Ухвала суду № 38878640, 26.03.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2014 р. м. Київ К-25229/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Гончарук І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мако-2005»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року

у справі № 2-а-38494/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мако-2005»

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мако-2005» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі - відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 14 жовтня 2008 року № 0000622340/0 та № 0000632340/0, від 18 грудня 2008 року № 0000622340/1 та № 0000632340/1, від 11 лютого 2009 року № 0000622340/2 та № 0000632340/2, від 23 квітня 2009 року № 0000622340/3 та № 0000632340/3.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року позов задоволено у повному обсязі. Скасовано податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ від 14 жовтня 2008 року № 0000622340/0 та № 0000632340/0, від 18 грудня 2008 року № 0000622340/1 та № 0000632340/1, від 11 лютого 2009 року № 0000622340/2 та № 0000632340/2, від 23 квітня 2009 року № 0000622340/3 та № 0000632340/3. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Мако-2005» суму сплачених судових витрат у розмірі 3,40 грн.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ «Мако-2005», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача - Харківської ОДПІ її правонаступником - Харківською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Харківською ОДПІ була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Мако-2005» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2007 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої складений акт №3446/23-421/34056480 від 01 жовтня 2008 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги, зокрема: пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, який перевірявся, на загальну суму 500569,00 грн.; пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, який перевірявся, на загальну суму 409879,00 грн.

Зокрема, у акті перевірки було вказано, що ТОВ «Мако-2005» неправомірно включило до складу валових витрат відповідного податкового періоду вартість придбаних у ТОВ «Імпекс - ТК ЛТД» товарів, а податок на додану вартість, сплачений у складі такої вартості, - до скалу податкового кредиту відповідного податкового періоду, оскільки: ухвалою Господарського суду Одеської області від 25 травня 2007 року було порушено провадження у справі № 2/111-07-4343 про банкрутство ТОВ «Імпекс - ТК ЛТД», постановою Господарського суду Одеської області від 31 травня 2007 року ТОВ «Імпекс - ТК ЛТД» було визнано банкрутом, 28 липня 2007 року у газеті «Урядовий кур'єр» було опубліковане оголошення про визнання банкрутом ТОВ «Імпекс - ТК ЛТД», а ухвалою Господарського суду Одеської області від 20 вересня 2007 року ТОВ «Імпекс - ТК ЛТД» було ліквідовано та припинено юридичну особу вказаного товариства. Також, в акті перевірки було вказано, що позивач не нарахував податкові зобов'язання при наданні послуг експедитора та залізничних послуг на користь нерезидента - компанії «Wingl Trading Co, LLC» по контракту № 29 від 07 березня 2007 року, які були надані на митній території України.

14 жовтня 2008 року Харківська ОДПІ на підстав вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000622340/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Мако-2005» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 741988,00 грн., у тому числі: 500569,00 грн. - за основним платежем, 251419,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

14 жовтня 2008 року Харківська ОДПІ на підстав вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000632340/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ТОВ «Мако-2005» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 652585,00 грн., у тому числі: 409879,00 грн. - за основним платежем, 242706,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржувались позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення від 18 грудня 2008 року № 0000622340/1 та № 0000632340/1, від 11 лютого 2009 року № 0000622340/2 та № 0000632340/2, від 23 квітня 2009 року № 0000622340/3 та № 0000632340/3 на аналогічні суми податкових зобов'язань.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з посиланням на висновок спеціаліста-економіста від 26 листопада 2008 року № 9220 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса, виходив з того, що позивач правомірно сформував валові витрати та податковий кредит відповідного податкового періоду, оскільки господарські операції з придбання позивачем у ТОВ «Імпекс - ТК ЛТД» продукції мали місце до порушення провадження у справі про банкрутство вказаного контрагента. Також, суд виходив з того, що податковим органом не було доведено документально факт заниження позивачем податкових зобов'язань по господарських операціях з компанією «Wingl Trading Co, LLC».

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що наявність у ТОВ «Імпекс - ТК ЛТД» активів у вигляді дебіторської заборгованості по взаємовідносинам з ТОВ Мако-2005» не була підтверджена в ході розгляду Господарським судом Одеської області справи № 2/111-07-4343 про банкрутство ТОВ «Імпекс - ТК ЛТД», з огляду на що у позивача були відсутні підстави для формування валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями із зазначеним товариством, з урахуванням того, що акт від 31 серпня 2007 року про залік зустрічних однорідних вимог не може бути належним доказом проведення розрахунків, оскільки положеннями Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» можливість придбання банкрутом товарів не передбачена.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Абзацом 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, наведені вище положення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пов'язують виникнення у платника податків права на включення до складу валових витрат вартості придбаних товарів, а сплачених ним у складі такої вартості сум податку на додану вартість - до складу податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, наявність у ТОВ «Імпекс - ТК ЛТД» активів у вигляді дебіторської заборгованості по взаємовідносинам з ТОВ «Мако-2005» не була підтверджена в ході розгляду Господарським судом Одеської області справи № 2/111-07-4343 про банкрутство ТОВ «Імпекс - ТК ЛТД».

З матеріалів справи вбачається, що як на доказ проведення розрахунків за операціями з ТОВ «Імпекс - ТК ЛТД» позивач посилався акт від 31 серпня 2007 року про залік зустрічних однорідних вимог.

Разом з цим, відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги вищевикладеного не спростовують.

Разом з цим, Харківська ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області надіслала до суду касаційної інстанції витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у якому вказано, що станом на 29 серпня 2012 року юридичну особу ТОВ «Мако-2005» було припинено.

Відповідно до частини 2 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України касаційної інстанції визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу, і закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі у разі ліквідації підприємства, установи, організації, яка була стороною у справі.

Враховуючи вищевикладене, законна постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року визнається такою, що втратила законну силу із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. 55, п. 5 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, ч. 2 ст. 228, ст. ст. 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мако-2005» залишити без задоволення.

Визнати законну постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2010 року такою, що втратила законну силу.

Провадження у справі № 2-а-38494/09/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мако-2005» до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна