Рішення № 38879834, 26.05.2014, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 травня 2014 р.

Справа № 902/335/14

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплантеко" (вул. Ранкова. 26 А, м. Луцьк, Волинська обл., 43022)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" ( вул. Мандролька,19, смт. Ситківці, Немирівський р-н, Вінницька обл.)

про стягнення 101656,82 грн. заборгованості

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Діхтярук Т.А.

Представники

позивача : Антощук В.Д.;

відповідача : Тарасова Г.М.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроплантеко" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" 101656,82 грн. заборгованості, що виникла внаслідок невиконання останнім умов укладеного між сторонами договору поставки товару № 30 від 12.04.2013 року та договору поставки №63 від 24.05.2013р., з яких: 67880,00 грн. - основний борг; 6873,93 грн. - пеня; 25843,01 грн. - 50% річних; 1059,88 грн. - інфляційних нарахувань.

Ухвалою від 25 березня 2014 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання.

В судове засідання 26.05.2014р. з'явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги визнав. Разом з тим, надав клопотання від 26.05.2014р. про розстрочення судового рішення відповідно до норм ст. 83 ГПК України. Клопотання мотивоване тим, що у підприємства скрутний економічний стан та з метою проведення посівної компанії потрібні кошти для закупівлі насіння, засобів захисту рослин, мінеральних добрив, паливно-мастильних матеріалів, а тому просить суд здійснити розстрочення боргу в слідуючому порядку: до 20.06.2014р. -50% в розмірі 50828,41 грн.; до 20.07.2014р. -50% в розмірі 50828,41 грн.; судовий збір в розмірі 2033,14 грн. до 20.07.2014р. Представник позивача щодо даного клопотання не заперечував.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.

12.04.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 30 та договір поставки №63 від 24.05.2013р. (в подальшому Договори), відповідно до умов яких, продавець (позивач) передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує засоби захисту рослин (товар), в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах договорів. Погоджена сторонами кількість, асортимент та ціна продукції зазначається в рахунках та видаткових накладних які є невід'ємною частиною даних договорів.

Асортимент товару його ціна і кількість, місце передачі та термін поставки визначаються в додатках до даного договору, рахунках та видаткових накладних (п.2.1. Договорів №30 та №63)

Згідно п. 2.2. Договору всі рахунки та видаткові накладні, що виписані в період дії даного договору, є його невід'ємною частиною. (Договора №30 та №63)

Приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його передачі від продавця (4.1.). (Договора №30 та №63)

Якщо продавцеві на протязі трьох робочих днів з дня отримання товару не надходить повідомлення про недоліки товару, товар вважається прийнятим покупцем, як такий, що відповідає вимогам.

Відповідно до п. 5.1. Договору покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатку та/або вказаною в рахунку-фактурі, що може виписуватися продавцем. (Договора №30 та №63)

Згідно п.5.3 Договору №30 від 12.04.2013р. кінцева оплата вартості товару мала бути здійснена Покупцем як попередня оплата - у день поставки товару без виставлення рахунка-фактури.

Відповідно до п.5.3 Договору №63 від 24.05.2013р. кінцева оплата вартості товару мала бути здійснена Покупцем до 20.08.2013р. без виставлення рахунка-фактури.

Згідно з видаткової накладної № 29 від 17.04.2013 року, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 72000,00 грн., згідно договору №30 від 12.04.2013р.

Згідно з видаткової накладної № 105 від 27.05.2013 року, позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 65280,00 грн., згідно договору №63 від 24.05.2013р.

Відповідачем здійснено часткову проплату по договору №30 в сумі 69400,00 грн. (платіжні доручення №24 від 12.04.2013р., №106 від 24.05.2013р., №1542 від 07.02.2014р. )

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договорм №30 становить в сумі 2600,00 грн.

Відповідач за поставлений товар за договорм №63 від 24.05.2013р. не розрахувався, сума боргу становить 65280,00 грн. 04.10.2013 року позивач направив на адресу відповідача претензію про погашення заборгованості у 5-ти денний термін з дня отримання даної претензії. Сторонами 22.10.2013 року підписано Акт звірки взаєморозрахунків на суму 77880,00 грн.

Станом на день слухання справи за відповідачем рахується заборгованість по договорам №30 від 12.04.2013р. та №63 від 24.05.2013р. перед позивачем в загальній сумі 67880,00 грн.

Дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини щодо поставки товару, за якими згідно зі ст. 712 ЦК України одна сторона - продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У ст. 33-34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В судовому засіданні позивачем доведено суду, що на день розгляду справи у відповідача перед ним існує заборгованість у сумі 67880,00 грн., а тому суд приходить до висновку про задоволення основної заборгованості.

Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 6873,93 грн. - пені; 25843,01 грн. - 50% річних; 1059,88 грн. - інфляційних нарахувань.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.2. Договору (№30 та №63) у випадку порушення термінів або умов оплати товару покупець сплачує на користь продавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у відповідний період прострочення платежу, від суми простроченого або неналежно здійсненого платежу за кожен день прострочення розрахунку, а також проценти за користування грішми у розмірі 50% річних від простроченої суми.

Згідно п. 8.3. Договору (№30 №63) сторони , відповідно до ст. 259 ЦК України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім цього, сторони відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим договором, здійснюється без обмеження строку.

При перевірці правильності нарахування позивачем пені, 50% річних та індексу інфляції, судом не виявлено помилок, а тому з відповідача слід стягнути 6873,93 грн. - пені; 25843,01 грн. - 50% річних; 1059,88 грн. - інфляційних нарахувань за порушення строків оплати.

Суд даючи оцінку клопотанню відповідача від 26.05.2014р. про розстрочення виконання рішення суду, вважає що воно є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволенню (до 20.06.2014р. -50% в розмірі 50828,41 грн.; до 20.07.2014р. -50% в розмірі 50828,41 грн.; судовий збір в розмірі 2033,14 грн. до 20.07.2014р.).

Відповідно до ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право: відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ситковецьке" (Вінницька область, Немирівський район, с. Ситківці, вул. Мандролька,19, ідент. код 33845116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплантеко" (43022, Волинська область, м. Луцьк, вул. Ранкова, 26А, ідент. код 38009502) 67880,00 грн. - основного боргу; 6873,93 грн. - пені; 25843,01 грн. - 50% річних; 1059,88 грн. - індексу інфляції та 2033,14 грн. - судового збору.

Розстрочити виконання рішення суду наступним чином:

- до 20.06.2014р. -50% в розмірі 50828,41 грн.;

- до 20.07.2014р. -50% в розмірі 50828,41 грн.;

- до 20.07.2014р. судовий збір в розмірі 2033,14 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27 травня 2014 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи