справа № 200/3000/14-а
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2014 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого - судді Шевцової Т.В.
при секретарі - Мар`єнко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейот» до Дніпропетровської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру», Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, третя особа Дніпропетровська міська рада про визнання дій протиправними та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з вищезазначеним позовом та просив суд визнати протиправною діяльність Дніпропетровської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру» щодо ненадання інформації виконавчому комітету Дніпропетровської міської ради з якого саме часу земельна ділянка за адресою: вул. Набережна Перемоги, 152, використовується ТОВ «ПЕЙОТ», надання нормативної грошової оцінки земельної ділянки із правомірності застосування саме зазначеного коефіцієнту; визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.04.2013 року № 144 в частині затвердження Акта № 6 комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам, при використанні земельних ділянок від 09.04.2013 року, яким визначено розрахунок збитків Дніпропетровської міській ради заподіяних Товариством з обмеженої відповідальністю «ПЕЙОТ» у розмірі 3 786 771, 26 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТОВ «Пейот» стало власником споруд, що знаходяться за адресою: вул. Набережна Перемоги, 152 з 01.12.2009 року, а користуватися почало тільки з 2012 року. У 2010 році та у першому півріччі 2011 року ТОВ «Пейот» не здійснювало господарську діяльність на даному об`єкті нерухомості, і відповідно на земельній ділянці по вул. Набережна Перемоги, 152 загальним розміром 1,4904 га.
В судове засідання представник позивача з`явилась, позовні вимоги підтримала в повному обсязі і просила їх задовольнити.
Відповідач 1 в судове засідання не з`явився, про час і дату судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки не повідомив.
Представник відповідача 2 в судове засідання з`явився, заперечував проти позову.
Представник третьої особи в судове засідання з`явився, заперечував проти позову.
Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 09.02.2009 року зареєстровано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю «Пейот». 18.12.2009 року ТОВ «Пейот» згідно договору купівлі - продажу , ВММ № 523205, реєстр 3169 придбало у власність будівлі та споруди автостоянки № 5, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 152. 11.02.2010 року ТОВ «Пейот» отримало витяг № 24995022 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, будівлі та споруди автостоянки № 5, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 152 на підставі договору купівлі - продажу , ВММ № 523205, реєстр 3169, виданий Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради, реєстраційний номер 28968463. Технічний паспорт власника ТОВ «Пейот» від 01.12.2009 року на будівлі та споруди автостоянки № 5, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 152.
02.09.2013 року ТОВ «Пейот» стало відомо, що рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.04.2013 року за № 144 «Про затвердження актів комісії визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, від 09.04.2013 р.», було затверджено Акт № 6 від 09.04.2013 року, складений комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам, при використанні земельних ділянок, відповідно до якого нараховані збитки, що заподіяні позивачем. Згідно даного акту був визначений розмір збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді позивачем у сумі 3 786 771, 26 грн. за період з 01.01.2008 р. по 09.04.2013 р. Причиною виникнення збитків зазначено - неодержання доходу.
Відповідно до Акту № 6 комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам, при використанні земельних ділянок від 09.04.2013 р.:
Розрахунок збитків за період 01.01.08 - 31.12.08 р.р.:
Нормативна грошова оцінка 1м2 земельної ділянки, у 2008 р.
14 904 * 1 441,49 * 0,03 = 644 519,01 грн.
Сума заподіяних збитків = 644 519,01 грн.
Розрахунок збитків за період 01.01.09 р. Нормативна грошова оцінка 1 м. кв. земельної
ділянки 1 660,60 грн./м. кв. у 2009р.
14 904 * 1 660,60 * 0,03 = 742 487,47 грн.
Сума заподіяних збитків = 742 487,47 грн. 1 441,49 грн./м. кв. - 31.12.09 р.:
Розрахунок збитків за період 01.01.10 - 31.12.10 р.р.:
Нормативна грошова оцінка 1 м. кв. земельної ділянки. 1 758,54 грн./м. кв. у 2010 р.
14 904 * 1 758,54 * 0,03 = 786 278,40 грн.
Сума заподіяних збитків = 786 278,40 грн.
Розрахунок збитків за період 01.01.11 - 31.12.11.р.р.: Нормативна грошова оцінка 1 м. кв.
земельної ділянки. 1 758, 54 грн./м. кв. у 2011 р.
14 904 * 1 758,54 * 0,03 = 613 943,41 грн.
Сума заподіяних збитків = 613 943,41 грн.
Розрахунок збитків за період 01.01.12 - 31.12.12 р.р.:
Нормативна грошова оцінка 1 м2 земельної ділянки. 1 758,54 грн./м. кв. у 2012 р.
14 904 * 1 758,54 * 0,03 = 786 278,40 грн.
Сума заподіяних збитків = 786 278,40 грн.
Розрахунок збитків за період 01.01.13 - 09.04.13.р.р.: Нормативна грошова оцінка
1 м2 земельної ділянки. 1 758,54 грн./м. кв. у 2013 р.
14 904 * 1 758,54 * 0,03 * 99/365 = 213 264,55 грн.
Де: 365 - кількість днів у році;
99 - кількість днів у розрахунковому періоді.
Сума заподіяних збитків = 213 264,55 грн.
Загальна сума заподіяних збитків = 644 519,01 + 742 487,47 + 786 278,40 + 613 943,41 +
786 278,40 + 213 264,55 = 3 786 771,26 грн. (не враховує сплачений земельний податок)
Як вбачається з Акту № 6 від 09.04.2013 року, розрахунок збитків зроблений, виходячи з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту 0,03, проте, доказів правомірності застосування саме зазначеного коефіцієнту відповідачем-1 чи відповідачем-2 не надано і в Акті про них не вказано. При цьому, нормативна вартість земельної ділянки за розрахунковий період не обґрунтована відповідною довідкою.
Частиною 2 ст. 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.
Одним із способів захисту прав територіальної громади у сфері земельних відносин є відшкодування заподіяних збитків.
Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення ії цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною 2 цієї статті визначено, що збитками є:1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч.2 ст. 157 ЗК України порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Згідно з приміткою до п. 3 вказаного Порядку відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу. Спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.
Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії. Результати роботи комісії оформлюються відповідними актами.
Згідно зі ст. ст. 96,206 ЗК України використання землі в Україні є платним.
Землекористувачі повинні своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Статтею 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Згідно зі ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка землі.
Згідно з п.1 Порядку визначення та відшкодування збитків власниками землі та землекористувачами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів « 284 від 19.04.1993рокувласникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначені ст. 1166 ЦК України відповідно до якої, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Цивільно-правова відповідальність за завдання майнової шкоди наступає за наявності цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність майнової шкоди, протиправна поведінка (дія чи бездіяльність) заподіювача; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та майновою шкодою, вина.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад правопорушення (ст. 1166 ЦК України). Необхідні елементи складу такі: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина. Фактичною підставою є вчинення правопорушення. У цій формі виражена формула генерального делікту: хто зі своєї вини заподіяв іншому шкоду зобов'язаний її відшкодувати.
Згідно зі ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Згідно зі ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
У відповідності до статті 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруду розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельної ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування на ту частину земельної ділянки, на якій вони розміщені, та на частину ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Статтею 120 ЗК України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилі будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруди розміщені на земельної ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття прав власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до п.2 «Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. № 284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольськими міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.
Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Отже, необхідним є дослідження обґрунтованості визначення розміру збитків.
Стаття 156 ЗК України визначає наступне вичерпне коло підстав відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам в наслідок:
а) вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;
б) тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;
в) встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;
г)погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель чагарників;
г) приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;
д) неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.
Пункт 3 «Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993року №284 визначає таке ж саме вичерпне коло підстав відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам заподіяні:
а) вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок;
б) встановленням обмежень щодо їх використання;
в) погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок;
г) приведенням земельних ділянок у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Відповідно ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати є договір оренди такої земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Відповідно до п.287.6 ст. 286 Податкового кодексу країни, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок на земельні ділянки на яких розташовані такі будівлі з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати реєстрації права власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 2 Закону України «Про землеустрій» землеустрій забезпечує встановлення і закріплення на місцевості меж земельних ділянок власників і землекористувачів.
В поясненнях Вищого господарського суду України, що містяться в постанові Пленуму від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорі що виникають із земельних відносин».
Згідно пункту 3.4 зазначеної постанови, змістом статті 377 ЦК України та статті ЗК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попередньо землевласника (землекористувача). З огляду на приписи статті 182, частини 2 статті 331, статті 657 ЦК України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю, з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно. У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку.
