Рішення № 38888759, 13.05.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2014 р.Справа № 922/118/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до Приватного підприємства "Екстрім", м. Харків про стягнення 9213,00 грн. за участю представників сторін:

позивача - Нестерчука А.П., довіреність № 39/10 від 30.12.2013 р.;

відповідача - Пархоменка О.О., довіреність б/н від 05.05.2014 р.;

ВСТАНОВИВ:

17 січня 201ё4 року Дочірня компанія "Газ України "Національної акціонерної компанії" Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Приватного підприємства "Екстрім" суму боргу у розмірі 8635,08 грн., інфляційних витрат у розмірі 8,64 грн., 3% річних у розмірі 569,29 грн. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 січня 2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/118/14 та призначено її розгляд у відкритому судовому засідання на 04 лютого 2014 року.

31 січня 2014 року до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву за вх. № 3290, в якому відповідач вказує, що на адресу позивача була направлена заява про зарахування зустрічних однорідних вимог та просить суд відмовити в задоволенні позову. Надані документи долучені до матеріалів справи.

03 лютого 2014 року від позивача до канцелярії суду надійшла телеграма за вх. № 3424, в якій позивач повідомляє про неможливість повноважного представника бути присутнім у судовому засіданні 04.02.2014 року та просить відкласти розгляд справи. Вказаний документ долучений до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 лютого 2014 року було відкладено розгляд справи на 04 березня 2014 року.

28 лютого 2014 року від позивача до канцелярії суду надійшла телеграма за вх. № 6941, в якій позивач повідомляє про неможливість повноважного представника бути присутнім у судовому засіданні 04.03.2014 року та просить суд розглянути справу за наявними матеріалами та задовольнити позовні вимоги. Вказаний документ долучений до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 лютого 2014 року було відкладено розгляд справи на 04 березня 2014 року.

13 березня 2014 року від відповідача до канцелярії суду надійшли доповнення до відзиву за вх. № 8395, які долучені судом до матеріалів справи.

14 березня 2014 року до канцелярії суду надійшла телеграма за вх. № 8530, в якій позивач повідомляє про неможливість повноважного представника бути присутнім у судовому засіданні та просить суд розглянути справу за наявними в ній матеріалами. Позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі. Вказаний документ долучений до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 березня 2014 року було відкладено розгляд справи на 27 березня 2014 року.

17 березня 2014 року від позивача до канцелярії надійшло клопотання № 8676, в якому позивач просить витребувати з Приватного підприємства оригінал договору № 11/Б-94ПР-01 від 30.08.2011 року. Клопотання долучено судом до матеріалів справи.

21 березня 2014 року від відповідача до канцелярії суду надійшли доповнення до відзиву за вх. № 9552, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 березня 2014 року було відкладено розгляд справи на 01 квітня 2014 року.

Відповідно до ч.3 ст. 2-1 ГПК України, визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів за принципом вірогідності, який враховує кількість справ, що перебувають у провадженні суддів, заборону брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання, перебування суддів у відпустці, на лікарняному, у відрядженні та закінчення терміну повноважень.

Згідно витягу від 31.03.2014 (обґрунтування проведення повторного автоматичного розподілу справи: хвороба), для розгляду справи № 922/118/14 було призначено суддю Смірнову О.В.

В судовому засіданні 01 квітня 2014 року було оголошено перерву до 09 квітня 2014 року.

07 квітня 2014 року представник позивача надав пояснення, в яких зазначив, що ст. 692 ЦК України чітко встановлює термін виконання зобов"язання відповідача з оплати природного газу, отриманого ним на підставі акту передачі- приймання природного газу від 31.10.2011 р., - після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, що відбувається після настання події з його прийняття.

В судовому засіданні 09 квітня 2014 року було оголошено перерву до 13 травня 2014 року.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву, та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову з огляду на те, що між сторонами договір на поставку газу не укладався.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Позивач зазначає, що ним за період з 11.10.2011 року по 31.10.2011 року було поставлено відповідачу природний газ у обсязі 2,265 тис. куб м. на загальну суму 8635,08 грн., що підтверджується актом прийому - передачі природного газу для потреб промислових споживачів від 31.10.2011 р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Проте відповідач за отриманий газ не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 8635,08 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до суду з відповідним позовом.

Згідно статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів статей 6, 627, 628 та 638 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пунктів 9, 10 Порядку забезпечення споживачів природним газом затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.2001 року (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постачальниками природного газу можуть бути суб'єкти господарської діяльності, які в установленому порядку отримали ліцензію на постачання природного газу. Постачальники природного газу: у разі постачання природного газу населенню укладають з газотранспортними і газодобувними підприємствами НАК "Нафтогаз України" та суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, договори на транспортування природного газу.

Пунктом 14 Порядку забезпечення споживачів природним газом (у редакції, чинній на момент виникнення спору) передбачено, що газотранспортні і газорозподільні підприємства, до яких належить і позивач, зобов'язані здійснювати транспортування природного газу лише в межах виділених лімітів, при цьому забороняється газопостачання споживачів, для яких постачальником не виділено планових обсягів (лімітів) поставки природного газу.

Отже, надання послуг на постачання природного газу системою розподільних газопроводів можливе тільки за умови укладення з постачальниками договору про надання послуг з транспортування природного газу.

Судом встановлено, що доказів укладання договору на постачання газу позивач у справі не надав, більш того, позивач та відповідач у судових засіданнях підтвердили той факт, що договір між сторонами не укладався.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 8635,08 грн., є необґрунтованою, такою, що не підтверджена належними доказами, а відповідно й інфляційних витрат у розмірі 8,64 грн., 3% річних у розмірі 569,29 грн., тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог .

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ч. 1 ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,54 ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повне рішення складено 19.05.2014 р.

Суддя О.В. Смірнова