Ухвала суду № 38885763, 27.05.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

643/7473/14-ц

Провадження: 2/643/3179/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2014 м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Задорожна А.М., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Разом з позовом до суду позивачем було подано заяву про забезпечення позову, в якому він просив накласти арешт на двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу.

В заяві про забезпечення позову позивач зазначає, що 10.07.2013 року між банком та відповідачем було укладено кредитний договір №R53700438256B, згідно з яким банк надав позичальнику кредит у сумі 51800 грн., строком до 10.07.2017 року, а останній в свою чергу зобов'язався належним чином використати та повернути суму отриманого кредиту, та сплатити відповідну плату (проценти) за користування ним, у розмірі 24% річних в строки, передбачені у договорі.

Діючи відповідно до умов кредитного договору банк свої зобов'язання виконав належним чином та у повному обсязі.

Починаючи з вересня 2013 року відповідач в порушення вимог ст.ст. 525, 530, 536, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, пункту 4 кредитного договору систематично не виконується зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту та відсотків за його використання.

Станом на 9 квітня 2014 року розмір заборгованості за кредитним договором складає 68444 грн. 45 коп.

В силу того, що належне відповідачу на праві власності майно, яке є у нього або знаходиться в інших осіб, в тому числі кошти та інші цінності відповідача, що знаходиться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або в інших фінансових установах, а також майно та кошти, належні відповідачу від інших осіб, до закінчення провадження по справі та на момент виконання рішення суду може бути ним відчужене, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю, позивач вважає наявним підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на в межах суми позовних вимог на все майно та грошові кошти, що належить відповідачу.

Розглянувши матеріали цивільної справи, заяву про забезпечення позову з доданими до неї доказами та враховуючи, що неприйняття заходів забезпечення позову у подальшому може зробити неможливим виконання судового рішення, вважаю заяву про вжиття заходів забезпечення позову такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову, в тому числі накласти арешт на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього або в інших осіб, передати річ, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Так, з наданих матеріалів вбачається, що між сторонами дійсно виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №R53700438256B від 10.07.2013 року.

Дослідивши надані позивачем докази, дійшов обґрунтованого висновку про виконання позивачем обов'язку згідно вимог ст. 151 ЦПК України стосовно доведення обов'язкових умов для вжиття забезпечення позову.

В постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, оскільки не вжиття заходу щодо забезпечення позову, у спосіб зазначений представником позивача, може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви та необхідності її задоволення.

На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на двокімнатну квартиру №198, розташовану за адресою: м. Харків, просп. Тракторобудівників, буд. 105, що належить на праві власності ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії НОМЕР_2 виданий Московським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 28.12.2009 року, ІПН НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1).

Копію ухвали направити для виконання до Московського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Харківській області.

Копію ухвали до відома направити сторонам по справі.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії сторонами.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя Задорожна А.М.