Постанова № 38879614, 15.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 травня 2014 року 09 год. 25 хв. № 826/1279/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомМалого підприємства «Промкомплекс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністюдо Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 липня 2013 року № 0005502260 і № 0005512260, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Мале підприємство «Промкомплекс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - позивач, МП «Промкомплекс» у формі ТОВ) з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування акта перевірки від 26 червня 2013 року № 134/22-6/21615705, податкових повідомлень-рішень від 11 липня 2013 року № 0005502260 і № 0005512260.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 26.06.2013р. № 134/22-6/21615705, складеного за результатами проведення документальної позапланової невиїзної перевірки МП «Промкомплекс» у формі ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Девен Альянс» (ідентифікаційний код 37471577) за період з 01.10.2012р. по 31.10.2012р., документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, на думку позивача, відсутні жодні підстави вважати правочини, укладені між МП «Промкомплекс» у формі ТОВ та контрагентом ТОВ «Девен Альянс», а саме: договори субпідряду від 27.08.2012р. за № 3 та від 10.10.2012р. за № 5), нікчемним (недійсним), бо за ним були здійснені реальні господарські операції, обов'язки за якими були виконані обома сторонами, що, в свою чергу, підтверджується всіма необхідними та належним чином оформленими первинними і розрахунковими документами. Однак, працівниками ДПІ в ході проведення зазначеної документальної перевірки надані позивачем документи протиправно враховані не були. Крім того, при укладенні та виконанні вказаних договорів субпідряду обидві сторони мали достатній обсяг правосуб'єктності та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2014 року позивачу відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі в частині вимог щодо визнання протиправним і скасування акта перевірки від 26 червня 2013 року № 134/22-6/21615705 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 лютого 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/1279/14 в частині решти заявлених позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові від 11.03.2014р. б/н. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що працівником ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка МП «Промкомплекс» у формі ТОВ (ідентифікаційний код 21615705) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Девен Альянс» (ідентифікаційний код 37471577) за період з 01.10.2012р. по 31.10.2012р., за результатами якої складений Акт від 26.06.2013р. № 134/22-6/21615705. Згідно висновків цього Акта перевірки МП «Промкомплекс» у формі ТОВ допустило порушення норм п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 і п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток за 4-ий квартал 2012 року на суму 127 281, 00 грн., та заниження податку на додану вартість за звітний період жовтень 2012 року суму 101 016, 00 грн. На думку відповідача, висновки Акта перевірки являються правомірними та ґрунтуються на достовірних і належних доказах, а саме: висновках Акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 20.12.2012р. № 2216/2220 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства». Згідно цього іншого Акта від 20.12.2012р. № 2216/2220 під час проведення документальної перевірки ТОВ «Девен Альянс» господарські операції з МП «Промкомплекс» у формі ТОВ документально не підтверджені. За наслідками проведеної перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ Мнідоходів у м. Києві винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.07.2013р. № 0005502260 і № 0005512260, що повністю відповідає вимогам податкового законодавства.

В призначених судових засіданнях у справі представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

07 квітня 2014 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 13.06.2013р. по 19.06.2013р. згідно норм пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі Наказу ДПІ від 13.06.2013р. № 91, працівником ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС, правонаступником якої являється ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка МП «Промкомплекс» у формі ТОВ (ідентифікаційний код 21615705) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «Девен Альянс» (ідентифікаційний код 37471577) за період з 01.10.2012р. по 31.10.2012р., за результатами якої складений Акт від 26.06.2013р. № 134/22-6/21615705 (далі - Акт перевірки).

Перелік первинних і розрахункових документів, податкової звітності позивача, а також інших документів (податкової інформації), що були використані працівником відповідача під час проведення вказаної документальної перевірки міститься на стор. 3 цього Акта перевірки.

В ході проведення вказаної документальної перевірки позивача перевіряючим були встановлені фінансово-господарські взаємовідносини між МП «Промкомплекс» у формі ТОВ і суб'єктом господарської діяльності - ТОВ «Девен Альянс» (ідентифікаційний код 37471577), а саме: договори від 27.08.2012р. за № 3 і від 10.10.2012р. № 5, - згідно яких перевіряєме підприємство замовило підряднику (ТОВ «Девен Альянс») виконання комплексу робіт з монтажу ліфтів. За результатами таких господарських операцій МП «Промкомплекс» у формі ТОВ віднесло до складу податкового кредиту за звітний період жовтень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 101 016, 10 грн.

Також за даними перевіряючого сума задекларованих валових витрат перевіряємого підприємства («собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих робіт») за наслідками описаних господарських операцій з ТОВ «Девен Альянс» становить суму витрат у розмірі 606 097, 00 грн. Факт формування позивачем валових витрат в 4-му кварталі 2012 року в сумі 606 097, 00 грн. по взаємовідносинам з названим контрагентом в ході розгляду справи представником позивача не заперечувався.

