Ухвала суду № 38892399, 22.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12510/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фрегат" до державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2013 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 2013 року відповідачем була проведена перевірка своєчасності сплати позивачем узгодженої суми грошового зобов'язання.

За наслідками перевірки було складено акт №215/22-10 від 06.02.2013 року.

В акті перевірки встановлено, що позивачем допущено несвоєчасну сплату узгодженої суми по сплаті ПДВ, а саме: сума податку - 193864,60 грн., дата отримання повідомлення-рішення - 08.04.2011 року, граничний термін сплати - 18.04.2011 року, фактично сплачено - 20.04.2011 року, затримка - 2 дні.

На підставі акта перевірки податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000112201 від 25.02.2013 року, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 19386,46 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення №0000112201 від 25.02.2013 року залишено без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.03.2011 року відповідачем було складено акт від 28.03.2011 року №2272/23-2/36100206 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 27.08.2008 року по 30.09.2010 pоку, валютного та іншого законодавства за період з 27.08.2008 pоку по 30.09.2010 pоку.

На підставі акта перевірки №2272/23-2/36100206 податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000342302 від 08.04.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 244 659грн., з яких 195 727 грн. - за основним платежем та 48932 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0000342302, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, за результатами якого зазначене рішення податкового органу залишено без змін (рішення Державної податкової адміністрації від 23.05.2011 року).

Відповідно до вимог п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з вимогами п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Положеннями п.56.1. - п.56.3, п.56.15 ст.56 Податкового кодексу України закріплено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.56.15 п. 56 ст.56 Податкового кодексу України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що станом на 20.04.2011 року грошове податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 193864,60 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням №0000342302, перебувало в процедурі оскарження, тобто не було узгодженим, а тому позивачем не було допущено несвоєчасної сплати зазначеного грошового податкового зобов'язання, а отже податкове повідомлення-рішення №0000112201 від 25.02.2013 року, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 19386,46 грн., є неправомірним та таким, що винесено з порушенням вимог чинного законодавства.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій податкового органу щодо обліку в картці платника податків заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 7 418,60 грн. та зобов'язання відповідача привести картку обліку позивача у відповідність, колегія суддів зазначає наступне.

З листа відповідача від 08.02.2013 року №412/10/19-140 вбачається, що відповідно до карток особового рахунку ТОВ "Торговий дім "Фрегат" обліковується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 7503,82 грн., який виник 30.01.2013 року відповідно до поданої позивачем декларації від 17.01.2013 року №9085055236.

З матеріалів справи вбачається, що 17.01.2013 року позивачем була подана відповідачу податкова декларація з ПДВ за грудень 2013 року №9085055236. В даній декларації позивачем самостійно було визначено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет у розмірі 35642 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем було в повному обсязі сплачено до бюджету самостійно визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене в податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року №9085055236 від 17.01.2013 року, що підтверджуються платіжним дорученням (з відміткою банку про проведення операції) №7 від 29.01.2013 року на загальну суму 35649,00 грн. (а.с. 24).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з правильними висновком суду першої інстанції, що позивач не має податкової заборгованості по самостійно визначеним грошовим зобов'язанням згідно з податковою декларацією з ПДВ за грудень 2013 року №9085055236 від 17.01.2013 року.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено: 27.05.2014 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.