Постанова № 38894237, 19.05.2014, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/1092/1413 год. 59 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника відповідача Яцемирського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Іванівського міжрайонного управління водного господарства до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Іванівське міжрайонне управління водного господарства Херсонського обласного управління водних ресурсів (далі - позивач, Іванівське МУВГ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління мін доходів у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 березня 2014 року № 0000642200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 5098 грн. 12 коп. та застосування штрафу в сумі 2549 грн. 06 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що при перевірці не виявлено порушень податкового законодавства з боку Іванівського МУВГ, а висновки ОДПІ ґрунтуються тільки на відсутності товарно - транспортних накладних, що не є достатньою підставою для висновку про не реальність здійснення господарських операцій між позивачем та приватним підприємством «Агротехресурси». Господарські операції із зазначеним контрагентом підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, ПП «Агротехресурси» на момент здійснення господарських операцій з позивачем був зареєстрований платником податку на додану вартість, мав право видавати позивачу податкові накладні, які були задіяні для формування податкового кредиту, відобразив продаж товарів позивачу у своїй податковій звітності. Придбані товари використані у власній господарській діяльності, їх вартість сплачено постачальнику у повному обсязі, в тому числі ПДВ у складі вартості поставлених послуг, товарів, що слідує виконання підприємством всіх умов чинного законодавства під час формування податкового кредиту.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Генічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області (відповідач) проти позову заперечує, посилається на відсутність доказів товарності операцій. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

У зв'язку з розбіжностями в податковій звітності позивача та його контрагента ПП «Агротехресурси» за липень 2011 року на підставі наказу Генічеської ОДПІ від 26.02.14 №82 була проведена позапланова невиїзна перевірка Іванівського міжрайонного управління водного господарства з питань правомірності формування податкового кредиту своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ при веденні господарських операцій з платником податків ПП «Агротехресурси» за липень 2011 року, висновки якої зафіксовані в акті від 04.03.14 №13/22.1/30144557. Перевіркою встановлено нереальність здійснення операцій з придбання товарів Іванівським МУВГ у ПП «Агротехресурси» за період 2011 року, порушення п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПКУ, завищення податку на додану вартість за липень у сумі 5098 грн. 12 коп.

Між Іванівським МУВГ та ПП «Агротехресурси» укладено договір купівлі-продажу від 14.07.11 № 14 на поставку товарів: кровельна мастика «Диспердит» у кількості 174 кг, холст ППР у кількості 960 кг., кровельна мастика «Ізобіт Ало» у кількості 225 кг, на загальну суму 30588,70 грн., у тому числі ПДВ 5098,12 гривень.

Відповідно до наданих для проведення перевірки документів встановлено, що підтвердженням поставки товарно-матеріальних цінностей ПП «Агротехресурси» на адресу позивача є видаткові накладні, податкові накладні, документи про оплату товарів, акти про списання матеріальних цінностей від 29.07.2011, дефектний акт обстеження даху блоку вхідних пристроїв та відставників на дільниці водогону Іванівського МУГ від 29.07.2011, відомість на видачу матеріалів на потреби підприємства за липень 2011 року, звіт про витрати основних матеріалів у будівництві у співставленні з виробничими нормами по об'єкту (майданчику) по станції очищення води за липень 2011 року, оборотні відомості по рахунку 234 «господарські матеріали».

Суми податку на додану вартість по податковим накладним включено позивачем до податкового кредиту декларації з ПДВ за липень 2011 року та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за вказаний період. Згідно документів позивача вказана операція відображена в бухгалтерського обліку, але відсутні документи, які б підтверджували факт переміщення товарів, транспортування від контрагента до позивача - товарно-транспортна накладна або подорожній лист, отже, не встановлено фактичного отримання товарів позивачем.

За наслідками перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.03.14 №0000642200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість 5098,12грн., і застосування 2549,06 грн. штрафних санкцій.

Правила формування податкового кредиту визначені ст. 198 ПКУ, відповідно до якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно п.201.8 ст.201 Податкового Кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість, в порядку передбаченому ст.183 цього Кодексу.

Вирішуючи спір щодо правомірності визначення позивачеві суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість суд вважає, що податковою інспекцією не встановлені порушення податкового законодавства зі сторони позивача.

При проведенні позапланової перевірки були дослідженні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку та виявлено, що документи складено без порушень порядку їх оформлення. Ці документи (видаткові накладні, документи про оплату товарів, акти про списання матеріальних цінностей від 29.07.2011, дефектний акт обстеження даху блоку вхідних пристроїв та відставників на дільниці водогону Іванівського МУГ від 29.07.2011, відомість на видачу матеріалів на потреби підприємства за липень 2011 року, звіт про витрати основних матеріалів у будівництві у співставленні з виробничими нормами по об'єкту (майданчику) по станції очищення води за липень 2011 року, оборотні відомості по рахунку 234 «господарські матеріали»), будучи первинними документами та підстави формування валових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, відповідають вимогам п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", складені у відповідності до приписів п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом МФУ від 24.05.95 р. N 88. Позивачем для формування податкового кредиту задіяні податкові накладні на придбані товари, видані платником ПДВ. Контролюючим органом не надано до суду належних доказів, що інформація, яку містять ці документи, не відповідає дійсності, а також, що позивач отримував податкову вигоду з порушенням приписів податкового законодавства.

ДПІ не надала суду належних доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем приватне підприємство «Агротехресурси» було фіктивним, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства. Податкова інспекція не заперечує тієї обставини, що контрагент позивача відобразив в податковій звітності у складі податкових зобов'язань операції із позивачем, ця обставина підтверджується наданою суду податковою декларацією з ПДВ за липень 2011 року ПП «Агротехресурси». Представник відповідача не пояснив суду які розбіжності в податковій звітності позивача та ПП «Агротехресурси» існують і на підставі чого ці розбіжності виникли при декларуванні обома підприємствами вищевказаної господарської операцій купівлі-продажу товарів. Акту перевірки постачальника позивача суду також не надано.

В акті перевірки відповідач не посилається на невідповідність вимогам законодавства реквізитів податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій, а також не посилається на відсутність фактичної сплати позивачем у складі ціни товарів сум ПДВ, які увійшли до задекларованого позивачем податкового кредиту. Аналіз наданих позивачем документів та зміст акта перевірки свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту за періоди, які були предметом перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Та обставина, що у позивача відсутні транспортні документи про перевезення товарів не є беззаперечною умовою для того, щоб визначати незаконність віднесення суб'єктом господарювання до податкового кредиту сплаченого ПДВ у витратах з придбання товару. Договір купівлі-продажу товару не є договором про перевезення вантажу, у зв'язку з чим його виконання не обов'язково має бути підтверджене товарно-транспортними накладними. Товарно-транспортні накладні є єдиним юридичним документом обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для проведення розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що зокрема регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу. Таким чином, для проведення податкового обліку купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей товарно-транспортні накладні не є обов'язковими, оскільки не мають силу бухгалтерського документа.

Той факт, що до ЄДР 25 грудня 2012 року внесений запис про відсутність ПП «Агротехресурси» за юридичною адресою, що підтверджується витягом з ЄДР, не повинно впливати на відносини позивача з бюджетом по декларуванню по сплаті податків, оскільки господарська операція відбулась ще в липні 2011 року. Статтею 18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Відсутність контрагента за юридичною адресою в подальшому саме по собі не тягне встановлення факту нікчемності або фіктивності правочинів та не позбавляє правового значення виданих за відповідними господарськими операціями податкових накладних. Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента може слугувати підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Але такі факти при розгляді справи не було виявлено.

Адміністративне судочинство вирішує спори "особи проти держави" і діє у сфері специфічних публічно-правових відносин, де стороною є особа, яка протистоїть державі - її владним інститутам, захищаючи свої права, свободи та інтереси. В адміністративному судочинстві діє презумпція неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (стаття 71 КАС України), який зобов'язаний у порядку визначеної процесуальним законом судової процедури довести суду правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Таким чином, при розгляді справи, судом встановлено, що викладені в акті від ньому висновки, які ґрунтуються на припущеннях, без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства. Акт від 04.03.14 не містить жодного посилання відповідача на встановлення порушень позивачем вимог ПКУ або інших законодавчих норм, лише зазначення про відсутність транспортних документів, що впливає на нереальність вчинених господарських операцій у липні 2011 року. Відсутність товарно-транспортних накладних при наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції недостатньо для висновку про безтоварність такої операції.

Отже, твердження ДПІ про безтоварність господарських операцій позивача із вищенаведеним підприємством та наведені доводи в акті перевірки стосовно заниження податку на додану вартість по операціям з ПП «Агротехресурси» є безпідставними і такими, що не підтверджені належними доказами.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню, податкове повідомлення-рішення прийнято незаконно та підлягає скасуванню.

Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню з Державного бюджету в повному обсязі. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Позов Іванівського міжрайонного управління водного господарства задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 13.03.14 № 0000642200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5098 грн. 12 коп. та застосування штрафної санкції в сумі 2549 грн. 06 коп.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь Іванівського міжрайонного управління водного господарства (код ЄДРПОУ 30144557) витрати по сплаті судового збору в сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 23 травня 2014 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3