Постанова № 388846, 26.01.2007, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/5736а

"26" січня 2007 р., 10 год. 00 хв. м. Черкаси

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Довганя К.І., при секретарі судового засідання –Анастасьєвій Л.В., за участю представників сторін: від позивача –Остапко М.І. за довіреністю, від 1-го відповідача – Зубенко С.А., Лисенко М.О., Безпрозванна О.В. за довіреностями, 2-го відповідача – Долженков О.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за адміністративним позовом приватного підприємства виробничо-комерційна фірма „Дельта” до Золотоніської об’єднаної державної податкової інспекції та Державної податкової адміністрації в Черкаській області про визнання незаконними та скасування рішень та податкових вимог,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень Золотоніської ОДПІ № 779/0000382300/0 від 19.04.2006 року; № 1314/0000382301/1 від 26.06.2006 року, № 1315/0000382301/0, № 1419/0000642301/1 від 25.07.2006 року, № 1458/0000642301/2 від 16.08.2006 року, якими позивачу визначено податкове зобов’язання по податку на прибуток та застосовано штрафні (фінансові) санкції а також податкової вимоги від 18.08.2006 року № 1/157 про стягнення з позивача 206735,92 грн., у тому числі 152290,00 грн. основного платежу та 54445,92 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що оспорювані податкові повідомлення-рішення та податкова вимога є незаконними, оскільки прийняті на підставі акту перевірки в якому перевіряючі дійшли помилкового висновку про віднесення до валового доходу сум, які фактично були внесені засновником позивача до статутного фонду підприємства. За таких обставин, на думку позивача, висновок відповідача про заниження у перевіряємому періоді скоригованого валового доходу, що призвело до заниження об”єкту оподаткування є безпідставним. Крім того позивач вважає незаконним залишення другим відповідачем його скарги на вказані рішення з підстав пропуску терміну подачі такої скарги.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав, викладених у позові.

Перший відповідач у відзиві на позов та його представники у судовому засіданні проти позовних вимог заперечили та на противагу позивачу вважали оспорювані рішення такими, що відповідають чинному законодавству. Так, на думку відповідача, кошти, отримані позивачем за договором позики від свого засновника всупереч вимог п.п.4.1.6. п.4.1 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №334/94-ВР (далі по тексту Закон) не були ним віднесені до валових витрат за перевіряємий період, що призвело до заниження податку на прибуток. Посилання позивача на те, що ці кошти були внесені на поповнення статутного фонду відповідач вважає безпідставним, оскільки таке твердження спростовується тим, що на момент перевірки зміни до статутного фонду позивачем не вносились, а в бухгалтерському обліку ці операції відображені як позика.

Другий відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, названих першим відповідачем.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, встановив наступне.

На підставі ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»першим відповідачем була проведена планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем за період з 01.03.2003 р. по 31.12.05р.

За результатами перевірки було складено акт від 06.04.2006 року № 567/23-107/2301/30272324, яким було встановлено порушення позивачем вимог ст.1.22 та пп..4.1.6 пп. 4.1 ст. 4 Закону , а саме заниження скоригованого валового доходу шляхом не віднесення до нього сум поворотної фінансової допомоги, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 152290,00 грн.

На підставі вказаного акту першим відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 19.04.2006 року № 779/0000382301/0 щодо нарахування позивачу податкового зобов’язання по сплаті податку на прибуток підприємств в сумі –152290,00 грн. за основним платежем та 54906,00 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями), а всього -207196,00 грн.

Згідно п. п. 4.11 п.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб’єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб’єкта господарювання до акта перевірки –протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб’єкту господарювання.

У відповідності до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закону України № 2181-ІІІ) податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків ініціювання останнім процедури апеляційного узгодження.

Не погодившись з вказаним повідомленням-рішенням, позивач звернувся до першого відповідача зі скаргою від 28.04.2006 року ( вхідний № 13/Д від 28.04.2006 року), яка була останнім залишена без задоволення (вих. № 7069/25-10). Крім того у відповіді на скаргу було зроблено висновок про те, що перевіряючими при донарахуванні сум податку допущено арифметичну помилку, а саме занижено суму податкового зобов’язання по основному платежу на 335 грн. та за штрафними санкціями на 17 грн.

За результатами розгляду первинної скарги перший відповідач прийняв податкове повідомлення–рішення від 26.06.2006 року № 1314/0000382301/1, яким визначив позивачу податкове зобов’язання по сплаті податку на прибуток підприємств в сумі –152290,00 грн. за основним платежем та 54906,00 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями), а всього -207196,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 1315/0000382301/0 від 26.06.2006 р. яким збільшено ВКФ «Дельта» суму податкового зобов’язання зі сплати податку на прибуток на 352,00 грн., з яких 335,00 грн. - за основним платежем, 17,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до другого відповідача, який залишив вказану скаргу без розгляду з мотивів того, що вона здана до поштового відділення 07.07.2006 р., тобто з пропуском 10 денного терміну, визначеного Законом України 2181-Ш, оскільки відповідь першого відповідача на скаргу позивача останній отримав 26.06.2006 р.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ у разі , коли контролюючий орган надсилає платнику податку рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податку має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав відповідь першого відповідача на свою скаргу 26.06.2006 р., про що свідчить відмітка на поштовій квитанції, доданій до матеріалів справи самим позивачем. Таким чином скарга позивача, подана до другого відповідача 7.07.2006 р. була останнім правомірно залишена без розгляду з мотивів пропуску визначеного Законом України 2181-Ш.

У відповідності до пп. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ процедура адміністративного оскарження закінчується останнім днем строку, передбаченого пп. 5.2.2.цього пункту для подання заяви про перегляд рішення контролюючого органу, у разі коли така заява не була подана у зазначений строк. В свою чергу, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов’язання платника податків.

З акту перевірки від 06.04.2006 р. № 567/23-107/2301/30272324 вбачається, що протягом періоду 2 кварталу 2004 року - 3 квартал 2005 року позивачу його засновником (Мірошниченком В.Г.) перераховані грошові кошти у розмірі 638,3 тис. грн., які залишились неповернутими на кінець відповідних звітних періодів. Вказані кошти перераховувались на виконання умов укладеного позивачем та Мірошніченко В.Г. договору позики від 28.12.2002 року, за умовами якого позикодавець (Мірошниченко В.Г) зобов’язаний передати позичальнику (ВКФ «Дельта») на придбання основних засобів суму позики у розмірі 700,000 грн. протягом 10 років з моменту укладення угоди.

У відповідності до пп.. 4.1.6. п. 4.1 ст. 4 Закону Валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів;

Згідно ст. 1.22.2. Закону Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Твердження позивача про те, що отримані від Мірошніченка В.Г. кошти були віднесені до статутного фонду підприємства суд вважає безпідставними, виходячи з наступного.

На момент проведення планової виїзної перевірки зміни до установчих документів, а саме про збільшення статутного фонду, не були внесені. Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців »від 15.05.2003 року, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вищезазначені зміни, на які посилається позивач, були зареєстровані державним реєстратором лише 17.04.2006 року, тобто після проведення вищезазначеної планової виїзної перевірки від 06.04.2006 року.

У відповідності до ч. 3 ст. 87 ГК України рішення товариства про зміни розміру статутного фонду набирає чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

На думку суду доводи позивача відносно того, що внесені зміни до статутного фонду передували винесенню податкового повідомлення–рішення від 19.04.2006 року не впливають на його законність, оскільки податкове зобов’язання донараховувалося за період 2 квартал 2004 року - 3 квартал 2005 року.

Також про те, що отриманні від Мірошніченка В.Г. кошти фактично були поворотною фінансовою допомогою свідчить і той факт, що частину цих коштів, а саме 27500 грн. у 3-му кварталі 2005 р. позивач повернув.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що оспорювані податкові повідомлення-рішення є правомірними і відповідають вимогам чинного законодавства.

Відповідно до пп. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені пп. 5.3 цієї статті, визнається сумою податкового боргу платника податків, на яку у відповідності до пп. 6.2.1. п.6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ податковий орган надсилає такому платнику податків податкову вимогу, що і мало місце при надісланні Золотоніською ОДПІ податкової вимоги від 18.08.2006 року № 1/157.

Враховуючи вищенаведене, оспорювана податкова вимога винесення з додержанням норм чинного законодавства а тому позовні вимоги позивача щодо визнання її незаконною є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст.160, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Про апеляційне оскарження постанови може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення постанови і апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя К.І.Довгань