Рішення № 38898183, 21.05.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "21" травня 2014 р. Справа № 906/287/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Терехов О.Л. - дов. №2565-О від 16.08.2013р. (присутній в судовому засіданні 12.05.2014р. та 21.05.2014р.)

Гарбар М.В. - дов. №1171-0 від 07.04.2014р. (присутній в судовому засіданні 15.05.2014р.)

від відповідача: ОСОБА_3 - підприємець,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м.Житомир)

про стягнення 66181,43 грн.

Позивач подав позов про стягнення з відповідача заборгованості за договором № б/н від 21.03.2011р. в розмірі 66181,43 грн., а саме: 53417,10 грн. заборгованості за кредитом; 8505,99 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 1854,59 грн. пені; 2403,75 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом.

На адресу господарського суду 12.05.2014р. надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, яка виникла станом на 25.02.2014р. в розмірі 72256,51грн.: з яких 52910,10грн. заборгованості по кредиту, 12698,86грн. заборгованості по відсоткам, 3365,25грн. заборгованості по комісії, 3272,30грн. пені. Крім того, позивач повідомив про часткове погашення відповідачем простроченої заборгованості в сумі 497,00грн.

Згідно приписів ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що дії позивача щодо збільшення позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, у зв'язку з чим прийняв до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.

Вирішення спору відбувається в межах поданих змін.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Відповідач заборгованість визнав у повному обсязі, що зокрема, вбачається з підписаного сторонами акта звірки розрахунків.

Представники сторін в судовому засіданні 12.05.2014р. заявили клопотання про продовження строку розгляду спору відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, яке судом задоволено.

В поряку ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувались перерви: з 12.05.2014р. по 15.05.2014р. та з 15.05.2014р. по 21.05.2014р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

21.03.2011р. між ПАТ КБ "Приватбанк" (позивач) та ФОП ОСОБА_3 (клієнт/відповідач) було підписано Заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитка печатки (а.с.31), згідно якої клієнт погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://www.privatbank.ua., https://client-bank.ua), Тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають Договір банківського обслуговування.

Цим підписом відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах позивача - договорі банківського обслуговування.

Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, smsповідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг" (далі -Умови).

Згідно з п. 3.18.1.16. Умов при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Пунктом 3.18.1.1 Умов визначено, що кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, smsповідомлення або ін.). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, яке полягає у здійсненні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, в разі наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п.3.18.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.18.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки", або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Позивач, на виконання укладеного договору 04.02.2013р., встановив на рахунок відповідача кредитний ліміт у розмірі 55000,00грн., що підтверджується довідкою (а.с. 40).

Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань у відповідача станом на 11.03.2014р. утворилась заборгованість в розмірі 52920,10грн., яка винесена 27.05.2013 р. як прострочка кредиту в розмірі 55000грн., та частково сплачена: 16.07.2013р. в розмірі 1024,51грн., 19.08.2013р. - 558,39грн., 25.02.2014р. - 497,00грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 69-71) та банківською випискою (а.с. 72).

Відповідно до п.3.18.4.1 Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно п. 3.18.4.1.1 Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі - "період, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт виплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (п. 3.18.4.1.2. Умов).

Відповідно до п. 3.18.4.1.3 зазначених Умов, у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

При порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У випадку порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (до п. 3.18.4.1.3 Умов).

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.18.4.1.4 Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату розрахунку (п. 3.18.4.9 Умов).

Сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно п.п. 3.18.4.1., 3.18.4.2., проводиться в порядку, вказаному в п. 3.18.1.1., 3.18.2.1.4, 3.18.2.2.8. Відсотки сплачені по закінченню строку безперервного користування кредитом, вважаються простроченими (крім випадків розірвання кредиту згідно п. 3.18.2.3.4). Сплата відсотків може бути здійснена клієнтом також з інших належних йому рахунків в установленому законом порядку (3.18.4.3 Умов).

Як вбачається з розрахунку (а.с. 69-71), позивачем станом на 11.03.2014р. нараховано відповідачу відсотки за користування кредитом в розмірі 12698,86грн.

Відповідно до п. 3.18.5.1 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п.3.18.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Як вбачається з розрахунку (а.с. 69-71) позивачем у відповідності до умов договору нараховано відповідачу пеню в розмірі 3272,30грн.

У відповідності до п. 3.18.4.4. Умов, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

За користування кредитними коштами відповідачу станом на 11.03.2014р. нараховано 3365,25грн. комісії за користування кредитом (а.с. 69-71).

У пункті 3.18.4.10. Умов зазначено, що зобов'язання виконуються в такій послідовності: кошти отримані від Клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості, насамперед спрямовуються для відшкодування витрат/збитків Банку згідно з п.п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15, далі для погашення неустойки згідно розділу 5 цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг", далі - простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - відсотків, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості виконується не пізніше дати, зазначеної в п.3.18.1.8. При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат Банку відповідно до п.п. 3.18.2.2.16, 3.18.2.3.15 за погодженням сторін можлива зміна термінів погашення кредиту.

В зв'язку з неналежним виконанням умов договору, позивачем відповідачу направлена претензія №10221ZRZ2S09V від 27.12.2013р. з вимогою про сплату простроченої заборгованості за тілом кредиту в розмірі 53417,10грн., простроченої заборгованості за відсотками - 7437,65грн., заборгованості з комісії за користування кредитом - 1442,25грн., заборгованості по пені - 1510,93грн.

Відповідач вимогу позивача про сплату простроченої заборгованості в повному обсязі не виконав.

Згідно акту звірки, підписаного між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ФОП ОСОБА_3 від 08.05.2014р., заборгованість відповідача (в межах позовних вимог) станом на 11.03.2014р. становить 72256,51грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення учасника судового процесу, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2. ст. 639 ЦК України).

Водночас, ч.1 ст.1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернута позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Так, матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу грошових коштів в кредит в розмірі 55000,00грн. та факт часткового виконання зобов'язання щодо повернення грошових коштів у встановлений договором строк , в результаті чого має місце заборгованість в сумі 52920,10 грн.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що в суму збільшених позовних вимог в розмірі 72256,51грн. включена заборгованість по кредитному договору в розмірі 52920,10грн., хоча в заяві про збільшення розміру позовних вимог було помилково вказано 52910,10грн.

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Перевіривши розрахунок розміру процентів станом на 11.03.2014р. в сумі12698,86грн., суд встановив, що їх нараховано відповідно до умов договору, норм чинного законодавства та арифметично вірно.

Відповідно ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши розрахунок заборгованості (а.с. 69-71), суд встановив, що позивачем здійснювалось нарахування пені за несвоєчасно проведені розрахунки по сплаті кредиту, комісії та відсотків і її розмір станом на 11.03.2014 р. становить 3272,30грн. є вірним, і нарахованим відповідно до умов договору та норм чинного законодавства.

Вимоги про стягнення 3365,25грн. заборгованості по комісії позивачем також заявлені правомірно та підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими до норм чинного законодавства, та підлягають задоволенню в сумі 72256,51грн., з яких 52920,10грн. заборгованості за кредитом; 12698,86грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 3272,30грн. пені; 3365,25грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (10008, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570):

- 52920,10 грн. заборгованості за кредитом;

- 12698,86 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом;

- 3272,30 грн. пені;

- 3365,25 грн. заборгованості по комісії за користуванням кредитом;

- 1827,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 26.05.14

Суддя Сікорська Н.А.

Друк:

1 - до справи;

2 - відповідачу (рек. з пов.)