Постанова № 38886847, 14.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 665/40/13-а

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Анатолій Дмитрович

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

Суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника Калімбета Л.І. - Калімбета А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги голови Генічеського районного суду Херсонської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області на постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 04 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Генічеського районного суду Херсонської області (третя особа: голова Генічеського районного суду Херсонської області Калімбет Леонід Іванович) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2008 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Генічеського районного суду Херсонської області (третя особа: голова Генічеського районного суду Херсонської області Калімбет Леонід Іванович) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що до звільнення займала посаду помічника судді Генічеського районного суду. Наказом голови Генічеського районного суду Херсонської області від 22 липня 2008 року була звільнена з посади помічника судді на підставі п.3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків. Вважає, що її звільнення було здійснено відповідачем без дотримання вимог трудового законодавства, оскільки порушень трудової дисципліни вона не допускала. Просить поновити її на роботі помічника судді та стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 20 000 гривень.

Постановою Чаплинського районного суду Херсонської області від 04 листопада 2013 року позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ голови Генічеського районного суду Херсонської області № 3-1-2/26 від 22 липня 2008 року про звільнення ОСОБА_4 Поновлено ОСОБА_4 на посаді помічника судді Генічеського районного суду Херсонської області з 22 липня 2008 року. Стягнуто з Генічеського районного суду Херсонської області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 50830 (п'ятдесят тисяч вісімсот тридцять) гривень 52 копійки та моральну шкоду в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень, а всього 60830 (шістдесят тисяч вісімсот тридцять) гривень 52 копійки. Стягнуто з Генічеського районного суду Херсонської області судовий збір на користь держави в сумі 68 гривень 82 копійки. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням голова Генічеського районного суду Херсонської області Калімбет Леонід Іванович та Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області подали апеляційні скарги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені позову ОСОБА_4 відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, пояснення на них представника Калімбета Л.І. - Калімбета А.Л., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

ОСОБА_4 22 травня 2006 року була прийнята на роботу на посаду помічника судді Генічеського районного суду Херсонської області.

Наказом голови Генічеського районного суду Херсонської області № 3-1-4 /13 від 21 квітня 2008 року їй була оголошена догана за неналежне виконання посадових обов'язків.

Наказом голови Генічеського районного суду Херсонської області № 3-1-2/26 від 22 липня 2008 року ОСОБА_4 була звільнена з посади помічника судді за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків згідно п.3. ст.40 КЗпП України.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 рої наказ № 3-1-4/13 від 21 квітня 2008 року про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності визнано протиправним та скасовано.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року залишена без змін.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що на той час працював суддею Генічеського районного суду Херсонської області, а ОСОБА_4 з травня 2006 року до 22 липня 2008 року була його помічником. За цей період ніяких зауважень щодо якості робот помічника судді ні в нього, ні в адміністрації суду не було. Будь-яких звернень, пов'язаних з неналежним виконанням позивачем своїх обов'язків, до нього не надходило. Стверджує, що ОСОБА_4 була звільнена з посади за небажання виконувати незаконні вказівки голови суду, направлені на його дискредитацію, оскільки він на той час мав особистий конфлікт з головою суду Калімбетом Л.І.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Відповідно до п. 3 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано один з таких видів заходів дисциплінарного стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно з приписами ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу працівника.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що наказ голови Генічеського районного суду Херсонської області № 3-1-4/13 від 21 квітня 2008 року про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_4 постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року визнано протиправним та скасовано.

При цьому інших дисциплінарних стягнень на позивачку не накладалося. За період роботи ОСОБА_4 характеризується позитивно.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4 була незаконно звільнена з посади помічника судді, оскільки раніше до неї не застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення та відсутнє обґрунтування систематичного невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на працівника трудовим договором є вірним.

За таких обставин колегія суддів погоджується з тим, що наказ голови Генічеського районного суду Херсонської області №3-1-2/26 від 22 липня 2008 року є протиправним і повинен бути скасованим, а ОСОБА_4 слід поновити на посаді помічника судді.

Згідно з приписами ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Як вбачається із записів у трудовій книжці позивачки, ОСОБА_4 з 01 липня 2012 року працює на посаді підсобного робітника відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Генічеського районного управління юстиції Херсонської області.

Визначаючи розмір суми стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано керувався загальними правилами обчислення середнього заробітку, враховуючи положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Так, згідно довідки, наданої ТУ ДСА в Херсонській області, заробітна плата позивачки за останні два місяці перед звільненням становила 2126 гривень 88 копійок. Таким чином середньомісячна зарплата складає 1063 гривні 44 копійки (2126.88:2=1063.44). Середній денний заробіток становить 53 гривні 17 копійок (1063.44:20=53.17). Час вимушеного прогулу за період з 23 липня 2008 року по 01 липня 2012 року (день працевлаштування) становить 956 днів. Таким чином на користь позивачки слід стягнути 50830 гривень 52 копійки (53.17x956=50830) середнього заробітку за період вимушеного прогулу.

Судом першої інстанції вірно враховані характер і ступінь заподіяних позивачці моральних страждань, істотність вимушених змін у її особистих та життєвих стосунках, викликаних незаконним звільненням, тривалість моральних страждань, тому колегія суддів погоджується з визначеним розміром грошового відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 гривень.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_4

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивачка довела апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем рішення про звільнення.

Водночас колегія суддів звертає увагу на те, що справа була розглянута неповноважним судом, оскільки п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа. Враховуючи зазначене і те, що відповідач Генічеський районний суд Херсонської області відноситься до категорії «інший державний орган», справа повинна була розглядатися Херсонським окружним адміністративним судом.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є розгляд і вирішення справи неповноважним судом.

Враховуючи зазначене судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та зробив обґрунтовані висновки, але допустив порушення норм процесуального права при вирішенні справи, а саме - розглянув і вирішив справу неповноважним судом.

Відтак, апеляційні скарги Генічеського районного суду Херсонської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги голови Генічеського районного суду Херсонської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області - задовольнити частково.

Постанову Чаплинського районного суду Херсонської області від 04 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову суду.

Позов ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ голови Генічеського районного суду Херсонської області № 3-1-2/26 від 22 липня 2008 року про звільнення ОСОБА_4

Поновити ОСОБА_4 на посаді помічника судді Генічеського районного суду Херсонської області з 22 липня 2008 року.

Стягнути з Генічеського районного суду Херсонської області на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 50830 (п'ятдесят тисяч вісімсот тридцять) гривень 52 копійки та відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень, а всього 60830 (шістдесят тисяч вісімсот тридцять) гривень 52 копійки.

Стягнути з Генічеського районного суду Херсонської області судовий збір на користь держави в сумі 68 гривень 82 копійки.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов