Постанова № 38894217, 21.05.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2014 року Справа №810/1954/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Луценко К.Ю.;

за участю:

позивачки - ОСОБА_1;

представника позивачки- Єрмоленко В.А. (довіреність від 05.04.2011 р. №725);

за відсутності представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1

до управління Державного земельного агентства у м.Ірпені Київської області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду з позовом звернулась ОСОБА_1, пред?явивши вимоги до управління Держземагентства у м.Ірпені Київської області про визнання дій щодо відмови у наданні їй висновку про наявні обмеження на використання земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 та проведення її державної реєстрації протиправними та зобов?язання надати такий висновок та провести державну реєстрацію вищевказаної земельної ділянки.

У судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала та просила приватизувати земельну ділянку, яка знаходиться у спільному частковому користуванні площею 0,0325 га за адресою: АДРЕСА_1.

Представник позивача заявлені вимоги також підтримала та зазначила, що дії відповідача є протипранвими, проте пояснити в чому полягає їх протиправність та невідповідність нормам чинного законодавства у судовому засіданні не змогла, зазначивши, що у позивачки існує проблема з реєстрацією права власності на земельну ділянку і, оскільки вона не знає яким чином її вирішити, вважала за необхідне порадити звернутися до суду з даним позовом.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з?явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив, заяв чи клопотань про розгляд справи без його участі, не надав.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАСУ, у разі неприбуття у судове засідання відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши наявні у справі документи та докази, з наданням їм відповідної правової оцінки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке:

позивачка є користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1, площею 0,0325 га, яка знаходиться у окремому користуванні. Вказаній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3210900000:01:109:0090.

19.12.2013 р., позивачка звернулась до управління Держземагентсства у м.Ірпені Київської області із заявою про затвердження висновку про наявні обмеження на земельну ділянку, яка перебуває у її користуванні. Своїм листом від 31.12.2013 р. №01-05/391 відповідач надав ОСОБА_1 роз?яснення, в якому зазначив, що для реєстрації земельної ділянки їй необхідно надати документи, згідно із п.110 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 р. №1051. У зв?язку із невідповідністю поданої заяви чинному законодавству у реєстрації права власності на земельну ділянку було відмовлено.

В січні 2014 р., позивачка повторно звернулась до відповідача із заявою про реєстрацію права власності на належну їй на праві користування земельну ділянку.

Листом від 16.01.2014 р. №А-3888/0-152/6-14 ОСОБА_1 була надана відповідь, в якій роз?яснено порядок проведення державної реєстрації земельних ділянок, зокрема, вказано, що здійснення державної реєстрації земельної діялнки регулюється ст.ст.24-26 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пунктами 107-115 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2012 р. №1051. Звернуто увагу, що державна реєстрація земельних ділянок проводиться відповідним державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Для державної реєстрації подаються заява, оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки та документація із землеустрою для формування земельної ділянки у формі електронного документа; документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної діялнки.

22.01.2014 р., позивачка втретє звернулась до управління Держземагентства у м.Ірпені Київської області із заявою про надання висновку про наявні обмеження на земельну ділянку, яка перебуває у її користуванні.

Листом відповідача від 04.02.2014 р. за №01-01/141 їй було відмовлено у зв?язку з тим, що зазначена нею земельна ділянка немає окремого адресу.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зважає на таке:

згідно із частиною першою статті 116 ЗКУ (далі - Кодекс) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 121 Кодексу передбачено, що громадяни України мають право на безкоштовну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Відповідно до частин першої та другої статті 118 Кодексу рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Згідно із статтею 86 Кодексу земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників жилого будинку. Кожен із співвласників будинку, у разі його поділу на окремі домоволодіння, із присвоєнням їм окремих поштових адрес, має право звернутися до відповідної ради за місцезнаходженням земельної ділянки, з заявою про передачу у власність частини земельної ділянки, яка перебуває в його фактичному користуванні, в межах норм безоплатної приватизації, визначених статтею 121 Кодексу.

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві власності (спільне майно) та може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно з частиною першою статті 88 Кодексу володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Частиною четвертою статті 89 Кодексу встановлено, що співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки.

Така частка ОСОБА_1 була виділена у розмірі 0,0325 га у відокремлене користування згідно рішення Ірпінського міського суду Київської області від 20.07.2012 р. Земельна діялнка має кадастровий номер 3210900000:01:109:0090.

При вирішенні спору суд зважає, що адреса (поштова адреса) присвоюється будинкам та земельним ділянкам з метою їх ідентифікації. Земельна ділянка ідентифікується не за адресою, а за кадастровим номером, який є неповторним на всій території України. Щодо земельної ділянки застосовується не «адреса (поштова адреса)», а термін «місце розташування». Оскільки місце розташування як для пересічних громадян, так і для більшості різних посадових осіб, пов'язане з адресою, вони ототожнюють ці поняття щодо земельних ділянок. Є випадки, коли за однією адресою можуть знаходитися декілька земельних ділянок. Скажімо, земельна ділянка для будівництва та обслуговування господарських будівель і споруд та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства. У цьому випадку обидві земельні ділянки прив'язуються до поштової адреси будинку. У випадку, коли земельні паї виділяються в натурі і їх власникам видаються державні акти, місце розташування (адреса) зазначається для всіх однакове, а саме «в межах сільської ради за межами населеного пункту». Тому за ознакою (поштова адреса або місцезнаходження земельної діялнки) земельні ділянки ідентифікувати не можна.

Згідно з пунктом 2.6 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 22.06.2009 р. №325, зареєстрованою в Мін?юсті України 06.08.2009 р. №735/16751 у рядку «земельна ділянка розташована» вказується місцезнаходження земельної ділянки: із зазначенням назви місця (обласного центру) та вулиці та, у разі наявності, номер домоволодіння (будинку);-у межах міста, селища або села -та вказуються назва області, назва району, назва міста, селища або села, назва вулиці (площі, бульвару, проспекту тощо); у разі наявності, номер будинку (домоволодіння);-за межами населеного пункту - вказуються назва області, назва району, назва сільської, селищної чи міскої ради, у межах якої знаходиться земельна ділянка, а також робиться запис: «За межами населеного пункту». При прийнятті рішення місцевої радою щодо безоплатної передачі у власність або надання у користування земельної ділянки для цілей, не пов'язаних з реконструкцією або обслуговуванням будинків або будівель, зазначається лише її місце розташування.

Таким чином, відмова управління Держземагентства у м. Ірпені у наданні висновку про наявні обмеження земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 з мотивів відсутності адреси цієї земельної ділянки є протиправною і в цій частині вимоги позивачки підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивачки в частині зобов?язання управління Держземагентства у м.Ірпені Київської області провести державну реєстрацію належної їй земельної ділянки, з урахуванням того, що це порушує порядок такої реєстрації, який набув чинності з 11.02.2014 р.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

,Визнати протиправними дії управління Державного земельного агентства у м.Ірпені Київської області щодо відмови у наданні висновку ОСОБА_1 про наявні обмеження на використання земельної ділянки площею 0,0325 га, кадастровий номер 3210900000:01:109:0090.

Зобов'язати управління Державного земельного агентства у м.Ірпені Київської області надати ОСОБА_1 висновок про наявні обмеження на використання земельної ділянки площею 0,0325 га, кадастровий номер 3210900000:01:109:0090 згідно технічної документації із землеустрою, що посвідчує право на земельну діялнку.

У задоволенні решти позовних вимог,-відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 22 травня 2014 р.