Постанова № 38895392, 14.04.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Житомир

14 квітня 2014 року справа № 806/6853/13-a

час прийняття: 13 год. 08 хв. категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Черняхович І.Е.,

за участі секретаря Бойко Т.О.,

за участі представників позивача Комісарчука О.В., Соболєва М.М.,

за участі представника відповідача Гарькавої Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" "ВС-Партнер" до Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" "ВС-Партнер" (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі-відповідач) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №000060222 від 30.07.2014 р., №000059222 від 30.07.2013 р., №000058222 від 30.07.2013 р., №000057222 від 30.07.2013 р., №000116222 від 18.09.2013р., №000117222 від 18.09.2013р., №000118222 від 18.09.2013р.

Представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав. Свою позицію висловив в письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін судом встановлено наступне.

У період з 07.06.2013 року по 01.07.2013 року посадовими особами Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів (далі -відповідач) було проведено документальну виїзну перевірку Дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства "Вібросепаратор" "ВС-Партнер" (далі - позивач) з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. За результатами вищевказаної перевірки відповідачем було складено акт від 08.07.2013 р. №254/22-2/25309141/0110 (а.с. 27-92, том І).

На підставі акту планової перевірки від 08.07.2013 року відповідачем було видано податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року № 000060222 про зменшення ДП «ВС-Партнер» залишку від'ємного значення ПДВ по р. 24 Декларації з податку на додану вартість у розмірі 162631,00 грн. (а.с. 93 том І)

- податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року № 000059222 про зменшення ДП «ВС-Партнер» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 78540,00 грн. (а.с. 94 том І).

- податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року № 000058222 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 28522,00 грн., за основним платежем та 7131,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 95)

- податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року № 000057222 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 562951,00 грн., за основним платежем та 127834,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 96).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржив вищевказані рішення в адміністративному порядку відповідачу.

20.09.2013 року за вих. № 7351/Є-С/10-205 ГУ Міндоходів у Житомирській області винесено рішення про результати розгляду первинної скарги позивача (а.с.11-19 том ІІІ), відповідно до якого:

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року № 000058222 в частині податку на додану вартість в сумі основного платежу 7070,00 грн. та штрафної (фінансової) санкції 1768,00 грн., а в іншій частині 21452,00 грн. податку на додану вартість та 5363,00 грн., штрафної (фінансової) санкції залишено без змін;

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 року № 00005922 в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі на 3723,00 грн., а в іншій частині зменшеного від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 74817,00 грн. залишено без змін;

- додатково зменшено від'ємне значення по податку на додану вартість в сумі 8290 грн.

Відповідно п. 5.3 "Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 28.11.2012 року №1236, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2012 року за №2135/22447, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Судом безспірно встановлено, що замість податкового повідомлення-рішення від 30.07.2013 року № 000058222, відповідачем було прийняте нове податкове повідомлення-рішення від 18.09.2013 року №000118222, за яким сума грошового зобов'язання за основним платежем становить 21452,00 грн., та за штрафними санкціями 5363,00 грн. (а.с. 99 том І).

Замість податкового повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №000059222, відповідачем було прийняте нове податкове повідомлення-рішення від 18.09.2013 року №000116222, за яким сума грошового зобов'язання за основним платежем становить 74814,00 грн. (а.с. 97 том І).

Відповідно до додатково зменшеного від'ємного значення по податку на додану вартість в сумі 8290 грн., відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.2013 року №000117222 (а.с. 98 том І).

Стосовно податкового повідомлення-рішення від 30.07.2013 року №000057222 та №000116222 від 18.09.2013 року суд зазначає наступне:

Як вбачається з акту перевірки від 08.07.2013 року, позивач на думку податкового органу порушив пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97р. №283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), пункту 138.2 статті 138, п.п 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України підприємством завищені валові витрати в сумі 2380369 грн., (в тому числі по періодах: за 2010 рік - 1857413 грн., за 1 кв. 2011 року - 74817 грн., за 2-4 кв. 2011 року - 224422 грн., за 2012 рік - 223717 грн.) за рахунок віднесення витрат за послуги по пошуку покупців техніки, оформлення договорів, специфікацій, проведення переговорів, узгодження умов співпраці, надані ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, та за рахунок витрат по придбанню товарів (робіт, послуг) від контрагентів TOB «УКР-СТАЛЬ КОМПЛЕКТ», TOB «Запоріжметалхолдинг», ПП ТК «СІТ», по яких не підтверджено наявність поставок ТМЦ, операції здійснені без мети настання реальних наслідків, а первинні документи мають юридичну дефектність.

В результаті вказаних порушень ДП «ВС-Партнер» занижено податок на прибуток на загальну суму 562951 грн. (в тому числі по періодах: за 2010 рік - 464353 грн., за 2-4 кв. 2011 року - 51617 грн., за 2012 рік - 46981 грн.) та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 кв. 2011 року в сумі 74817 грн. (а.с. 90-91 том І).

Суд не погоджується з позицією податкового органу зважаючи на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу були надані маркетингові послуги ФОП ОСОБА_4 (код 33170305457), ФОП ОСОБА_5 (код НОМЕР_1), ФОП ОСОБА_6 (код НОМЕР_2), ФОП ОСОБА_7 (код НОМЕР_3), ФОП ОСОБА_8 (код НОМЕР_4). Факт укладання та надання послуг з вищевказаними фізичними особами-підприємцями підтверджується наявними договорами, актами приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) та банківськими виписками:

- ФОП ОСОБА_9 - акт виконаних робіт (а.с.137 том 2), договір про надання маркетингових послуг (а.с. 138 том 2), банківські виписки на оплату вартості маркетингових досліджень (а.с. 139-151 том 2) та маркетинговим звітами (а.с. 152-153 том 2).

- ФОП ОСОБА_5 - актами виконаних робіт (а.с. 155-156 том 2), договір про надання маркетингових послуг (а.с. 154 том 2), банківські виписки на оплату вартості маркетингових досліджень (а.с. 157-156 том 2) та маркетинговим звітом (а.с. 177-180 том 2).

- ФОП ОСОБА_6 - актами виконаних робіт (а.с. 181 та 207 том 2), договір про надання маркетингових послуг (а.с. 182 том 2), банківські виписки на оплату вартості маркетингових досліджень (а.с. 183-206 том 2) та маркетинговим звітом (а.с.208-209 том 2).

- ФОП ОСОБА_7 - актами виконаних робіт (а.с.210 та 212 том 2), договорами про надання маркетингових послуг (а.с.211 та 216 том 2), банківські виписки на оплату вартості маркетингових досліджень (а.с.217-240 том 2) та маркетинговим звітом (а.с. 241-244 том 2). ФОП ОСОБА_8 - акт виконаних робіт (а.с. 246 том 2), договір про надання маркетингових послуг (а.с. 245 том 2), банківські виписки на оплату вартості маркетингових досліджень (а.с. 247-250 том 2, а.с. 1-8 том З) та маркетинговим звітом (а.с. 9-10 том 3).

Предметом маркетингових досліджень є пошук потенційних покупців на продукцію, що її виробляє позивач з метою збільшення обсягів продажу за рахунок останніх, що підтверджується відповідними договорами (а.с. 138, 154, 182, 211, 216, 245 том 2). Подальше використання в господарській діяльності проведених досліджень як шляхом укладання договорів так і без договорів на постачання продукції, що виробляє позивач, підтверджується договорами, видатковими накладними, банківськими виписками, довіреностями на отримання продукції (а.с. 189-234 том 5, а.с. 22-34, 38-198 том 6).

Представником позивача в судовому засіданні зазначено, а відповідачем не спростовано, що результатом наданих послуг є укладені договори поставки та здійснена реалізація товарів підприємствам та організацям, що зазначені у актах виконаних робіт. За рахунок цього ДП ВАТ "Вібросепаратор" збільшило продаж товарів та готової продукції і як наслідок отримало дохід. Представник позивача також пояснив, що позивач досі користується здійсненими виконавцями дослідженнями. Вказані обставини також підтверджують матеріали справи, в яких містяться копії даних бухгалтерського обліку, договори, що засвідчують реальне збільшення продажу товарів та готової продукції позивачем.

Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «УКР-СТАЛЬ КОМПЛЕКТ» судом встановлено наступне.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що договори на поставку ТМЦ не укладалися, замовлення проводилося на підставі рахунків-фактур, що підтверджується в видаткових накладних в графі «Замовлення» (а.с.118-138 том 1).

Факт передачі товару та оплата підтверджується видатковими накладними (а.с. 118-138 том 1), податковими накладними (а.с. 139-160) та банківськими виписками (а.с.100-117 том 1).

Стосовно взаємовідносин позивача з TOB «Запоріжметалхолдинг» судом встановлено наступне:

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що договори на поставку ТМЦ не укладалися, замовлення проводилося на підставі рахунків-фактур, що підтверджується в видаткових накладних в графі «Замовлення» (а.с.161-170 том 1)

Передача товару та його оплата підтверджується видатковими накладними (а.с. 161-170 том 1), податковими накладними (а.с.171-186 том 1) та банківськими виписками (а.с. 187-195 том 1).

В судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_10, яка безпосередньо замовляла продукцію від ТОВ "Запоріжметалхолдинг" та ТОВ «УКР-СТАЛЬ КОМПЛЕКТ». 02 вересня 2009 року між ВАТ «Вібросепаратор» та позивачем було укладено договір оренди майна №01/09-09. Згідно даного договору, було передано в оренду транспортні засоби, а саме: автомобілі КАМАЗ 5320 (акт приймання передачі основних фондів від 02.09.2009), Renault FC (акт приймання передачі основних фондів від 25.05.2010) та ВАЗ 21043-02 (акт приймання передачі основних фондів від 01.12.2010). Посилаючись на вказаний договір позивач і свідок пояснили, що доставка ТМЦ від ТОВ "Запоріжметалхолдинг" та ТОВ «УКР-СТАЛЬ КОМПЛЕКТ» була здійснена власними силами.

Також судом був допитаний свідок ОСОБА_11, яка отримувала продукцію від ТОВ "Запоріжметалхолдинг" та ТОВ «УКР-СТАЛЬ КОМПЛЕКТ» і під присягу пояснила в судовому засіданні, що отримана продукція від ТОВ "Запоріжметалхолдинг" та ТОВ «УКР-СТАЛЬ КОМПЛЕКТ» була використана позивачем у господарській діяльності, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення (а.с. 143-250 том. ІІІ).

Стосовно взаємовідносин позивача з ПП ТК «СІТ» судом встановлено наступне:

Позивач в своїх поясненнях вказав, що договори на поставку ТМЦ (запчастини) не укладалися, замовлення проводилося на підставі рахунків-фактур.

Передача товару (запчастни) та оплата підтверджується видатковими накладними (а.с.51-85 том 2), податковими накладними (а.с.247-250 том 1, а.с.1-50 том 2) та банківськими виписками (а.с. 196-246 том 1).

Крім того, факт наявності договірних відносин, передачі, отримання та транспортування підтверджується Рішенням Господарського суду Житомирської області від 17.07.2012 р. у справі №18/5007/748/12 (а.с. 164-164 том V).

Таким чином, вимоги законодавства по віднесенню понесених витрат до валових позивачем були дотримані в повному обсязі, а висновок податкового органу щодо неправомірного включення до складу витрат на придбання даних послуг спростовується наявними доказами.

Відповідно до пункту 5.1 статті Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України №334/94-ВР встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон України №996-XIV) встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Вказані витрати підтверджені первинними документами, що містяться в матеріалах справи, та віднесені до складу валових витрат на підставі п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 та п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того судом встановлено, що наявність ТМЦ у позивача, отриманих від ТОВ "УКР-СТАЛЬ КОМПЛЕК" підтверджено подальшим їх продажем ВАТ "Вібросепаратор" на підставі видаткових накладних (а.с.20-89 том 3) та як наслідок продажу нарахування ПДВ на підставі податкових накладних (а.с.90-142 том 3). Також факт наявності ТМЦ отриманих від ТОВ «Запоріжметалхолдинг» підтверджується подальшим продажем отриманих ТМЦ ВАТ "Вібросепаратор" на підставі видаткових накладних (а.с.20-89 том 3) та як наслідок продажу - нарахування ПДВ на підставі податкових накладних (а.с.90-142 том 3), використанням у виробничому процесі (накладна на внутрішнє переміщення та видаткові накладні (а.с.143-250 том 3, а.с.1-250 том 4, а.с.1-160 том 5). Стосовно наявності ТМЦ отриманих від ПП ТК "СІТ" підтверджується їх подальшим продажем ВАТ "Вібросепаратор" на підставі видаткових накладних (а.с.20-89 том 3) та як наслідок продажу-нарахування ПДВ на підставі податкових накладних, використанням у виробничому процесі (накладна на внутрішнє переміщення та видаткові накладні (а.с.143-250 том 3, а.с.1-250 том 4, а.с.1-160 том 5).

Вищевказане спростовує доводи податкового органу, що правочини з зазначеними контрагентами є фіктивними та укладені з порушенням чинного законодавства.

Також судом встановлено, відсутність розбіжностей щодо виникнення податкового зобов"язання по 5 додатку між позивачем та ТОВ "УКР СТАЛЬ КОМПЛЕКТ", ТОВ "Запоріжметалхолдінг", ПП ТК "СІТ" за 2010 - 2012 роки.

Стосовно податкових повідомлень-рішень №000117222, №000118222 від 18.09.2013 року та № 000060222 від 30.07.2013 року судом встановлено наступне.

В порушення п.п 7.4.1 п.7.4 cт. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-BP (зі змінами та доповненнями) та п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 cт. 198 Податкового Кодексу України підприємством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту податок на додану вартість по придбаним ТМЦ на загальну суму 199443 грн., які отримано у перевіреному періоді від TOB «УКР-СТАЛЬ КОМПЛЕКТ», TOB «Запоріжметалхолдинг», ПП ТК «СІТ», TOB «Бімаш-ТКТ», TOB «Арагон Торг», що мають ознаки фіктивності. В результаті вказаних порушень ДП «ВС-Партнер» занижено податок на додану вартість на загальну суму 21452 грн., та завищено залишок від 'ємного значення по податку на додану вартість за перевіряємий період на 116231 грн., та на 8290,00 грн.

Суд не погоджується з доводами відповідача, посилаючись на наступне.

По взаємовідносинам позивача з TOB "Бімаш- ТКТ".

Судом досліджено документи, які підтверджують взаємовідносини позивача з TOB "Бімаш- ТКТ", а саме: договір підряду (а.с. 91-95 том 2), договірна ціна (а.с. 107-116 т ом 2), платіжні розрахункові документи, виписки банку (а.с. 104-106 том 2), де відображені операції по перерахуванню коштів у вигляді попередньої оплати TOB "Бімаш-ТКТ" за будівельні матеріали та будівельно-ремонтні роботи, платіжне доручення від 07.08.2012р. - попередня оплата в розмірі 120129,23грн., платіжне доручення від 20.08.2012р. - попередня оплата в сумі 53933,05грн., платіжне доручення від 23.08.2012р. - попередня оплата в сумі 99474,08грн. Також в матеріалах справи містяться податкові накладні TOB "Бімаш- ТКТ", оформлені належним чином з усіма обов'язковими реквізитами (а.с.96-103), які виписані, надані та включені до складу податкового кредиту того періоду, в якому вона була отримана ДП «ВС-Партнер» на підставі ст. 198 та ст.201 ПКУ.

Представник відповідача зазначив, що послуги вже були надані та лише податкові накладні є підтвердженням ремонтно-будівельних робіт. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні були виписані TOB "Бімаш-ТКТ" на підставі попередньої оплати згідно частини 1 ст. 198.2 ПКУ. Здача ремонтних робіт, які виконувало дане підприємство, не відбулася у період, який перевірявся, тому акти здачі-приймання виконаних робіт на перевірку могли бути надані.

Щодо взаємовідносина позивача з TOB "Арагон-торг.

Матеріали адміністративної справи підтверджено взаємовідносини позивача з TOB "Арагон- торг". Зокрема, судом досліджені наступні документи: видаткова накладна №РН-0000395 від 03.07.2012р. на 13776,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% 2296,00 грн., (а.с. 133 том 1), податкова накладна №1895 від 03.07.2012 р. на 13776,00грн., (а.с.131 том 1), податкова накладна №1667 від 04.07.2012р. на 64560,67грн., (а.с.132 том 1), договір від 02.07.2012р. та специфікація (додаток №1 до договору, перелік робіт та послуг - додаток №2 до договору (а.с. 126-128 том 1), типова форма №КБ-2в на 64560,67грн., в т.ч. ПДВ 10760,11грн. (а.с.117-120 том 1), договірна ціна на 64560,67 грн., (а.с.121- 125 том 1), платіжне доручення №2026 від 04.07.2012 р. на 64560,00грн, платіжне доручення № від 04.07.2012р. на 13776,00 грн. (а.с.135-136 том 1), товарно-транспортна накладна на доставку будматеріалів (а.с. 134 том 1).

Враховуючи вищевикладене, позивачем підтверджено наданими документами реальність здійснення всіх операцій між позивачем та його контрагентами, а договори, укладені між ними, були виконані.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України №168/97-ВР зазначено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, платнику податків надано право включення від'ємного значення попередніх періодів в складі сум бюджетного відшкодування або ж включення до податкового кредиту наступного податкового періоду.

На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення рішення № 000060222, .№ 000057222 від 30.07.2013 року, № 000116222, № 000117222, № 000118222 від 18.09.2013 року є такими, що прийняті з порушенням чинного законодавства та підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд,-

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області:

- № 000060222 від 30.07.2013 року.

- № 000057222 від 30.07.2013 року.

- № 000116222 від 18.09.2013 року.

- № 000117222 від 18.09.2013 року.

- № 000118222 від 18.09.2013 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І.Е.Черняхович

Повний текст постанови виготовлено: 22 квітня 2014 р.