Постанова № 38895451, 19.05.2014, Луганський окружний адміністративний суд

5.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2334/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Ірметової О. В.

За участю секретаря судового засідання Козловської А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" до Луганської митниці Міндоходів і зборів України про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" до Луганської митниці Міндоходів і зборів України про визнання незаконним та скасування рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

10.08.2006 між Позивачем в особі генерального директора Шевченко Тараса Григорійовича (Покупець) та фірма Puyang Refractories Co., Ltd., Китай (Продавець) в особі заступника гнерального директора Сунь Чжиу був укладений зовнішньоекономічний контракт № 0108/2001 (далі за текстом - Контракт). Для здійснення митного оформлення товару Луганській митниці Міністерства доходів і зборів було подано вантажно-митну декларацію №702020001/2013/009816 від 03.10.2013 та заявлено митну вартість за ціною контракту, а саме: шиберна плита марки PN-SLH-MS - 60, 00 дол. США, стопор-моноблок марки PN-ZSLT - 211, 97 дол. США, захисна труба марки PN-CLT - 214,43 дол. США, погружний стакан марки PN-JLT - 288, 40 дол. США, стакан - дозатор марки PN-SLT - 204,70 дол. США.

На підтвердження митної вартості відповідачу було надано необхідний пакет документів, передбачений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Проте, представниками Луганської митниці були витребувані додаткові документи щодо підтвердження заявленої митної вартості товарів, та відповідно відсутністю документального підтвердження відомостей про заявлену декларантом митну вартість товарів: виписку з бухгалтерської документації, інші додаткові наявні документ за власним бажанням відповідно до положень ч. 6 ст. 53 МК України, зокрема:

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні документи та/або бухгалтерські документ, що підтверджують вартість товару та містять реквізити для ідентифікації ввезеного товару;

- документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

04.10.2013 декларант листом №0109/Т-689 надав інформацію: виписку з бухгалтерської документації немає можливості надати, оскільки вантажна декларації на даний момент ще не оформлена та товар не може бути випущений у вільний обіг.

07.10.2013 Луганською митницею (м/п Алчевськ) було прийнято рішення № 702020001/2013/000723/2 про коригування митної вартості товарів по ВМД № 702020001/2013/009816, згідно з яким визначення митної вартості товару за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, неможливо у зв'язку із тим, що надані для підтвердження митної вартості документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Внаслідок чого Відповідачем застосовані положення ст. 59 МК України та визначена митна вартість товару за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України № 7020200001/2013/00154, видана Позивачу митним органом, містить відомості щодо відмови декларанта у наданні додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, та, відповідно, відсутністю документального підтвердження відомостей про заявлену декларантом митну вартість товарів, що передбачено положеннями статті 58 МК України. Визначена митна вартість згідно рішення про коригування митної вартості від 07.10.2013 №702020001/2013/000723/2.

Позивач вважає безпідставним не застосування відповідачем заявленої декларантом митної вартості товарів за основним методом митної оцінки, оскільки були надані всі необхідні документи для підтвердження визначення митної вартості за ціною контракту. Відповідач не послався на обставини, які виключають можливість використання першого методу, внаслідок чого дії є неправомірними.

Таким чином, позивач просив визнання незаконним та скасувати рішення Луганської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №702020001/2013/000723/2 від 07.10.2013, картки відмови від прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №702020001/2013/00154 від 07.10.2013.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити. Додатково пояснив, що декларований товар було оплачено на підставі Commercial invoice №PNCIS10346 від 15.08.2013 платіжним дорученням в іноземній валюті №877 від 21.10.2013 на суму 254 000,00 дол. США та платіжним дорученням в іноземній валюті №905 від 29.10.2013 на суму 20 120,00 дол. США. Крім того, відсутність оплати за товар не впливає на числове значення складових митної вартості товарів. Щодо зазначення в експортній декларації умов поставки як СIF, було надано відповідачу лист, яким зазначено, що умови поставки DDU для товару, який поставляється на адресу ПАТ "Алчевський металургійний комбінат" по контракту №0108/2001 від 10.08.2006 були перетворені митними органами КНР в CIF відповідно до китайського законодавства.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне. При здійсненні перевірки позивача щодо правильності визначення митної вартості товару по зазначеному контракту було встановлено, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме не виконанні умови контракту щодо оплати за поставлений товар - п. 5.1 контракту, штемпель відвантаження свідчить про відвантаження 23.08.2013, тобто сплата повинна бути здійснена до 12.09.2013. Також, в експортній декларації зазначені умови поставки як CIF, що не відповідає умовам зазначеним у ВМД №702020001/2013/009816 DDU, комерційному інвойсі DDU та в додатку №136 до контракту DDU. Умови поставки CIF включають в себе обов'язок продавця за власний рахунок укласти на звичайних умовах договір перевезення та застрахувати вантаж у відповідності із договором купівлі-продажу. Умови поставки DDU включають в себе обов'язок продавця за власний рахунок укласти договір перевезення до названого місця призначення та не включають будь-якого обов'язку продавця щодо страхування вантажу. Таким чином, дана розбіжність призводить до неможливості прорахувати митну вартість товару через те, що неможливо відокремити усі складові, які до неї повинні входити. У зв'язку з цим, декларанту було запропоновано подання додаткових документів, від надання яких позивач відмовився. Таким чином, позивачем в порушення вимог чинного законодавства, не виконано у повному обсязі законні вимоги митниці щодо надання додаткових документів необхідних для розгляду питання щодо встановлення митної вартості товару, у зв'язку з чим, органом Міндоходів у застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, було відмовлено. Також, 08.10.2013 декларантом відповідно до рішення митниці була оформлена ЕМД №702020001/2013/009982, яка одночасно є доказом перерахування та списання коштів до держбюджету, за якою декларантом було заявлено митну вартість за другим методом визначення митної вартості та сплачено митні платежі згідно з митною вартістю, визначеною митним органом, а отже декларант погодився з митною вартістю. Визначеною митним органом, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 52 МКУ. У зв'язку з цим, відповідач просив відмовити в задоволені позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що згідно з умовами контракту № 0108/2001 від 10 серпня 2006 (далі - Контракт), укладеного між Публічним акціонерним товариством "Алчевський металургійний комбінат" (Покупець) та фірмою Puyang Refractories Co., Ltd., Китай (Продавець), продавець продає, а покупець купує товар, номенклатура, якість, вартість, умови та строки поставки якого вказані в додатках до даного контракту, які є його невід'ємною частиною (а.с.13-16).

Пунктом 3.1 Контракту зазначено, що Продавець постачає Покупцю товар по ціні, вказаної в додатках к даному контракту.

Пунктом 3.2. Контракту передбачено, що сума зазначеного контракту є величиною змінною та складається з суми вартості всіх оформлених в письмовій формі та підписаних обома сторонами контракта Додатків до нього.

Відповідно до п. 4.1 Контракту товар, проданий по даному контракту, відвантажується на умовах (згідно з правилами Інкотермс в редакції 2000 року), вказаному у кожному конкретному додатку к даному Контракту, який є його невід'ємною частиною.

Для здійснення митного оформлення товару позивачем подано Луганській митниці вантажно-митну декларацію №702020001/2013/009816 від 03.10.2013 разом з пакетом документів та заявлено митну вартість товарів за ціною контракту (а. с. 50-51).

Митним органом було проведено перевірку вантажно-митної декларації №702020001/2013/009816 від 03.10.2013 та інших документів, та було встановлено, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з цим, на підставі ч. 3 ст. 53, п. 1-2 ч. 5 ст. 54 МК України для підтвердження заявленої митної вартості митним органом було направлено повідомлення декларанту, в якому просили надати виписку з бухгалтерської документації, інші додаткові наявні документи за власним бажанням відповідно до положень ч. 6 ст. 53 МК України, зокрема:- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;- документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (а. с. 60).

Листом від 04.10.2013 №0109/Т-689 позивачем було надано відповідь та зазначено, що підприємством для визначення митної вартості згідно ст. 52, 53 МК України було надано контракт виробника продукції, декларація митної вартості, експортна декларація, по якій можливо прорахувати числові значення вартості товару, прайс-лист виробника, експертний висновок про вартість продукції. Виписку з бухгалтерської документації надати не можливо, так як вантажна декларація на даний момент ще не оформлена та товар не може бути випущений у вільний обіг (а.с.26).

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів та у зв'язку з відмовою декларанта надати запрошені документи, органом доходів і зборів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №702020001/2013/000723/2 від 07.10.2013 (а.с.10).

Також, митним органом оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №702020001/2013/00154 (а.с.11-12).

Рішенням про коригування митної вартості товарів визначено митну вартість товару згідно ст. 59 МК України - за ціною договору щодо ідентичних товарів у відповідності до раніше проведених митних оформлень із розрахунку:

- стопор-моноблок марки PN-ZSLT - 217,14 дол. США,

- захисна труба марки PN-CLT - 215,00 дол. США,

- погружний стакан марки PN-JLT - 294,00 дол. США,

- стакан - дозатор марки PN-SLT - 210,00 дол. США,

- шиберна плита марки PN-SLH-MS - 60,00 дол. США (а. с. 10).

Згідно статті 52 Митного кодексу України (далі за текстом - МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати органу доходів і зборів (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Згідно статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно статті 55 МК України (коригування митної вартості товарів) рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно п. 7 ч. 10 статті 58 МК України (метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - витрати на страхування цих товарів.

Таким чином, суд не погоджується з висновками митного органу щодо не прийняття вантажно-митної декларації з наступних підстав.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що позивач відповідно до положень статті 53 МК України одночасно з митною декларацією подав Відповідачу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний ним основний метод її визначення - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

При цьому серед доданих документів містилися наступні:

1) контракт виробника продукції №0108/2001 від 10.08.2006 (а.с.13-16);

2) декларація митної вартості (а.с.66);

3) експортна декларація, за якою можливо прорахувати числові значення вартості товара (а.с.57);

4) прайс-лист виробника від 14.05.2013 №13-02-062 (а.с.25);

5) експертний висновок про вартість продукції від 02.10.2013 №10/473 (а.с.27).

6) додаток №136 від 11.06.2013 до контракту №0108/2001 від 10.08.2006 (а.с.17);

7) додаткову угоду №22 від 07.06.2013 до контракту №0108/2001 від 10.08.2006 (а.с.109).

Відповідно до доповнення №22 від 07.06.2013 до контракту сплата товару по даному контракту буде здійснюватися за банківськими реквізитами Продавця протягом 10 календарних днів від дати поставки товару (а.с.109).

Згідно залізничної накладної товар надійшов до Луганської митниці 30.09.2013 (а.с.52).

З огляду на це, відповідач повинен був сплатити вартість товару не пізніше 10.10.2013.

Таким чином, станом на 03.10.2013 - момент подання декларації митної вартості № 702020001/2013/009816 не настав кінцевий термін сплати вартості товару відповідно до доповнення до контракту №22, який визначений 10.10.2013. Тобто, підприємство не мало можливості надати до митного органу документ, який би підтверджував факт сплати товару, що свідчить про необгрунтованість витребування виписки з бухгалтерської документації.

Крім того, факт сплати вартості товару ніяким чином не впливає на числове значення складових митної вартості товарів та відповідно до ст. 53 МК України в перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів виписки з бухгалтерської документації не зазначено.

Посилання відповідача на те, що в експортній декларації Китайської Народної Республіки зазначені умови поставки як CIF, що не відповідає умовам зазначеним у ВМД №702020001/2013/009816 DDU, комерційному інвойсі DDU та в додатку №136 до контракту DDU є незмістовним з наступних підстав. Відповідно до Положення Китайської Народної Республіки про імпортно-експортні тарифи ціною на імпортні товари, що підлягають оподаткуванню митним митом, являється ціна CIF, що базується на звичайній ціні перевезення, яке перевіряється і встановлюється митними органами. Ціна CIF складається з ціни товарів, вартості упаковки, вартості транспортування, вартості страхування, вартості зроблених послуг, що мали місце до моменту прибуття і розвантаження товарів в місці призначення на митній території Китайської Народної Республіки. Експортна митна декларація Китайської Народної Республіки є підтвердженням числового зазначення складових митної вартості товарів та потрібна до моменту прибуття і розвантаження товарів в місці призначення на митній території Китайської Народної Республіки.

При цьому, умови поставки як DDU, зазначений у контракті, визначають, що продавець надасть товар, який не пройшов митне очищення та не розвантажений з прибулого транспортного засобу, в розпорядження покупця в названому місці призначення.

З зазначеного вбачається, що покупець, в даному випадку ПАТ «Алчевський металургійний комбінат», за умовами поставки, зазначеними у контракті, не несе додаткові витрати, пов'язані з доставкою, страхуванням товару тощо.

Таким чином, митний орган при визначенні митної вартості товару повинен був врахувати умови поставки, які безпосередньо вказані в контракті №0108/2001 від 10.08.2006 та в додатку №136 до даного контракту, а саме DDU Алчевськ (Інкотермс - 2000).

В судовому засіданні встановлено, що позивачем при поданні 07.10.2013 документів відповідачу були в повному обсязі виконані вимоги Митного кодексу України щодо визначення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а у Відповідача були відсутні підстави для направлення повідомлення щодо надання додаткових документів для уточнення митної вартості товару. Внаслідок чого у суду в наявності підстави для скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних комерційного призначення №702020001/2013/00154 та визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №702020001/2013/000723/2 від 07.10.2013, оскільки були відсутні підстави для вжиття відповідачем відносно позивача вказаних заходів.

Вказані вище обставини, встановлені в ході судового розгляду справи, вказують на наявність підстав для задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" до Луганської митниці Міндоходів і зборів України про визнання незаконним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Луганської митниці Міндоходів і зборів України про коригування митної вартості товарів №702020001/2013/000723/2 від 07.10.2013, картки відмови від прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 702020001/2013/00154 від 07.10.2013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат" (ін. н. 05441447, адреса: 94202, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.)

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 23 травня 2014 року.

Суддя О.В. Ірметова