Постанова № 38895612, 22.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4423/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В,

судді - Жука С.І.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року у справі за позовом державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» до державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області Державної податкової служби про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт» звернулося до суду з позовом до ДПІ у Ренійському районі Одеської області ДПС про скасування податкового повідомлення-рішення від 24 травня 2013 року № 0001992200.

Свої позовні вимоги ДП «Ренійський морський торговельний порт» обґрунтувало незаконністю спірного рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2013 року, у задоволенні вищенаведеного позову було відмовлено.

Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт» звернулося до суду з заявою про перегляд вищенаведеного рішення суду першої інстанції за ново виявленими обставинами. Нововиявленими обставинами вважало експертний висновок від 24 лютого 2014 року № 0756 про неправомірність донарахування позивачу податкових зобов'язань спірним рішенням відповідача (фактично).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року у задоволенні вищенаведеної заяви було відмовлено.

В апеляційній скарзі ДП «Ренійський морський торговельний порт» просить скасувати вищенаведену ухвалу, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, зазначену заяву задовольнити, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену ухвалу суд першої інстанції виходив з необґрунтованості вищенаведеної заяви та відсутності підстав для її задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача за період з 1 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року, результати якої відображені в акті від 7 травня 2013 року № 157/22-01125809 /а.с. 9-57/.

В акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем, зокрема, п. 188.1 ст. 188 ПК України, наслідком чого стало заниження податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму у 504708 гривень. Зміст порушень полягав у заниженні сум портових зборів за надані послуги шляхом нарахування таких суднам групи А (буксири та баржі) за ставками передбаченими для групи В (примітка № 2 Положення про портові збори).

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2013 року № 0001992200 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 630885 гривень (основний платіж - 504708 гривень, штрафні санкції - 126177 гривень) /а.с. 7/.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Підставою перегляду за нововиявленими обставинами вищенаведеного рішення суду першої інстанції позивач зазначив висновок експерта від 24 лютого 2014 року № 0756 Київської незалежної судово-експертної установи про те, що вищезазначені висновки перевірки (щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму у 504708 гривень) є неправомірними (документально та нормативно не підтверджуються) /а.с. 150-155/.

Згідно сталої практики Вищого адміністративного суду України експертні висновки є нововиявленими обставинами у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 245 КАС України (справи №№ К/800/30056/13, К/9991/80945/12 тощо).

Перевіркою був встановлений факт того, що позивач (порт на р. Дунай) стягував з буксирів та барж пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходили в нього (порт) з метою здійснення вантажних комерційних рейсів, портові збори за групою В.

Податковий орган в акті перевірки виклав думку, що позивач повинен був стягувати з зазначених суден портові збори у розмірах встановлених для групи А, а не В і відповідно сплачувати ПДВ зі значно більшої суми портових зборів ніж були ним фактично отримані за ставками передбаченими для групи В.

Статтею 84 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою від 12 жовтня 2000 року № 1544 Кабінет Міністрів України затвердив Положення про портові збори, яке містить перелік та розмір зборів, що стягуються у портах України.

Пунктом 1 вищенаведеного положення передбачено, що портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором: вантажні судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди група А; пасажирські судна, включаючи швидкісні судна на підводних крилах та пороми, що заходять у порти для виконання вантажопасажирських операцій, криголами, які не належать порту та не орендовані ним група Б; ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні), річкові самохідні судна, включаючи судна типу "ріка-море" пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р. Дунаї, а також річкові самохідні судна, що заходять в інші порти для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки група В; несамохідні судна (крім барж) група Г; судна, що заходять у порт вимушено, для постачання, карантинних потреб, а також судна, що прямують на ремонт на судноремонтні підприємства (бази) України група Д; службові та військові судна група Д; навчальні, навчально-виробничі судна при виконанні ними рейсів за навчальними планами навчальних закладів, на борту яких перебуває не менш як 50 курсантів, навчально-тренажерні судна група Д; наукові, дослідні та швидкісні судна на підводних крилах, що виконують регулярні пасажирські рейси за розкладом у каботажному плаванні (крім прогулянкових і круїзних рейсів) група Д; інші судна (судна судноремонтного заводу, аварійно-рятувальні, підводно-технічні, технічні, госпітальні, гідрографічні, судна місцевого портового флоту, криголами, які належать порту та орендовані ним, спортивні судна, приватні яхти, парусні судна, судна, які проходять ходові випробування, та риболовецькі судна, що заходять у порти без виконання вантажних операцій) група Е.

Вищенаведеною нормою усі види суден (вантажні, пасажирські, несамохідні судна, буксири тощо) поділені на групи (А, Б, В тощо). Тобто, кожному виду суден або декільком видам привласнена певна група. Ознакою приналежності до такої групи є саме вид судна (вантажне, пасажирське тощо). Однак, для групи В є застереження, що до неї відносяться виключно буксири та баржі пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р. Дунаї. Тобто, зазначені групи розділяють судна виключно за видами (пасажирське, вантажне тощо), окрім групи В до якої входять лише буксири, баржі та інші допоміжні судна пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р. Дунаї з будь-якою метою (має значення виключно захід у порт, а не мета такого заходу).

Приміткою за № 2 до вищенаведеної норми передбачено, що судна груп В (буксири та баржі), Д та Е, що виконують комерційні вантажні рейси, належать до групи А.

Таким чином, буксири та баржі поділені на два певних види (А і В), а саме: буксири та баржі пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р. Дунаї з будь-якою метою - група В; буксири і баржі інших пароплавств, що виконують комерційні вантажні рейси з заходом у порти на р. Дунаї та буксири і баржі усіх взагалі пароплавств, що виконують вантажні комерційні рейси з заходом в інші порти ніж ті, що розташовані на р. Дунай - група А.

Отже, на думку колегії суддів, семантична побудова вищенаведених норм не дає жодних підстав для висновку про те, що баржі та інші допоміжні судна пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р. Дунаї з метою здійснення вантажних комерційних рейсів відносяться до групи А та повинні сплачувати портові збори за ставками передбаченими для зазначеної групи (А).

Окрім того, колегія суддів приймає до уваги вищенаведену експертизу з тими самими висновками.

Тобто, спірне рішення є протиправним.

Отже, колегія судів не погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість вищенаведеної заяви та відсутності підстав для її задоволення

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Частиною 1 ст. 253 КАС України передбачено, що суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення вищенаведеного питання, внаслідок чого його ухвала підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення вищенаведеної заяви у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 245-253 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» - задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року - скасувати.

Заяву державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт» - задовольнити у повному обсязі.

Податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області Державної податкової служби від 24 травня 2013 року № 0001992200 - скасувати.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена 26 травня 2014 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/