Вирок № 38882218, 26.05.2014, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6203/14-к

Провадження № 1-кп/344/286/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Поповича В.С.

з участю : секретаря Перун І.Ю.

прокурора Чугунової В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинувальному акту відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Степанці, Канівського району, Черкаської області, жителю АДРЕСА_1, розлученого, освіта середньо-спеціальна, не працюючого, учасника бойових дій в Афганістані, раніше не судимого, українця, громадянина України,

за ч. 1 ст. 263 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 вчинив придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Злочин вчинено за наступних обставин.

На початку квітня 2014 року обвинувачений, перебуваючи на території смітника, що по вул. М. Підгірянки в м. Івано-Франківську, у сміттєвому баку знайшов обріз гладкоствольної мисливської рушниці, який згідно висновку експерта № 224, від 23 квітня 2014 року є нестандартною багатоцільовою вогнепальною гладкоствольною зброєю, виготовленою саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці моделі ТОЗ-БМ НОМЕР_2 промислового виробництва, з стволами 16-го калібру шляхом вкорочування ствола до залишкової довжини 280 мм та вкорочення штатного прикладу по шийку.

В подальшому, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, їх наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, незаконно без передбаченого законом дозволу зберігав біля гаражів, що знаходяться на території подвір'я будинку № 9 по вул. Привокзальна Площа в м. Івано-Франківську.

17 квітня 2014 року, близько 21 год. 10 хв. під час огляду місця події на території меморіального парку «Воїнів-Інтернаціоналістів», що по вул. Військових Ветеранів в м. Івано-Франківську, працівниками міліції в обвинуваченого було виявлено та вилучено вказану вогнепальну зброю, яку останній носив при собі, без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вказаному визнав повністю та дав показання, що злочин ним було вчинено саме при викладених вище обставинах. У вчиненому чистосердечно розкаюється.

Суд, роз'яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду зміст ст. 349 КПК України, з'ясувавши при цьому що сторони, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, а показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи та з'ясувавши, що немає сумніву у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку та визнавши відповідно до її змісту недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав вину, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні вказаного злочину знайшла своє підтвердження, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки він вчинив придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого так і особу винного, фактичні обставини кримінального провадження і виходить з такого.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого суд вважає те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повне визнання ним вини, як в суді так і в ході досудового розслідування, чим сприяв швидкому розкриттю злочину, щире каяття, є учасником бойових дій в Афганістані і, що обставин, які обтяжують відповідальність в провадженні не встановлено.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з наступними змінами, в п. 2 роз'яснив, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах установлених санкцією статті ( частини статті ), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, але, із врахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу, судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання особам, які вперше вчинили злочини, щиро покаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо.

Ст. 75 КК України передбачає, що якщо суд, при призначенні покарання у виді позбавлення волі, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вказані вище обставини в сукупності є саме такими, що не тільки пом'якшують покарання, але й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину і дають підстави, дійти висновку, що його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням.

За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати у виді позбавлення волі в межах передбачених санкцією ч. 1 ст. 263 КК України, застосувавши ст. 75 КК України - звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 263 КК України та призначити покарання - три роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання якщо він протягом іспитового строку в один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу у вигляді особистого зобов'язання - залишити без змін.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 код ДРФО НОМЕР_1 у користь держави, одержувач УДКСУ в м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ 37952250, з зарахуванням на розрахунковий рахунок № 31112115700002 в ГУ ДКСУ в Івано-Франківській області, МФО 836014, код класифікації 24060300 - 491 ( чотириста дев'яносто одна ) гривня 40 коп. витрат за проведення експертизи.

Речовий доказ в кримінальному провадженні, який знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Івано-Франківського МВ УМВС, обріз гладкоствольної мисливської рушниці ТОЗ № 34157/41877 - передати в колекцію дозвільної служби при УМВС України в Івано-Франківській області.

На вирок протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку суду вручити прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Суддя В.С. Попович