був імпортований позивачем згідно контрактів від 25.10.2009 №25/10-1, від 26.11.2010 №2/01-1, від 01.09.2011 №1/01-1, від 22.11.2011 №01/02-3 (а.с. 218-242 Т. І). на підтвердження фактичного перетину товаром митного кордону України та здійснення його митного оформлення, позивач надав до матеріалів справи копії вантажних митних декларацій (Додатки №1, №2, №3 до справи). Здійснення розрахунків за вказаними контрактами з нерезидентами підтверджується копіями платіжних доручень в іноземній валюті (а.с. 1-87 Т. ІІ).

Крім того, позивач надав до матеріалів справи копії листів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України та Міністерства екології та природоохоронних ресурсів України щодо ввезення одягу та взуття, які були у вжитку, якими також підтверджується факт ввезення позивачем вантажу згідно вищезазначених контрактів (а.с. 208-217 Т. І).

Суд встановив, що за результатом здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ «Украгро-Тек» позивач включив до складу валових доходів суму у розмірі 7 075 294,00 грн. (рядок 02 податкової декларації з податку на прибуток «Доходи від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг))»).

За результатами перевірки господарських взаємовідносин ТОВ «Імекс Люкс» з ТОВ «Украгро-Тек» відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на їх відображення у податковому та бухгалтерському обліку, оскільки такі правочини не мали реального характеру.

Відповідач, зазначив, що сума грошових коштів у розмірі 10 007 476,00 грн., яка надійшла на банківський рахунок позивача від контрагента ТОВ «Украгро-Тек», мала бути відображена позивачем у рядку 03ІД декларації з податку на прибуток «Інші доходи», оскільки дана сума, на думку відповідача, є безповоротною фінансовою допомогою.

В обґрунтування такого висновку відповідач посилався на протокол допиту свідка від 13.07.2013, складений старшим оперуповноваженим з ОВС УПМ ДПС в м. Києві, майором податкової міліції Хомовим С.М. за результатом допиту громадянина ОСОБА_4, від імені якого підписаний Договір №106-12 (а.с. 239-242 Т. ІІ).

Згідно вказаного протоколу допиту свідка, ОСОБА_4, пояснив, що ТОВ «Украгро-Тек» йому не відомо і він не являється ні директором, ні засновником даного підприємства та ніколи ним не був. ТОВ «Украгро-Тек» він не реєстрував та нікого не уповноважував. Рахунки в банківських установах, як директор даного товариства, не відкривав, документи фінансово-господарської діяльності та податкові звіти не підписував. До діяльності даного підприємства відношення не має.

Посилаючись на вказаний протокол допиту свідка ОСОБА_4, відповідач зазначив, що первинні документи, складені за результатами фінансово-господарської діяльності між ТОВ «Украгро-Тек» та ТОВ «Імекс Люкс» оформлені з порушенням положень статей 203, 207, 626, 629, 655, 662, 664 Цивільного кодексу України, статей 3, 42, 55, 65 Господарського кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», були виключно задокументовані та не мали реального характеру та відповідно до положень

До матеріалів справи СУ ФР ДПІ у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві надано копію висновку експерта від 30.04.2014 №644, згідно якого підписи у видаткових накладних, наданих для дослідження, виконані не ОСОБА_4, а іншими особами.

Слід зазначити, що матеріали кримінального провадження, за відсутності обвинувального вироку, не є беззаперечним доказом протиправності формування позивачем валових доходів і підлягають доведенню в межах розгляду даної справи.

Суд відхиляє посилання відповідача на вказаний висновок експерта, з огляду на наступне.

В судовому засіданні 19.05.2014 судом було допитано в якості свідка директора ТОВ «Імекс Люкс» ОСОБА_7, який стосовно взаємовідносин з ТОВ «Украгро-Тек» пояснив, що з даним товариством він уклав договір поставки. Відповідно до умов договору, товар передавався на складі продавця, звідки покупець вивозив його власними силами. Свідок зазначив, що договір, який був підписаний від імені директора ТОВ «Украгро-Тек» ОСОБА_4 йому привіз чоловік, однак чи був це ОСОБА_4 або це була інша особа йому не відомо, оскільки документи, що підтверджують особу, він не запитував.

Відповідно до копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №583090 станом на 27.02.2014 ОСОБА_4 досі є особою, уповноваженою представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або особою, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної ТОВ «Украгро-Тек» (а.с. 141-143 Т. І).

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Таким чином, враховуючи наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців інформації про право ОСОБА_4 підписувати документи від імені ТОВ «Украгро-Тек», позивач не знав та не міг знати, що ОСОБА_4 не підписував первинні документи по господарським операціям між ТОВ «Імекс Люкс» і ТОВ «Украгро-Тек».

Аналогічна правова позиція викладена у судових рішеннях Вищого адміністративного суду від 28.05.2013 №К/9991/7031/11, від 20.03.2013 №К-11299/10, від 06.12.2012 №К-31067/10, від 12.07.2012 №К-27504/10.

Крім того, з матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що відповідач не ставить під сумнів факт імпорту ТОВ «Імекс Люкс» товарів (вживаного одягу), однак, заперечує факт подальшого продажу даного товару контрагенту - ТОВ «Украгро-Тек».

Дослідивши наявні в матеріалах справи копії наказів на проведення інвентаризації, актів контрольної перевірки інвентаризації цінностей, інвентаризаційних описів, карток складського обліку, видно, що придбаний позивачем товар в подальшому був переданий ТОВ «Украгро-Тек» (а.с. 31-68 Т. ІІІ).

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до статті 11 Закону, на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 131 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України).

Згідно положень пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення Договору №106-12, на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Украгро-Тек», не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що господарські відносини між ТОВ «Імекс Люкс» та ТОВ «Украгро-Тек» документально підтверджені та мали реальний характер.

З огляду на те, що в ході розгляду даної справи було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для відображення позивачем результатів господарських відносин із ТОВ «Украгро-Тек» за спірні періоди, зокрема, валових доходів, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для донарахування позивачу суми податку на прибуток оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства України, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та наявність підстав для їх задоволення у повному обсязі.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 4 Закону України «Про судовий збір», Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс Люкс» задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001472208 від 21.02.2014, прийняте Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Імекс Люкс» (код ЄДРПОУ 25203313) судові витрати в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський

Повний текст постанови складено та підписано 26.05.2014.