Таким чином, в силу закону позивач є законним землекористувачем і в його діях відсутня об'єктивна сторона, а саме протиправна поведінка, що свідчить про відсутність складу правопорушення, передбаченого п. «б» 4.1. ст. 211 ЗК України (самовільне зайняття земельних ділянок).
Слід додати, що у відповідності до абз. 2 п.3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідне досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особі, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів де оформлення права на земельну ділянку тощо.
У відповідності до ч.2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Між тим, в п.2.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, які виникають із земельних відносин» також зазначено, що необхідною умовою укладенні договору оренди земельної ділянки, яка перебуває в державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.
В даному випадку відсутність такого рішення унеможливлює укладення договору оренди землі в установленому законом порядку.
ТОВ «ПЕЙОТ» протягом тривалого часу вживаються заходи щодо належного оформлення орендних правовідносин з відповідачем. Так, листом від 20 січня 2010 року ТОВ «ПЕЙОТ» звернулося до міського голови Куліченко І.І. з Заявою про надання дозволу у установленому порядку дати вказівку на організацію виконання землевпорядних робіт по оформленню правовстановлюючих документів на земельну ділянку по фактичному розміщенню об'єкта за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 152, що належить ТОВ «ПЕЙОТ» на підставі договору купівлі продажу, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно виданий КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради. По незалежним від ТОВ «ПЕЙОТ» процес землевідведення не завершений.
Відповідно до п.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства» від 03.07.1998 року №727/98 суб'єкт малого підприємства, який сплачує єдиний податок (а саме таким і є позивач) не є платником плати (податку) за землю.
У пункті 6 постанови Кабінету Міністрів країни від 16.03.2000 року № 50 «Про роз'яснення Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727» роз'яснено, що платник єдиного податку звільняється від плати (податку) за землю, за ділянки, як використовуються ним для провадження підприємницької діяльності, тобто за ті ділянки, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності, і доходи для провадження якої оподатковуються єдиним податком.
Згідно п.3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6, вирішуючи спори за позовами органів державної влади або органів місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, шкоди у вигляді упущеної вигоди (зокрема неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди, крім спеціальних норм, повинні брати до уваги положення статті 22, глави 82 ЦК України, частини другої статті 224 ГК України.
Отже, для застосування такого заходу відповідальності повинні бути встановлена як наявність у діях винної особи усіх 4-х елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між; протиправною поведінкою то збитками і вини), так і ступінь вини в розумінні ст. 1193 ЦК України.
В даному випадку відсутність в діях ТОВ «ПЕЙОТ» правопорушення, пов'язаного із самовільним зайняттям земельної ділянки, недоведеність протиправної поведінки позивача та спричинення позивачем шкоди місцевому бюджету унеможливлює настання цивільно-правової відповідальності, передбаченої ст. 1166 ЦК України.
Ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у осіб, що передбачені Конституцією, законами України та підзаконними нормативно-правовими актами, що не було в повній мірі зроблено відповідачем Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України, судовий збір слід віднести за рахунок відповідачів.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1, 2, 6-11, 18, 19, 23, 69, 71, 94, 158-162 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейот» до Дніпропетровської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру», Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, третя особа Дніпропетровська міська рада про визнання дій протиправними та скасування рішення задовольнити.
Визнати протиправною діяльність Дніпропетровської регіональної філії «Центр державного земельного кадастру», щодо ненадання інформації виконавчому комітету Дніпропетровської міської ради з якого саме часу земельна ділянка за адресою: вул. Набережна Перемоги, 152, використовується ТОВ «ПЕЙОТ», надання нормативної грошової оцінки земельної ділянки із правомірності застосування саме зазначеного коефіцієнту.
Визнати протиправним і скасувати рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 10.04.2013 року № 144 в частині затвердження Акта № 6 комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам, при використанні земельних ділянок від 09.04.2013 року, яким визначено розрахунок збитків Дніпропетровської міській ради заподіяних Товариством з обмеженої відповідальністю «ПЕЙОТ» у розмірі 3 786 771, 26 грн.
Стягнути з місцевого бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейот" судовий збір в розмірі 146,16 грн.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Т.В.Шевцова
Судове рішення № 38896057, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 29.04.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/3000/14-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: