Ухвала суду № 38895015, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8181/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арх-Ательє" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2012 № 4494/1540, а також скасування податкової вимоги від 26.11.2012 № 5505 та рішення про опис майна у податкову заставу від 26.11.2012 № 5505/19.1-28, -

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Арх-Ательє" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.08.2012 № 4494/1540, а також скасувати податкову вимогу від 26.11.2012 № 5505 та рішення про опис майна у податкову заставу від 26.11.2012 № 5505/19.1-28.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2013 року зазначений адміністративний позов - задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було не правильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ "АРХ-АТЕЛЬЄ" з податку на прибуток підприємства за II, II-III та II-IV квартали 2011 року, про що складено Акт перевірки № 625/15-4032 від 12.07.2012.

Перевіркою зроблено висновок, що ТОВ "Арх-Ательє" порушено строки сплати самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на прибуток, встановлених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим застосовано до позивача штраф у розмірі 20% погашеної суми з податку на прибуток у розмірі 1 485,32 грн.

ТОВ "Арх-Ательє" 08.08.11, 03.11.11 та 08.02.12 року подано до ДПІ декларації з податку на прибуток за квартал 2011, ІІ-ІІІ квартали 2011 року та II- IV квартал 2011 року відповідно, в яких самостійно задекларовано до сплати суми податку в розмірі 7 492,00 грн. (граничний строк сплати 19.08.11), 12 050,00 грн. (граничний строк сплати 19.11.11) та 15 919,00 грн. (граничний строк сплати 19.02.12) відповідно.

Як зазначає ДПІ, згідно з обліковою карткою ТОВ "Арх-Ательє" з податку на прибуток на момент погашення податкових зобов'язань за вказані періоди у підприємства існувала заборгованість за попередні періоди, а відтак сплата податкових зобов'язань за поточний період по ланцюгу призвела до погашення боргу за попередні періоди з порушенням граничних термінів сплати податкових зобов'язань на 111 днів, 86 днів та 82 дня відповідно, що в свою чергу і стало підставою для застосування до позивача спірних штрафних санкцій.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно з пунктом 36.1. ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 31.1. ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

При цьому, відповідно до п. 57.1. ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, окрему увагу слід звернути на те, що згідно з п. 87.9. ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, незалежно від визначеного платником податку призначення платежу, у разі наявності податкового боргу, сума такого платежу у розмірі податкового боргу зараховується на погашення цього податкового боргу.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.10.2010 року у справі № 2а-12017/10/2670 встановлено, що несвоєчасна сплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток сталася не з вини Позивача, а з вини Банку, оскільки позивачем було подано до банківської установи, на виконання своїх обов'язків щодо сплати податку на прибуток підприємства за три квартали 2009 року, платіжне доручення №179 від 27.10.2009 року на суму 17 733,00 грн., яке одержане банком 27.10.2009 року, але проведено банком лише 25.05.2010 року, тому обов'язок платника податку по сплаті вказаних зобов'язань вважається виконаним належним чином. Ухвалою Київського ААС від 20.01.2011 року дане рішення залишено без змін та набрало законної сили.

Згідно із ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Колегія суддів звертає увагу на те, що всі платежі за II, II-III та II-IV квартали 2011 року позивачем здійснені у повній відповідності до строків передбачених Податковим кодексом України для сплати податку на прибуток та підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Стосовно податкової вимоги від 26.11.2012 № 5505 та рішення про опис майна у податкову заставу від 26.11.2012 № 5505/19.1-28 судова колегія вважає, що вказані вимога та рішення про опис майна прийняті відповідачем на підставі спірного податкового повідомлення-рішення, є похідними від цього рішення та обставин, на яких воно ґрунтується та підлягають скасуванню.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 жовтня 2013року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.