Постанова № 38894195, 30.04.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року Житомир справа № 806/604/14

категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

за участі секретаря Смолінської І.П.,

за участі представників позивача та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання дій неправомірними, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання дій неправомірними, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень. В обгрунтування позову позивач зазначає, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Фабрика "Класум" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 07 жовтня 2013 року №1051/22-01/31106292. На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 25 жовтня 2013 року №00023722, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 3384 грн., №0000131706, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 634,50 грн. у т.ч. 507,60 грн. -за основним платежем та 126,90 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, від 02 грудня 2013 року №0000211706, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 111,98 грн. у т.ч. 89,58 грн. - за основним платежем та 22,40 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач не погоджується із зазначеними податковими повідомленнями рішення, вважає, що вини винесені з порушенням норм законодавства, а тому просить визнати протиправними дії відповідача щодо їх винесення, а також визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали та просили відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Фабрика "Класум" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 07 жовтня 2013 року №1051/22-01/31106292, яким встановлено ряд порушень, зокрема, порушення п.2.11, 3.1, 3.2 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", яке полягає у відсутності достовірних підтвердних документів до авансового звіту на суму 3422,75 грн.

Не погоджуючись з висновками акту позивачем було подано заперечення на нього.

Житомирською ОДПІ 22 жовтня 2013 року за №16308/10/22-01 на адресу позивача було направлено лист, яким його повідомлено про результат розгляду заперечень.

На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 25 жовтня 2013 року №00023722, яким до позивача застосовано штрафні санкції на суму 3384 грн., №0000131706, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 634,50 грн. у т.ч. 507,60 грн. - за основним платежем та 126,90 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

05 листопада 2013 року ТОВ "Фабрика Класум" подало до Головного управління Міндоходів у Житомирській області скарги на податкові повідомлення-рішення від 25 жовтня 2013 року №00023722 та №0000131706.

25 листопада 2013 року Головним управлінням Міністерства доходів і зборів у Житомирській області було винесено рішення №12989/П-С/10-205 про результати розгляду первинних скарг, яким відмовлено у задоволенні скарг ТОВ "Фабрика Класум". Крім того, при розгляді скарги встановлено, що позивачу грошові зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб нараховано у розмірі меншому ніж передбачено чинним законодавством, а тому зобов'язано Житомирську ОДПІ винести додаткове повідомлення-рішення.

На виконання вимог зазначеного рішення Житомирською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 02 грудня 2013 року №0000211706, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 111,98 грн. у т.ч. 89,58 грн. - за основним платежем та 22,40 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

У акті перевірки відповідач зазначає, що суть виявлених порушень полягає у тому, що у підтвердження проживання в готелі "ІНФОРМАЦІЯ_1" з 19 по 20 жовтня 2011 року ОСОБА_1 надано квитанцію до прибуткового касового ордера №078 без дати, виписану підприємцем ОСОБА_2, на сум 250 грн., в підтвердження оплати вартості проживання ОСОБА_3 з 1 по 3 листопада 2012 року в м. Одеса, надано квитанцію до прибуткового касового ордера № 25 від 03.11.2012, виписану підприємцем ОСОБА_4 на суму 820 грн., в підтвердження оплати вартості проживання ОСОБА_3 в готелі "ІНФОРМАЦІЯ_2" м. Сімферополь з 29 по 30 листопада 2012 року надано готельний рахунок за № МР-0001005 від 29 листопада 2012 на суму 404 грн., виписаний СПД ОСОБА_5, в підтвердження оплати вартості проживання ОСОБА_6 в м. Гайворон з 29 по 30 березня 2012 року надано рахунок за № 15695 від 29 березня 2012 на суму 80 грн., виписаний ФОП ОСОБА_7, в підтвердження оплати вартості оренди квартири ОСОБА_8 з 4 жовтня по 6 жовтня 2012 року (місце проживання не вказується) надано рахунок № 2 від 04.10.2012 на суму 1000 грн., в підтвердження оплати вартості шпалер, придбаних ОСОБА_9, надано накладну за № 63 від 26 січня 2012 на суму 260 грн., виписану ПП ОСОБА_10, в підтвердження вартості оплати проїзду ОСОБА_6 за маршрутом Донецьк- Київ надано електронний проїзний документ СП "Шеріф Тур", в підтвердження витрачання підзвітних коштів в сумі 290 грн. ОСОБА_9 документів не надано.

Суд не погоджується з твердженням позивача щодо того, що ним при проведенні перевірки було надано всі первинні документи, які були оформлені належним чином та відповідно до вимог чинного законодавства з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.1 "Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні" касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Згідно з п.3.2 згаданого положення касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

Таким чином, фізичні особи - підприємці при здійсненні готівкових операцій мають оформлювати їх відповідними касовими документами.

Водночас, п.4.2 Положення встановлено вимогу щодо обов'язкового оформлення готівкових операцій прибутковими та видатковими касовими документами лише для підприємств - юридичних осіб.

Системний аналіз вказаної норми законодавства свідчить, що фізичні особи - підприємці касової книги не ведуть, а також при здійсненні готівкових розрахунків не використовують бланки прибуткових та видаткових ордерів.

Крім того, слід відмітити, що листом Нацбанку від 30.10.2006 за № 25-113/2453 чітко роз'яснено, що обов'язок оформлення готівкових операцій прибутковими та видатковими касовими ордерами встановлено тільки для юридичних осіб.

Пунктом 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено порядок оформлення касових операцій, а саме, що приймання готівки в касі проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Водночас, вищезазначеним листом роз'яснено, що форма касових ордерів, а також порядок їх заповнення відповідно до п.3 згаданого Положення передбачають оформлення цих документів лише підприємствами, установами та організаціями, а саме: бухгалтерією підприємства, у яких передбачено такі обов'язкові реквізити, як підпис головного бухгалтера та керівника підприємства.

Таким чином, законодавством України для приватних підприємців не передбачено оформлення прибуткових та видаткових касових ордерів та відповідно відображення таких ордерів у касовій книзі. З врахуванням зазначеного, прибуткові касові ордери не можуть вважатися розрахунковими документами та підтверджувати проведення платіжних операцій.

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи - підприємці проводять документальне оформлення касових операцій залежно від виду та специфіки своєї діяльності відповідно до

вимог нормативно-правових актів, що поширюються на їх діяльність.

Суд погоджується з твердженням відповідача щодо того, що електронний проїзний квиток може засвідчувати вартість понесених витрат на проїзд за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів.

Отже, для підтвердження витрат, понесених працівником під час відрядження, він має

надати, окрім рахунків готелів, проїзних квитків, видаткових накладних, інших первинних

документів, також документи, що підтверджують здійснені готівкою чи за допомогою платіжних карток розрахунки, а саме: фіскальні касові чеки, розрахункові квитанції, спрощені розрахункові квитанції, чеки банкомата, сліпи, квитанції платіжних терміналів тощо.

Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, встановлені вимоги до змісту розрахункових документів

та визначено їх обов'язкові реквізити.

Згідно з п. 2.1 цього Положення, у разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів розрахункових документів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

Відповідно до п. 5.1 Положення розрахункова квитанція - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках.

Дана норма містить також чітко визначений перелів реквізитів, які є обовзковими до заповнення у розрахунковій квитанції.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем дійсно не надано підтвердних документів до авансових звітів, а тому відповідачем правомірно винесено податкові повідомлення-рішення від 25.10.2013 року №00023722 та №0000131706.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 02.12.2013 року №0000211706, то слід вказати, що відповідно до п. 164.5. ст. 164 ПК України під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з цим Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. У такому самому порядку визначаються об'єкт оподаткування і база оподаткування для коштів, надміру витрачених платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Зважаючи, що у ході судового розгляду підтверджено правомірність застосування до позивача фінансових санкцій та донарахування грошових зобов'язань, та відповідачем не заперечується факт того, що при розрахунку донарахованих грошових зобов'язань ним не було застосовано коефіцієнт, то суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення від 02.12.2013 року №0000211706.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, суд вважає, що при проведенні перевірки та винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган діяв у спосіб та у межах повноважень наданих йому законом.

Керуючись статтями 122, 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика Класум" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання дій неправомірними, визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 12 травня 2014 р.