При цьому працівником відповідача в ході проведення документальної перевірки МП «Промкомплекс» у формі ТОВ були враховані висновки іншого Акта від 20.12.2012р. № 2216/2220 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства», отриманого від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС. В цьому Акті перевірки від 20.12.2012р. № 2216/2220 наведені наступні обставини: на день проведення перевірки фактичне місцезнаходження підприємства ТОВ «Девен Альянс» не встановлено; за адресою місцезнаходження підприємства будь-які первинні та розрахункові документи, що підтверджують господарські відносини з контрагентами, - відсутні; за результатами аналізу даних податкової звітності та ін. податкової інформації задекларованих основних засобів, матеріальних запасів і трудових ресурсів за ТОВ «Девен Альянс» не виявлено.

На підставі вищевикладеного перевіряючий дійшов висновку, що наявні у МП «Промкомплекс» у формі ТОВ первинні документи (акти приймання виконаних підрядних робіт, податкові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунку бух. обліку 631), оформлені по господарським операціям з названим контрагентом не можуть бути достатньою правовою підставою для формування позивачем сум валових витрат і податкового кредиту з податку на додану вартість.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 26.06.2013р. № 134/22-6/21615705 перевіряючий встановив порушення МП «Промкомплекс» у формі ТОВ наступних норм законодавства України: п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 і п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток за 4-ий квартал 2012 року на суму 127 281, 00 грн., та заниження податку на додану вартість за звітний період жовтень 2012 року суму 101 016, 00 грн.

11 липня 2013 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС на підставі Акта перевірки від 26.06.2013р. № 134/22-6/21615705 прийняла наступні спірні у даній справі податкові повідомлення-рішення:

- за № 0005502260 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило МП «Промкомплекс» у формі ТОВ суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 132 584, 00 грн., в т.ч. 106 067, 00 грн. - основний платіж, 26 517, 50 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0005512260 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 і п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, визначило МП «Промкомплекс» у формі ТОВ суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 126 270, 00 грн., в т.ч. 101 016, 00 грн. - основний платіж, 25 254, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Одночасно згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу «господарська діяльність» - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та втратив чинність 01 березня 2014 року)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що протягом другої половини 2012 року між МП «Промкомплекс» у формі ТОВ (Замовник/Покупець), в особі генерального директора Кукнерика І.Д., і суб'єктами господарської діяльності - ТОВ «Девен Альянс» (Підрядник), в особі директора Єрофеєнка О.С., були укладені однотипні за змістом письмові договори:

- договір від 27.08.2012р. за № 3, за умовами якого Підрядник зобов'язується за дорученням Замовника виконати роботи наступні: монтаж пасажирського ліфту вантажопідйомністю 1000 кг на 7 зупинок на Об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3; капітальний ремонт пасажирського ліфту вантажопідйомністю 1000 кг на 5 зупинок на Об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3; пусконалагоджувальні роботи 4-х пасажирських ліфтів на 2 зупинки. Договірна ціна робіт становить 360 104, 00 грн. (з ПДВ). Строк виконання робіт - протягом 45-ти календарних днів з моменту надання будівельних робіт та підписання цього договору. Строком завершення робіт вважається дата підписання акта приймання ліфта до експлуатації. Оплата за виконані роботи проводиться протягом 10-и днів на підставі оформленого акта приймання виконаних підрядних робіт;

- договір від 10.10.2012р. за № 5, за умовами якого Підрядник зобов'язується за дорученням Замовника виконати роботи наступні: розвантажувально-вантажні роботи, з розбирання та збирання обладнання, рознесення обладнання в шахті ліфтів, буріння отворів в шахтах ліфтів, підсобні роботи в ході монтажу ліфтів на Об'єкті: станція «Іпподром» Київського метрополітену. Договірна ціна робіт становить 245 992, 80 грн. (з ПДВ). Строк виконання робіт - протягом 20-ти календарних днів з моменту надання будівельних робіт та підписання цього договору. Строком завершення робіт вважається дата підписання акта приймання ліфта до експлуатації. Оплата за виконані роботи проводиться протягом 10-и днів на підставі оформленого акта приймання виконаних підрядних робіт.

За результатами аналізу змісту описаних вище договорів судом встановлено, що за даним договорами право Підрядника залучати до виконання підрядних робіт третіх осіб на договірних підставах без погодження та/або з погодженням із Замовником не передбачається. Також в тексті цих Договорів не визначено спосіб виконання Підрядником обумовленого комплексу робіт (тобто, з використанням власних обладнання, матеріалів та засобів, чи за рахунок товарно-матеріальних цінностей, що передаються безпосередньо Замовником).

Відповідно до письмових пояснень позивача б/н і б/д, наданих в 31 березня 2014 року судовому засіданні по даній справі, результати спірних операцій були використанні МП «Промкомплекс» у формі ТОВ безпосередньо у своїй господарській діяльності. А саме підприємство ТОВ «Девен Альянс» було залучено позивачем в якості субпідрядника до виконання певних робіт, обумовлених договорами підряду щодо виконання робіт для замовників - ДП «КМС Україна» за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, та ТОВ «Енергопуск» і КП «Київметробуд» на станції «Іподром».

