Постанова № 3888327, 10.06.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-15932/09/1270

Категорія № 6.6.1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

10 червня 2009 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смішливої Т.В.

при секретарі Лейбенко О.Д. ,

в присутності сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреністьНОМЕР_1 від 10.01.2009р.

від відповідача № 1 не з'явився

від відповідача № 2  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за м позовом Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі до Закритого акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний завод», Приватного підприємства «Верона Плюс» про стягнення в доход держави грошових коштів внаслідок укладення нікчемного правочину у сумі 4970 грн., -

В С Т А Н О В И В:

24 січня 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Станично-Луганському районі з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний завод», Приватного підприємства «Верона Плюс» про визнання угоди недійсною та стягнення до Державного бюджету України 4970,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав, що під час перевірки встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Кондрашівський піщаний завод» (далі - ЗАТ «Кондрашівський піщаний завод») мало взаємовідносини з Приватним підприємством «Верона Плюс» (далі - ПП «Верона Плюс»), що підтверджено податковою накладною № 98/7 від 31.07.2004 року на суму 4970 грн.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 23.01.2006 року визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ПП «Верона Плюс» від 08.12.2003 року та припинено юридичну особу ПП «Верона Плюс». У зв'язку з цим позивач вважав, що угода, підтверджена податковою накладною № 98/7 від 31.07.2004 року на суму 4970 грн. укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

У подальшому позивач змінив позовні вимоги подавши заяву про уточнення позову у якій просив суд стягнути в доход держави грошові кошти у сумі 4970 грн. з ЗАТ «Кондрашівський піщаний завод» внаслідок укладення правочину № 31/07.04-1 від 31.07.2004 року на суму 4970 грн., вчиненого між ЗАТ «Кондрашівський піщаний завод» та ПП «Верона Плюс» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та у зв'язку з його нікчемністю.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач ЗАТ «Кондрашівський піщаний завод» участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, заперечення проти позову не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся.

Відповідач - ПП «Верона Плюс» участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, заперечення проти позову не надав, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що відповідач - суб'єкт господарювання Закрите акціонерне товариство «Кондрашівський піщаний завод», зареєстровано Станично-Луганською районною державною адміністрацією Луганської області 27.07.1994 року, юридична адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ НОМЕР_2, знаходиться на податковому обліку платників податків у Державній податковій інспекції у Станично-Луганському районі з 27.07.1994 року за номером №264. (а.с. 4-6)

Приватне підприємство «Верона Плюс» зареєстровано 10.12.2003 року Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради за № 25370169Ю0043979, код ЄДРПОУ НОМЕР_3. (а.с. 24)

Державною податковою інспекцією у Станично-Луганському районі у 2006 році проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «Кондрашівський піщаний завод» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.03.2006 року, результати якої оформлено Актом № 34/23-05383506 від 21.07.2006 року. (а.с. 33 - 62)

Під час перевірки встановлено, що ЗАТ «Кондрашівський піщаний завод» мало взаємовідносини з ПП «Верона Плюс».

Так, відповідно до податкової накладної № 98/7 від 31.07.2004 року ПП «Верона Плюс» поставило, а ЗАТ «Кондрашівський піщаний завод» придбало метало форму на суму 4970 грн., у тому числі податок на додану вартість - 828,33 грн. (а.с. 8)

При цьому, у податковій накладній № 98/7 від 31.07.2004 року на суму 4970 грн. є посилання на договір № 31/07.04-1 від 31.07.2004 року, як на підставу здійснення поставки, однак, вказаний договір сторонами до суду не надано.

Факт оплати товару підтверджено виписками банку з розрахункового рахунку ЗАТ «Кондрашівський піщаний завод» від 26.07.2004 року на суму 2900 грн., на суму 1070 грн. та на суму 1000 грн. за 19.07.2004 року. (а.с. 9-11)

Таким чином, угода, на виконання якої видано податкову накладну № 98/7 від 31.07.2004 року на суму 4970 грн. виконана сторонами повністю у липні 2004 року.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 23.01.2006 року у справі № 12/441 пн визнано недійсним запис № 25370169Ю0043979 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, здійснену Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради ПП «Верона Плюс» з моменту його внесення - 08.12.2003 року, скасовано державну реєстрацію ПП «Верона Плюс». (а.с. 13-16)

Згідно Акту № 02 від 10.02.2006 року Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у м.Луганську анульовано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ПП «Верона Плюс» № 17316889 з дати видачі - з 16 грудня 2003 року (а.с. 17).

Згідно пункту 1 частини 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, зокрема мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» однією з функцій Державних податкових інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції є подання до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Позивач вважає, що спірна угода між ЗАТ «Кондрашівський піщаний завод» та ПП «Верона Плюс» укладено з метою заняття незаконною підприємницькою діяльністю та ухилення від сплати податків.

Суд не може погодитьсь з доводами позивача, що постановою Луганського апеляційного господарського суду від 23.01.2006 року у справі № 12/441 пн про визнання недійсним запис № 25370169Ю0043979 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, здійснену Управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради щодо реєстрації ПП «Верона Плюс» з моменту його внесення - 08.12.2003 року, є підтвердженням наявності умислу на укладання угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Так, позивачем не надано суду договору № 31/07.04-1 від 31.07.2004 року, на який є посилання у податковій накладній № 98/7 від 31.07.2004 року на суму 4970 грн., таким чином неможливо встановити на яких умовах ЗАТ «Кондрашівський піщаний завод» співпрацював з ПП «Верона Плюс», однак, суд враховує те, що правовідносини між сторонами мали місце лише у липні 2004 року та угода є повністю виконаною.

Крім того, на час укладання та виконання вказаної угоди запис про державну реєстрацію ПП «Верона Плюс» судом ще не було визнано недійсним, як не було анульовано і свідоцтво платника ПДВ.

Частиною 1 ст. 208 Господарського кодексу України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Зазначену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемним. У частині 2 ст. 215 Цивільного кодексу України зазначено, що визнання такого правочину недійсним не вимагається.

У зв'язку з цим, вимога податкового органу визнати недійсним господарське зобов'язання, підтверджене договором № 31/07.04-1 від 31.07.2004 року між ЗАТ «Кондрашівський піщаний завод» та ПП «Верона Плюс» судовому розгляду не підлягає.

Але, за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства застосовуються санкції, але за змістом частини 1 статті 208 Господарського кодексу України застосування передбачених нею санкцій можливе судом лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських як такі, що відповідають визначенню, передбаченому в частині 1 ст. 208 ГК України.

У зв'язку з цим такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених відповідно до ст. 250 ГК України.

Згідно ст. 250 ГК України визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Позивач вимагає стягнути з ЗАТ «Кондрашівський піщаний завод» в доход держави грошові кошти у сумі 4970 грн. внаслідок укладення правочину № 31/07.04-1 від 31.07.2004 року на суму 4970 грн., вчиненого між ЗАТ «Кондрашівський піщаний завод» та ПП «Верона Плюс» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та у зв'язку з його нікчемністю.

Угода № 31/07.04-1 від 31.07.2004 року між ЗАТ «Кондрашівський піщаний завод» та ПП «Верона Плюс» повністю виконана у липні 2004 року.

Про наявність правовідносин між ЗАТ «Кондрашівський піщаний завод» та ПП «Верона Плюс» Державна податкова інспекція у Станично-Луганському районі дізналась під час перевірки, результати якої оформлено Актом № 34/23-05383506 від 21.07.2006 року, а до суду з даним позовом позивач звернувся лише 24.01.2008 року, тобто після спливу строків, у які можливо застосування адміністративно-господарських санкцій, визначених ст. 250 ГК України.

Таким чином, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 71, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у Станично-Луганському районі до Закритого акціонерного товариства «Кондрашівський піщаний завод», Приватного підприємства «Верона Плюс» про стягнення в доход держави грошових коштів внаслідок укладення нікчемного правочину у сумі 4970 грн. відмовити за необґрунтованістю та у зв'язку з пропуском строку, встановленого ст.. 250 ГК України для застосування адміністративно-господарстких санкцій.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі 12 червня 2009 року.

СУДДЯ: (підпис) Т.В.Смішлива

З оригіналом згідно:

Суддя:

Секретар с/з: