Ухвала суду № 38891034, 12.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 р. Справа № 40546/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.

суддів Онишкевича Т.В., Сапіги В.П

за участю секретаря судового засідання Коцур В.К.

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Львові апеляційну скаргу Волинської міжрегіональної біржі на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року у справі за позовом Волинської міжрегіональної біржі до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Волинська міжрегіональна біржа (далі - ВМБ) звернулася з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000022301/0 та №0000032301/0 від 13 січня 2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з метою професійного надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту та пропозиції на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торгівельних операцій ВМБ замовляла та отримувала інформаційно-консультаційні послуги від ТОВ «Олімпус-К», КФ «Інтер-Сервіс», ТОВ «Будперспектива-Люкс» та ТОВ «Будівельна компанія СІТІ». Витрати за вказані послуги були віднесені до валових витрат, оскільки отримані послуги використовувались виключно у господарській діяльності ВМБ та підтверджені необхідними первинними документами, зокрема актами виконаних робіт, платіжними дорученнями та податковими накладними. Інформаційно - консультаційні послуги, отримані підприємством використовувались виключно у власній господарській діяльності, а сума податку, сплаченого у зв'язку з придбанням послуг правомірно включена до складу податкового кредиту та підтверджена податковими накладними, що дає право покупцю, зареєстрованому як платнику податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року в задоволені позовних вимог відмовлено. Суд виходив з того, що по наслідках виконання інформаційно-консультаційних послуг з вищезазначеними контрагентами, в актах виконаних робіт не вказано які питання вивчались та які послуги вплинули на діяльність підприємства. Крім того, не можливо встановити для яких цілей та з якою метою був зроблений аналіз ринку комерційної та іншої нерухомості. Позивачем до складу валових витрат віднесено суму витрат за інформаційно-консультаційні послуги без зазначення факту використання в господарській діяльності, а також має місце віднесення витрат, які є не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм процесуального та матеріального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Покликання маються на те, що з метою виконання статутних послуг, позивач замовляв та отримував інформаційно-консультаційні послуги у вищевказаних юридичних осіб та витрати правомірно віднесено до валових, що підтверджені розрахунковими платіжними і іншими документами. Крім того, вказані послуги використовуються в господарській діяльності.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасника розгляду, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 23.12.2010 року Луцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ВМБ, якою встановлено, що в результаті порушень податкового законодавства позивачем у період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року занижено податок на прибуток на загальну суму 193081,00 грн. та податок на додану вартість на загальну суму 87727,00 грн.

За наслідками перевірки складено акт №9899/25087433/23-2 від 23.12.2010 року, на підставі якого Луцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення - рішення №0000022301/0 від 13.01.2011 року, в зв'язку з чим позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 238912,50 грн., з яких за основним платежем - 191130,00 грн. та штрафні санкції - 47782,5 грн. та податкове повідомлення - рішення №0000032301/0 від 13.01.2011 року, яким було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 109658,75 грн., з яких за основним платежем - 87727,00 грн. та штрафні санкції - 21931,75 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті перевірки Луцькою ОДПІ були встановлені порушення позивачем підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 193081 грн. Крім того, перевіркою встановлено порушення підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 87727 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996- XV на даних бухгалтерського обліку ґрунтується податкова звітність.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року 996-ХV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти господарських операцій.

Для включення інформаційно-консультаційних послуг до складу валових витрат, необхідні документи повинні бути оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону Украй «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання інформаційно-консультаційних послуг в іншої особи; документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.19 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Слід зазначити, що в порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» суб'єктом господарювання за період перевірки віднесено до складу валових витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме: при співставленні даних головної книги та регістрів бухгалтерського і податкового обліку з даними Декларації з податку на прибуток за період перевірки встановлено розбіжність в сумі 397 369,16 грн., в т.ч. за 3 квартал 2007 року на суму 83889,88 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 80591,65 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 232887,63 грн. На підприємстві відсутні документи щодо підтвердження даної розбіжності, чим порушено підпункт 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 22.05.1997 року №283/97-ВР.

Проаналізувавши вищенаведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що ненадання позивачем для перевірки належних первинних бухгалтерських документів, які б вказували на фактичне отримання консультаційно - посередницьких послуг та їх використання у господарській діяльності, свідчить про правильність висновків відповідача щодо встановлених порушень податкового законодавства за період перевірки.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Волинської міжрегіональної біржі залишити без задоволення, постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2011 року по справі № 2-а/0370/677/11, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді Т.В. Онишкевич

В.П. Сапіга

Повний текст виготовлено 19.05.2014 року