УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2014 року Справа № 9104/179038/12
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Большакової О.О.,
суддів Коваля Р.Й., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року в адміністративній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» до Державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,-
В С Т А Н О В И В :
Публічне акціонерне товариство «Львівська вугільна компанія» (далі - ПАТ «Львівська вугільна компанія») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сокальському районі Львівської області (далі - ДПІ в Сокальському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 лютого 2012 року № 0000091702.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, ПАТ «Львівська вугільна компанія» оскаржило її, подавши апеляційну скаргу, просить скасувати її та прийняти нову про задоволення позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що в податковому повідомленні-рішенні від 25.01.2012 року № 0000091702 в графі «на підставі акта перевірки» вказано № 75/1702/35879807, що є невірним та не відповідає номеру акта перевірки від 25.01.2012 року № 75/2301/35879807, який підписаний заступником голови правління ПАТ «Львівська вугільна компанія» Козленком О.А. та головним бухгалтером Мяус В.П., а в графі «назва податку, збору або вид штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), код платежу та загальна сума словами» за платежем прибуткового податку по документальній перевірці по Сілецькій сільській раді 5011010146.
В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, з таких підстав.
25 січня 2012 року ДПІ у Сокальському районі проведено виїзну позапланову перевірку ПАТ «Львівська вугільна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства, пов'язаних із нарахуванням і виплатою заробітної плати та руху коштів по банківських рахунках щодо правомірності їх використання за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 25 січня 2012 року № 75/2301/35879807 .
Згідно вказаного акту перевірки встановлено порушення підприємством: заборгованість по заробітній платі в сумі 1990139,89 грн.; ст.168 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, внаслідок чого до бюджету не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 333428,40 грн.
На підставі висновків акту ДПІ у Сокальському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 лютого 2012 року № 0000091702, яким збільшено податкові зобов'язання за штрафними санкціями в сумі 83357,1 грн. (25% від суми несплаченого податку на доходи фізичних осіб).
Згідно з пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 цього Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Таким чином, податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, юридична особа, яка виплачує фізичній особі дохід, зокрема, у вигляді заробітної плати, яка нараховується відповідно до умов трудового договору (контракту).
Згідно з пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Пунктом 167.1 ст. 167 зазначеного Кодексу встановлено, що ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.
Згідно ст. 168 цього Кодексу відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
Відповідно до пп. «а», «б», «г» п. 176.2 ст. 176 зазначеного Кодексу особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; нести відповідальність відповідно до закону в разі неподання або несвоєчасного подання податкового розрахунку. Зазначені в ньому суми податку, що сплачуються до бюджету, є узгодженими сумами податкових зобов'язань податкового агента та в разі неповної чи несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом із сплатою штрафів та пені, які нараховуються від першого до останнього дня строку подання податкового розрахунку, встановленого цим Кодексом.
Отже, податковий агент повинен утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми доходу нарахованого на користь платника податку за ставкою 15 відсотків щодо доходів, нарахованих у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами та несе відповідальність за своєчасність та повноту нарахування, утримання та сплату податку.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанцій дійшов вірного висновку про те, що позивач повинен був виконувати функції податкового агента щодо працівників підприємства та здійснити нарахування та сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб, при виплаті ним заробітної плати.
Згідно з п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що помилки в податковому повідомленні-рішенні носять характер описок і суттєво не впливають на можливість позивача сплатити зазначену податкову заборгованість (санкції), оскільки в цілому податкове повідомлення-рішення містить дані, викладені у акті перевірки, який підписано керівниками позивача, код платежу зазначено вірно. А тому доводи апелянта стосовно зазначених помилок не заслуговують на увагу.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податковим органом правомірно донараховано позивачу податок з доходів фізичних осіб спірним податковим повідомленням-рішенням.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищенаведене, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» слід залишити без задоволення, а вказану постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Львівська вугільна компанія» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2012 року в адміністративній справі № 2а-5050/12/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді В.Я. Макарик
Р.Й. Коваль
Повний текст ухвали виготовлено 20 травня 2014 року.
Судове рішення № 38895660, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5050/12/1370. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: