Рішення № 38882531, 19.05.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/523/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/1210/14

Головуючий у 1-й інстанції Гальченко О. О.

Доповідач Абрамов П. С.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді : Абрамова П.С.

Суддів : Бондаревської С.М., Корнієнка В.І.

При секретарі: Коротун І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРАВЕКС-БАНК»»

на рішення Полтавського районного Полтавської області від 26 грудня 2013 року

в справі за позовом ПАТ КБ «Правекс-Банк»» ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Правекс-Банк» про визнання договору поруки недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

В лютому 2013 року ПАТ КБ «Правекс-Банк» звернувся до суду із вказаним позовом, який його уточнив у квітні 2013 року та просив стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором № 1939-006/06Р від 28.11.2006 року в сумі 222 819,01 гривень та понесені судові витрати в сумі 2 228,19 грн.

В березні 2013 року відповідач за первісним позовом ОСОБА_3 подав зустрічний позов до ПАТ КБ «Правекс-Банк», в якому просив визнати недійсним договір поруки від 28.11.2006 року за № 1939-006/06Р, який він не укладав та не підписував.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Правекс-Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» заборгованість за кредитним договором № 1939-006/06Р від 28.11.2006 року станом на 23.10.2012 року у сумі 208 376 гривень та понесені судові витрати в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 у сумі 2 228,19 гривень.

Зустрічний позов ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Правекс-Банк» - задоволено.

Визнано недійсним договір поруки № 1939-006/06Р від 28.11.2006 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Правекс-Банк».

Стягнуто з ПАТ КБ «Правекс-Банк» на користь ОСОБА_3 понесені судові витрати у загальній сумі 6 689,21 гривень, а саме: сплачений судовий збір у сумі 114,71 гривень, витрати за проведення судової експертизи у сумі 3 549,50 гривень та 25 гривень, витрати на правову допомогу у сумі 3 000 гривень.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 26 лютого 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2013 року змінено. Зменшено розмір заборгованості за кредитним договором № 1939-006/06Р від 28 листопада 2006 року, що підлягає стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, з 208 376 грн. до 125 678 грн. 70 коп. та судового збору з 2228 грн. 90 коп. до 1256 грн. 78 коп. - по 418 грн. 93 коп. з кожного. В іншій частині рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2013 року залишено без змін.

В апеляційній скарзі ПАТ « ПравексБанк»» прохали рішення суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянтом рішення місцевого суду в частині задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Правекс - Банк» не оскаржується, тому в цій частині рішення місцевого суду не є предметом апеляційного перегляду.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку про її часткове задоволення.

Частково задовольняючи позовні вимоги місцевий суд вірно встановив фактичні обставини справи що 28.11.2006 року між АКБ «Правекс-Банк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Правекс-Банк» - далі Банк) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1939/006/06Р, за яким з метою оплати ОСОБА_1 вартості автомобіля, що купується за договором купівлі-продажу транспортного засобу в кредит № 139-п від 25.11.2006 р., а також оплати страхових платежів згідно з договором страхування автомобіля, Банк надав позичальнику кредит в іноземній валюті на загальну суму 17 714 євро.

Згідно п. 1.2. кредитного договору кредит було надано відповідачці ОСОБА_1 на строк з 28.11.2006 р. до 28.11.2013 р. зі сплатою 9,99 відсотків річних.

Виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором було також забезпечено заставою придбаного автомобілю марки «Форд», модель «Фокус С-МАХ», 2006 року випуску, реєстраційний № НОМЕР_1 (договір застави транспортного засобу № 1939-006/06Р від 28.11.2006 р.), та порукою.

Задовольняючи частково позов Банку про солідарне стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 простроченої заборгованості за кредитним договором, яка виникла станом на 23.10.2012 р. в сумі 208 376 грн., суд першої інстанції обґрунтовано виходив з вимог ст.ст. 526, 543 ЦК України.

В цій частині рішення суду не оскаржується апелянтом.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Правекс-Банк» про визнання договору поруки недійсним, місцевий суд виходив з положень ст. 203 ч. 2-5 та ст. 215 ч. 1 ЦК України та прийшов до висновків, що договір поруки між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 не укладався, а тому між вказаними сторонами не виникали та відсутні цивільні правовідносини з зазначених у позові підстав.

Даний висновок суду відповідає обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з висновку судово-почеркознавчої експертизи № 7124 від 29.10.2013 року Харківського НДІ Судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса (а.с. 173-182), підпис від імені ОСОБА_3 в договорі поруки № 1939-006/06Р від 28.11.2006 року, на зворотній стороні аркуша, в графі «Поручитель», в рядку «В.В. Грабко» - виконаний не ОСОБА_3

Висновки експертизи є категоричними, та не містять припущень.

В ході судового розгляду справи клопотань про призначення повторних експертиз сторонами не заявлялося. Не заявлялися такі клопотання і в ході апеляційного розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги в частині, хто виконав текст в самому договорі правового значення не має, оскільки з правової точки зору значення має лише питання, хто підписав договір,а не хто його заповнював.

Що стосується доводів апеляційної скарги в частині покладення на ОСОБА_3 судових витрат за проведення почеркознавчої експертизи, то вони також є необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, і відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 поніс по справі судові витрати у загальній сумі 6 689,21 грн. (а.с. 54,127, 158, 173, 224-226), з яких 3 549,60 грн. - за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Оскільки позов ОСОБА_3 про визнання договору поруки задоволений повністю, місцевий суд правомірно стягнув з відповідача понесені позивачем судові витрати за проведення судової експертизи у сумі 3 549,50 гривень. В цій частині доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростували.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги в частині необґрунтованого стягнення з ПАТ КБ «Правекс -Банк» на користь ОСОБА_3 місцевим судом витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн. є такими, що заслуговують на увагу.

Як вбачається з ордеру адвоката від 14.03.2013 року (а. с. 55) та витягу з годин на представництво інтересів у цивільній справі від 11 березня 2013 року (а.с. 56) адвокат ОСОБА_7 надавала правову допомогу ОСОБА_3

В матеріалах справи наявна квитанція про сплату ОСОБА_3 3000 грн. за надання правової допомоги (а. с. 224 т.1).

Згідно ст.1 зазначеного Закону, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Стаття 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» передбачає на 2013 рік мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень.

Розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільній справі, що належала до сплати ОСОБА_3 за участь у судових засіданнях 21.03., 23.04., 30.05.2013 року (а.с. 79,112,124-125 т. 1), не міг перевищувати 458,80 грн. за одну годину роботи (1147,00 грн. х 40% : 100% ).

Вартість однієї хвилини становить 7,65 грн. (458,80 : 60 сек.).

Таким чином, за участь ОСОБА_3. у судових засіданнях 21.03.2013 року тривалістю 4 хвилини, 23.04.2013 року тривалістю 3 хвилини, 30.05.2013 року тривалістю 3 години 22 хвилини належало до виплати 1598,85 грн. (7,65 грн. х 209 хв.).

Розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільній справі, що належала до сплати ОСОБА_3 за участь у судовому засіданні 12.12.2013 року (а.с. 210 т. 1), не міг перевищувати 487 грн. 20 коп. за одну годину роботи (1218 грн. х 40% : 100% ).

Вартість однієї хвилини становить 8,12 грн. (487,20 : 60 сек.).

Таким чином, за участь ОСОБА_3. у судовому засіданні 12.12.2013 року тривалістю 6 хвилини, належало до виплати 48,72. (8,12 грн. х 6 хв.).

Враховуючи викладене, представнику ОСОБА_3 належало до сплати всього - 1647,57 грн.

Будь-яких інших розрахунків витрат на надання правової допомоги понесених адвокатом позивачем та його представником суду не було надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про необхідність змінити резолютивну частину рішення місцевого суду у частині визначення розміру відшкодування витрат на правову допомогу.

Таким чином, з ПАТ КБ «Правекс-Банк» підлягає до стягнення на користь ОСОБА_3 1647,57 грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 26 лютого 2014 року вірно визначено розмір стягнутої заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 на користь позивача за курсом НБУ, тому доводи апеляційної скарги в частині наявності в рішенні місцевого суду, яке було змінено зазначеним вище рішенням апеляційного суду, арифметичних помилок є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.4, 316, 317, 319 ЦПК У;країни колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс-Банк»» задовольнити частково.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2013 року змінити в частині стягнення судових витрат, зменшивши розмір стягнутих з ПАТ КБ «Правекс-Банк» на користь ОСОБА_3 витрат на правову допомогу до 1647,57 грн.

В іншій частині рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 26 грудня 2014 року залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Судді : (підписи)

Копіявірно: