Вирок № 38882523, 26.05.2014, Борівський районний суд Харківської області

Справа № 614/439/14-к

1-кп/614/40/14

Категорія 34

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНЫ

23.05.2014 року Борівський районний суд Харківської області в складі :

головуючого-судді Гуляєвої Г.М.

за участю секретаря Євтіхієвої С.В.

прокурора Шпака М.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

законних представників потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5

адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Борова кримінальне провадження 1-кп/614/40/14 по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Борова Борівського р-ну Харківської області, українця, громадянина України, не працюючого, розлученого, з середньою технічною освітою, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 23 липня 2013 р. приблизно о 20.00 год., керуючи технічно-справним автомобілем GEELY, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_8, будучи в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив Правила дорожнього руху, п.2.9, де вказано: «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних або токсичних речовин», спільно з пасажиром переднього сидіння неповнолітнім ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, та пасажиром заднього сидіння неповнолітнім ОСОБА_2, рухався по асфальтованій автомобільній дорозі, яка змінює напрямок то праворуч, то ліворуч, та яка проходить по вул. Радянській с. Підлиман Борівського р-ну Харківської обл. у напрямку смт. Борова Борівського р-ну Харківської обл. зі швидкістю 80 км/год., тим самим перевищив допустиму швидкість руху у населеному пункті, чим порушив ПДР України, а саме: п.12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.».

Під час руху на автомобілі, ОСОБА_1 із перевищення швидкості автомобіля, на ділянці дороги, яка змінює напрямки руху, невірно вибравши тактику швидкості, прийомів управління автомобілем, що не давало можливості постійно проконтролювати рух автомобілем та безпечно ним керувати, порушив ПДР України, а саме: п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що не буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», а також п.12.1 «При виборі у встановлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним» та внаслідок чого, під час зустрічного роз'їзду з невстановленим у ході слідства автомобілем «Джип», змінив напрямок руху автомобіля вправо, не переконавшись в безпеці виконуваних ним дій та небезпеці пасажирів автомобіля, виїхав на узбіччя дороги та допустив занос керованого ним автомобіля GEELY, після чого втратив контроль над керуванням автомобілем, виїхав на зустрічне узбіччя дороги, допустив зіткнення з древами та подальше перекидання автомобіля.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, яку допустив ОСОБА_1 та яка знаходиться у причинному зв'язку з настанням наслідків, а саме: травмуванні пасажирів - неповнолітнього ОСОБА_3 та заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень у вигляді: закритого трійного двостороннього перелому нижньої щелепи на рівні 3 зуба зправа у області підборіддя, у області суглобних відростків, які згідно висновку судової-медичної експертизи №49-ІЗ/14 від 30.01.2014 р. є тілесними ушкодженнями середнього ступеня тяжкості, які завдали тривалий розлад здоров'я; неповнолітнього ОСОБА_2 та заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень у вигляді закритого перелому лівої ключиці, які згідно висновку судової-медщичної експертизи №51-ІЗ/14 від 30.01.2014 р. є тілесними ушкодженнями середнього ступеня тяжкості, які завдали тривалий розлад здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 не оспорював вищевикладені фактичні обставини справи, свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, що йому інкриміновано, визнав частково, так як вважає, що саме з вини невстановленого слідством автомобіля «Джип» він вимушений був здійснити маневр автомобілем вправо і допустив ДТП бо в цей час у нього розгерметизувалось колесо. Цивільний позов не визнає, оскільки вважає, що повністю заплатив за лікування ОСОБА_3

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 23 липня 2013 р., що він разом з ОСОБА_2 поверталися додому в автомобілі, за кермом якого був ОСОБА_1, який на той момент знаходився в стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_3 сидів на передньому правому сидінні, а ОСОБА_2 на задньому сидінні. Під час руху автомобіль рухався без зовнішніх світлових приладів, приблизно зі швидкістю 80 км/год. У той час, коли їхній автомобіль проходив наступний поворот, він побачив, що їм назустріч їхав автомобіль «Джип» сірого кольору. Приблизно за 10 м. до зустрічного автомобіля, ОСОБА_1 різко зкерував свій автомобіль праворуч, від чого автомобіль виїхав на узбіччя дороги та його почало тягнути в кювет дороги. Тоді ОСОБА_1 різко повернув ліворуч, але автомобіль правою стороною став юзом їхати вперед на зустрічну смугу дороги. Під час цього потерпілий правою частиною обличчя вдарився у вікно правої двері автомобіля. Під час удару він на мить втратив свідомість. Прийшов до тями, коли автомобіль знаходився на правій боковій поверхні. Із автомобіля він вилазив через багажні двері автомобіля. Коли він вилазив з автомобіля, то в салоні нікого не було. Після цього він побачив ОСОБА_2, який підходив до автомобіля, потім вони знайшли ОСОБА_1, який частково знаходився під автомобілем, він був непритомний. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 та ще з невідомими громадянами поставили автомобіль на колеса. Потім приїхала швидка допомога та забрала їх до лікарні. Лікування він проходив у обласній дитячій клінічній лікарні №1 у відділенні дитячої хірургічної стоматології м. Харкова з 24 липня по 5 серпня 2013 р. На лікування його батьки витратили значну суму коштів. Під час ДТП він отримав тілесні ушкодження у вигляді тройного перелому нижньої щелепи та основання лівого суглобного відростку без зміщення. До цього часу він приймає знеболювальні ліки, їсть лише м»яку їжу. Просить задовольнити цивільний позов.

Неповнолітній потерпілий ОСОБА_9 дав аналогічні свідчення. Матеріальних претензій до ОСОБА_1 не має.

Законні представники потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснили, що потерпілі давали свідчення вільно, без тиску, їх права та інтереси не порушувались. ОСОБА_5 підтримала заявлений цивільний позов у сумі: 3203,51 грн. витрат на лікування та харчування, 1227,60- транспортних витрат, 2500 грн.-за надання правової допомоги, 25 000 грн. моральної шкоди. У добровільному порядку ОСОБА_1 сплатив 1000 грн. коли син знаходився у лікарні і купив блендер для подрібнення їжі.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що приблизно рік назад він возив ОСОБА_1 в лікарню до ОСОБА_3 в м. Харків. ОСОБА_1 купив блендер потерпілому, і він бачив як біля лікарні обвинувачений відрахував 2700 грн., а чи віддав він гроші потерпілому, ОСОБА_10 не бачив.

Крім показів обвинуваченого, потерпілих, свідка, судом досліджені наступні докази, що підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину:

витягом з кримінального провадження №12013220230000335 від 24.07.2013 р.;

протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.07.2013 р.;

протоколом огляду та перевірки технічного стану транспортного засобу від 26.07.2013 р.;

протоколом огляду місцевості та автомобіля від 23.07.2013 р.;

висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.07.2013 р. згідно якого ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння;

висновком експерта №542/13 НДЕКЦ ГУ МВСУ в Харківській обл. від 02.10.2013 р. згідно якого ушкодження автомобіля «Geely» р.н. НОМЕР_3 після ДТП не було можливим провести ходові випробування і визначити всі вихідні параметри та їх відповідність вимогам заводу - виробника, Правилами дорожнього руху та ДСТУ. Тому питання про справність рульового управління, робочої гальмівної системи та ходової частини досліджуваного автомобіля «Geely» р.н. НОМЕР_3 були розглянуті в аспекті працездатності. До ДТП рульове управління, робоча гальмівна система та ходова частина «Geely» р.н. НОМЕР_3 знаходилися в працездатному стані. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, питання: «Якщо є несправними, то коли виникли несправності?» позбавлено логічного сенсу. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, питання: «Якщо несправності виникли до ДТП, то чи міг водій виявити несправності до виїзду?» позбавлено логічного сенсу. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку, питання: «Чи могли виявлені несправності вплинути на рух автомобіля та призвести до ДТП?» позбавлено логічного сенсу;

висновком експерта №50-ИЗ/14 від 30.01.2014 р. згідно якого у ОСОБА_1 була виявлена різана рана носу, підшкірні гематоми тіла. Вищевказана різана рана носа виникла від дії гострого предмету, який має ріжучі властивості, якими могли бути залишки битого лобового скла. Підшкірні гематоми тіла виникли при ударі об тупі тверді предмети, якими могли бути і виступаючі частини салону при находженні потерпілого всередині салону в якості водія. По ступеню тяжкості різана рана відноситься до легких тілесних ушкоджень, яке тягне за собою короткочасний розлад здоров'я. Підшкірні гематоми тіла по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Встановити, яка була швидкість транспортного засобу на момент ДТП, не вважається можливим. Дане тілесне ушкодження могло виникнути в умовах ДТП, яке мало місце 23.07.2013 р.;

висновком експерта №51-ИЗ/14 від 30.01.2014 р. згідно якого у н/л ОСОБА_2 був виявлений закритий перелом лівої ключиці. Вищевказане тілесне ушкодження виникло при ударі частиною лівого плечового суглобу і вигину по осі лівої ключиці, зі значною силою об тупі тверді предмети, якими могли бути і виступаючі частини салону автомобіля, при находженні потерпілого всередині салону в якості пасажиру. Закритий перелом лівої ключиці по ступеню тяжкості відноситься до тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, яке потягло за собою довготривалий розлад здоров'я. Встановити яка була швидкість транспортного засобу в момент ДТП не вважається можливим. Дане тілесне ушкодження могло виникнути в умовах ДТП, яке мало місце 23.07.2013 р.;

висновком експерта №49-ИЗ/14 від 30.01.2014 р. згідно якого у н/л ОСОБА_3 був виявлений закритий трійний двосторонній перелом нижньої щелепи на рівні 3 зуба справа в області підборіддя в області суглобних відростків. Вищевказане тілесне ушкодження виникло при ударі обличчям зі значною силою об тупі тверді предмети, якими могли бути і виступаючі частини салону автомобіля, при находженні потерпілого всередині салону в якості пасажиру. Закриті переломи нижньої челюсті по ступеню тяжкості відносяться до тілесних пошкоджень середнього ступеню тяжкості, які потягли за собою довготривалий розлад здоров'я. Встановити яка була швидкість транспортного засобу в момент ДТП не вважається можливим. Дане тілесне ушкодження могло виникнути в умовах ДТП, яке мало місце 23.07.2013 р.;

протоколом огляду предметів від 04.04.2014 р.;

протоколом проведення слідчого експерименту від 02.04.2014 р., під час якого з показань та свідчень свідка ОСОБА_1 було встановлено:роз'їзд із зустрічним автомобілем відбувся на відстані 6,9 м до початків слідів юзу автомобіля «Джелі» загальною довжиною 30 м, зафіксованих у протоколі та схемі огляду місця ДТП, на правому узбіччі по ходу руху автомобіля; в момент роз'їзду зустрічний автомобіль розташовувався з виїздом на зустрічну смугу руху, на відстані 0,3 м від свого лівого габариту до осьової лінії дорожньої розмітки; траєкторією руху зустрічного автомобіля відносно меж проїжджої частини дороги та швидкість його руху до моменту роз'їзду транспортних засобів ОСОБА_1 вказати не зміг; траєкторією руху свого автомобіля Джелі відносно меж проїжджої частини дороги, до застосування маневру праворуч та швидкість свого руху автомобіля до моменту роз'їзду транспортних засобів ОСОБА_1 вказати не міг;

протоколом проведення слідчого експерименту від 02.04.2014 р., під час якого з показань та свідчень потерпілого ОСОБА_2 було встановлено: автомобіль Джилі рухався по вул. Радянській с. Підлиман у напрямку смт. Борова на відстані 0,3 м від правого краю проїжджої частини дороги до правого габариту автомобіля по ходу свого руху зі швидкістю близько 80 км/год.; маневр праворуч водія автомобіля Джилі застосував на відстані 16,3 метра до лінії роз'їзду із зустрічним автомобілем Джип; лінія роз'їзду автомобілів знаходиться на відстані 21 метр до початку слідів юзу автомобіля Джилі по правому узбіччю зафіксованих у протоколі та схему огляду місця ДТП; в момент роз'їзду зустрічний автомобіль Джип розташовувався на своїй смузі руху, відстані 3,7 м від лівого габариту автомобіля Джип до правого краю проїжджої частини дороги по ходу руху автомобіля Джилі; в момент виїзду на зустрічну смугу (на смугу руху автомобіля Джилі) зустрічний автомобіль Джип розташовувався на відстані не більше 0,2 м. своїм лівим габаритом від осьової лінії дорожньої розмітки; швидкість руху автомобіля Джип ОСОБА_2 вказати не зміг;

висновком експерта №308/14 НДЕКЦ ГУ МВСУ в Харківській обл. від 23.04.2013 р. згідно якого в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Джилі» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1,12.1 і 12,4 ПДР України. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку відповісти на питання постанови: «Як повинен був діяти водій невстановленого автомобіля «Джип» у вказаних дорожніх умовах відповідно до вимог ПДР?», в аспекті запобігання події водієм невстановленого автомобіля «Джип», позбавлене логічного сенсу. В даній дорожній ситуації водій автомобіля «Джилі» ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти даній дорожньо-транспортній події шляхом виконання вимог п.п.10.1 і 12.1 ПДР України. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Джилі» ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п.10.1 і 12.1 ПДР України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події. В даній дорожній ситуації в діях водія невстановленого автомобіля «Джип» не вбачається невідповідностей ПДР України, які з технічної точки зору, перебували б у причинному зв'язку з виникнення даної дорожньо-транспортної події;

протоколом проведення слідчого експерименту від 02.04.2014 р., під час якого з показань та свідчень потерпілого ОСОБА_3 було встановлено: автомобіль Джилі рухався по вул. Радянській с. Підлиман у напрямку смт. Борова на відстані 1 м від лівого габариту до осьової лінії дорожньої розмітки по ходу свого руху зі швидкістю близько 80 км/год.; маневр праворуч водія автомобіля Джилі застосував на відстані 16,3 метра до лінії роз'їзду із зустрічним автомобілем Джип; лінія роз'їзду автомобілів знаходиться на відстані 21 метр до початку слідів юзу автомобіля Джилі по правому узбіччю зафіксованих у протоколі та схему огляду місця ДТП; в момент роз'їзду зустрічний автомобіль Джип розташовувався на своїй смузі руху, відстані 0,4 м від лівого габариту автомобіля Джип до осьової лінії дорожньої розмітки, при цьому до роз'їзду Джип на зустрічну смугу (на смугу руху автомобіля Джилі) не виїжджав, рухався по полосі свого руху; швидкість руху зустрічного автомобіля ОСОБА_3 вказати не зміг;

висновком експерта №306/14 НДЕКЦ ГУ МВСУ в Харківській обл. від 23.04.2013 р. згідно якого в даній дорожній ситуації водій автомобіля «Джилі» ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог п.п.10.1,12.1 і 12,4 ПДР України. З причин, вказаних в дослідницькій частині висновку відповісти на питання постанови: «Як повинен був діяти водій невстановленого автомобіля «Джип» у вказаних дорожніх умовах відповідно до вимог ПДР?», в аспекті запобігання події водієм невстановленого автомобіля «Джип», позбавлене логічного сенсу. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Джилі» ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п.10.1 і 12.1 ПДР України. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Джилі» ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам п.п.10.1 і 12.1 ПДР України, які з технічної точки зору, знаходяться в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної події. В даній дорожній ситуації в діях водія невстановленого автомобіля «Джип» не вбачається невідповідностей ПДР України, які з технічної точки зору, перебували б у причинному зв'язку з виникнення даної дорожньо-транспортної події.

Аналізуючи вказані докази, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими, суд дійшов висновку, що вони у своїй сукупності підтверджують встановлені судом події злочину та винуватість ОСОБА_1 у його скоєнні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 повністю доведена та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатацію транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило заподіяння потерпілим середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), а також виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, при цьому суд враховує, що злочин вчинений з необережності. Крім того, суд враховує особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, на диспансерному обліку в лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, має неповнолітню дитину.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1, згідно ст. 66 КК України, суд визнає, що обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому.

Обставинами, що обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

З урахуванням думки потерпілих, їх законних представників, обставин справи, суд вважає за доцільне призначити покарання ОСОБА_1 у вигляді арешту.

Зважаючи, що ОСОБА_1 має на утриманні неповнолітню дитину, і ч.1 ст.286 КК України є злочином невеликої тяжкості, суд вважає за можливе застосувати відносно нього п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» та звільнити його від відбування призначеного покарання. Проти застосування відносно нього п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» ОСОБА_1 не заперечує.

Вирішуючи питання про цивільний позов, заявлений до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Представником потерпілого ОСОБА_3 - ОСОБА_5 заявлений цивільний позов до ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого на її користь витрати на лікування та посилене харчування (специфічне харчування у зв'язку з отриманою травмою) в розмірі 3203,51 грн., витрати на проїзд до міста лікування - 1227,60 грн., витрати на послуги адвоката - 2500 грн. та моральна шкода в розмірі 2500 грн.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 128 КК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Обвинувачений цивільний позов законного представника потерпілого до себе не визнав, пояснивши, що, заплатив за лікування повністю.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 1167 ЦК України.

Представник потерпілого переконувала, що в результаті ДТП потерпілому спричинена моральна шкода, оскільки він переніс не тільки фізичні страждання від спричинених тілесних ушкоджень, але й моральні страждання, отримав психологічний стрес, а у зв'язку з тривалим лікуванням та реабілітаційними заходами, нормальні життєві устої були порушені.

Моральні страждання, як правило, виявляються у відчуттях страху, сорому, приниження, переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, больовими відчуттями, а також в інших, несприятливих для людини випадках психологічного дискомфорту.

Отже, під поняттям «моральна шкода» охоплюється негативні наслідки немайнового характеру, які заподіяні фізичній особі внаслідок завданих їй фізичних, психічних та моральних страждань, що пов'язані із порушенням її прав чи охоронюваних законом інтересів.

Фізичні страждання - це фізичний біль, функціональний розлад організму, зміни в емоційно-вольовій сфері, інші відхилення від звичайного стану здоров'я, які є наслідком дій (бездіяльності), що посягають на немайнові блага або майнові права громадянина.

Суд наголошує, що моральна і фізична шкода після нанесення, по суті, є непоправними і не завжди можуть бути відшкодовані. Неможливо відшкодувати (визначити еквівалент) втрати здоров'я, неможливо відшкодувати почуття страху, відчуття болю.

При встановленні можливої суми відшкодування в грошовому еквіваленті суд зіставляє глибину моральних страждань і суму заявлених компенсацій. При цьому враховуються: загальні страждання, психологічний і фізичний стан потерпілого, погіршення функціонування його певних органів.

Глибина переживань, викликаних ушкодженням здоров'я, ставиться в залежність від самої особи, тому призначення компенсації моральної шкоди полягає і в тому, аби певною мірою відновити втрату щастя особи і можливості насолоджуватися життям на цей час і в майбутньому.

Як вбачається з матеріалів справи, потерпілий ОСОБА_3 внаслідок ДТП отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, переніс значні фізичні та душевні страждання, які мають стійкий та інтенсивний характер та призвели до негативних змін у його житті, потребували тривалого лікування, в післяопераційний період він і досі переносить болеві відчуття, немає повноцінного фізичного навантаження, крім того за час тривалого лікування він вимушений був відмовитися від навчання в Ізюмському технічному ліцеї, так як знаходився на трьохмісячному реабілітаційному курсі, тому позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до роз'яснення, які містяться у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» вказано, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших змін. Зокрема, враховується стан здоров"я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає що розмір моральної шкоди у розмірі 10000 грн., що спричинена ОСОБА_1 виходячи із сукупності її складових - ступеню тяжкості спричинених тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, фізичного болю та страждань, тривалості часу, потрібного на відновлення здоров'я, життєвих зв'язків, наслідків травми, розумності, виваженості та справедливості є достатнім розміром для компенсації моральної шкоди і саме такий розмір суд вважає таким, що відповідає ступеню моральних страждань потерпілого.

Приймаючи до уваги, що судом встановлена вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні ДТП, що потягнуло спричинення потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесних ушкоджень, суд вважає, що матеріальні збитки (документально підтверджені), завдані потерпілому, підлягають частковому задоволенню в розмірі - лікування, посилене харчування (специфічне харчування у зв'язку з отриманою травмою) - 3203,51 грн., витрати на проїзд до міста лікування - 1227,69 грн., витрати на послуги адвоката - 500 грн., разом - 4931,20.

Позов прокурора в інтересах Харківської обласної клінічної лікарні №1 підлягає залишенню без розгляду, оскільки містить суперечливі дані про калькуляцію витрат ОКЛ , які складають вартість одного ліжкомісця.

На підставі ч.2 ст.124 КПК України витрати пов'язані з проведенням судової експертизи технічного стану транспортного засобу та судових автотехнічних експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Арешт на майно не накладався

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 366-368, 371, 373-374, 376, 395 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України і призначити йому покарання у вигляді арешту строком на 6 місяців.

Застосувати відносно ОСОБА_1 п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» та звільнити його від відбування призначеного покарання.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 матеріальний збиток в сумі 4931,20 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов'язані з проведенням судової експертизи технічного стану транспортного засобу в розмірі 917 грн. 70 коп., судової автотехнічної експертизи в розмірі 589 грн. 68 коп., судової автотехнічної експертизи в розмірі 589 грн. 68 коп., судової автотехнічної експертизи в розмірі 589 грн. 68 коп. (одержувач: УДКСУ у Борівському районі, код; 37880458, банк одержувача: ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, код надходження податку: 24060300, р/р 31113115700105).

Речові докази: автомобіль «Джелі», реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_11, реєстраційний номер транспортного засобу, захисний підкрилок автомобіля, декоративну решітку радіатора, які зберігаються у кімнаті речових доказів Борівського РВ ГУМВС України в Харківській області - повернути за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Борівський районний суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий-суддя Гуляєва Г. М.