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (виконання підрядних робіт і оплати вартості таких робіт) за вказаними Договорами позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів: договорів від 27.08.2012р. за № 3 та від 10.10.2012р. за № 5; договірних цін на загально будівельні роботи по кожному з Об'єктів (форми № КБ-3), актів приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2012 року окремо по кожному із Договорів (форми № КБ-2в), недатованих, всього на загальну суму 606 096, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 101 016, 13 грн.), - в яких відсутні поіменний перелік конкретно виконаних робіт та матеріалів і обладнання, що були використанні при виконанні таких робіт (в т.ч. вартість таких матеріалів), витрат на трудові ресурси. Крім того, обсяг виконаних робіт, що наведений в акті приймання виконаних підрядних робіт на суму 245 992, 80 грн. не відповідає змісту робіт, обумовлених в договорі від 10.10.2012р № 5 на аналогічну суму; податкових накладних від 26.10.2012р. № 24 та від 31.10.2012р. № 27, всього на загальну суму ПДВ 101 016, 13 грн. В даних податкових накладних відсутні відомості про П.І.П особи, яка підписує податкові накладні, а також наявні посилання на договори субпідряду від 27.08.2012р. № 3 і від 10.10.2012р. № 5, як підстави для складання таких податкових накладних. Разом з тим, наявні в матеріалах справи акти форми № КБ-2в не містять жодних відомостей про оформлення їх в рамках договорів субпідряду; копії банківських виписок по рахунку МП «Промкомплекс» у формі ТОВ та платіжних доручень МП «Промкомплекс» у формі ТОВ» про оплату вартості робіт згідно договору № 3 та договору № 5 від 10.10.2012р.

Інших первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі перелічених вище Договорів, зокрема: кошторисної документації; актів приймання ліфтів до експлуатації, оформлення яких передбачено такими Договорами; документів, оформлених за результатами передачі Замовником Підряднику товарно-матеріальних цінностей (будівельних та інших матеріалів, засобів, обладнання, тощо), що були необхідні для виконання підрядних робіт, та/або за результатами придбання Замовником у Підрядника певних товарно-матеріальних цінностей разом із комплексом робіт; договорів субпідряду, які стали підставою для складання податкових накладних від 26.10.2012р. № 24 та від 31.10.2012р. № 27; актів приймання виконаних підрядних робіт за договорами субпідряду, - суду не надано.

Додатково на обґрунтування своїх позовних вимог позивач надав суду копії інших документів: Статуту МП «Промкомплекс» у формі ТОВ, довідки з органу статистики відносно МП «Промкомплекс» у формі ТОВ станом на 19.09.2012р., свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи МП «Промкомплекс» у формі ТОВ та свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість МП «Промкомплекс» у формі ТОВ; письмові відомостей про штат підприємства; ліцензії серії АВ № 555853, виданої МП «Промкомплекс» у формі ТОВ на право здійснення господарської діяльності із створення об'єктів архітектури, строком дії з 09.11.2010р. по 09.11.2015р.; податкової звітності МП «Промкомплекс» у формі ТОВ за податку на прибуток та податку на додану вартість за спірний період; первинних документів на підтвердження наявності у МП «Промкомплекс» у формі ТОВ всіх необхідних основних засобів для провадження господарської діяльності; первинних документів по взаємовідносинам МП «Промкомплекс» у формі ТОВ з контрагентами-замовниками (ДП «КМС Україна», ТОВ «Енергопуск», КП «Київський метрополітен»), та без надання договорів, що були укладені позивачем із такими підприємствами.

Дослідивши перелічені вище документи позивача, суд переконався, що такими документами не підтверджується в дійсності факт реального придбання МП «Промкомплекс» у формі ТОВ субпідрядних робіт у підприємства ТОВ «Девон Альянс».

Також, під час розгляду справи позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження наявності у ТОВ «Девон Альянс» ліцензій або будь-яких інших дозвільних документів на проведення будівельних робіт, а також доказів на підтвердження вчинення відповідних будівельних (монтажних) робіт саме працівниками ТОВ «Девон Альянс», а не працівниками позивача.

Враховуючи вищенаведений аналіз наявних в матеріалах справи документів, що були надані позивачем, судом вбачається, що позивачем ні під час проведення документальної перевірки, ні в ході розгляду даної справи в суді, не були надані документи, зокрема, первинні та розрахункові, які б підтверджували факти дійсного виконання ТОВ «Девон Альянс» на користь позивача підрядних робіт, передбачених Договорами від 27.08.2012р. за № 3 та від 10.10.2012р. за № 5.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведений факт здійснення господарських операцій з отримання результатів підрядних робіт від контрагента належними первинними і розрахунковими документами.

З огляду на те, що позивачем не підтверджені витрати на придбання робіт, послуг і товарів належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю формування валових витрат та податкового кредиту є безпідставним, суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу сум податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями від 11.07.2013р.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Малого підприємства «Промкомплекс» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова