Рішення № 38878067, 14.05.2014, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/326/14-ц

Провадження № 2/0158/123/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2014 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Пономарьової О.М.

при секретарі Процик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивує тим, що 08.01.2006 року між ЗАТ КБ "Приватбанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладений споживчий кредитний договір № DNH4KS30690139, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 6910,52 грн. з кінцевим терміном повернення по 06.07.2009 року та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Покликаючись на те, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 24.01.2014 року наявна заборгованість, банк просить стягнути з відповідача на його користь 81 814,65 грн., в тому числі: 5 645,58 грн. заборгованості за кредитом; 26 552,23 грн. заборгованості за процентами, 45 244,71 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500,00 грн. штрафу (фіксована частина), 3 872,13 грн. штрафу (процентна складова), та витрати по сплаті судового збору в сумі 818,15 грн.

Представник позивача Коняхіна М.К. в судове засідання не з'явилася. До суду подано заяву про підтримання позову та розгляду справи у їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Згідно поданої заяви просить проводити розгляд справи у його відсутності. Підтвердив факт отримання споживчого кредиту в розмірі 6910 грн. 52 коп. Покликаючись на те, що ним в продовж 2006-2007 років було сплачено позики на суму 3051 грн., а в подальшому через скрутне матеріальне становище повернути решту позики не зміг, заперечує той факт, що на момент укладення кредитного договору він був ознайомлений з умовами надання споживчого кредиту в тому варіанті, який долучено позивачем до матеріалів справи, де термін позовної давності встановлено у 5 років, просить застосувати загальні строки позовної давності та відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється. У зв'язку з чим, на підставі ст. 197 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 08.01.2006 року між Закритим Акціонерним Товариством КБ "Приватбанк", правонаступником якого відповідно до Статуту є Публічне акціонерне товариство КБ "Приватбанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № DNH4KS30690139, за умовами якого відповідач отримав кредит в розмірі 6910,52 грн. для придбання побутової техніки з кінцевим терміном повернення до 07.07.2009 року та зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Згідно заяви позичальника № DNH4KS30690139 та п.4.1. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам за користування кредитом у період з дати укладання даного договору до дати погашення кредиту відповідач до 17 числа кожного місяця повинен був сплачувати банку грошові кошти ( щомісячний платіж) в сумі 250,10 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. При порушення позичальником зобов'язань по погашенню кредиту позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 6,00% на місяць, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом. Та відповідно до п.п.5.1., 5.3. Умов за порушення зобов'язань по погашенню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язувався сплачувати банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожний день прострочки платежу та штраф у розмірі 500,00 грн. + 5% від суми.

Своїм підписом на заяві відповідач підтвердив згоду на те, що заява разом з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, з якими він ознайомився та погодився, складає договір між ним та банком (а.с.5).

Відповідач взяв на себе зобов'язання із вчасного здійснення платежів з погашення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом.

Правовідносини, що виникли між сторонами, носять зобов'язальний характер. Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства.

Однак, в порушення норм Цивільного кодексу та умов договору відповідач договірних зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у сумі 81 814,65 грн., в тому числі: 5 645,58 грн. заборгованості за кредитом; 26 552,23 грн. заборгованості за процентами, 45 244,71 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 500,00 грн. штрафу (фіксована частина), 3 872,13 грн. штрафу (процентна складова).

Разом з тим, суд вважає підставною вимогу відповідача про застосування позовної давності. Однак не приймає до уваги твердження позивача про застосування загальних строків позовної давності, встановлених ст. 257 ЦК України тривалістю у 3 роки, оскільки згідно п.5.5. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, які разом із заявою позичальника складають кредитний договір, сторонами погоджено термін позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором тривалістю 5 років.

В силу частини четверта статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом (ч.1ст. 261 ЦК України) перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, ураховуючи, що за умовами договору погашення кредиту та процентів за його користування повинно здійснюватися позичальником частинами до 17 числа кожного місяця , то початок перебігу позовної давності для стягнення цих платежів необхідно обчислювати з моменту невиконання позичальником кожного із цих зобов'язань.

Позивач звернувся до суду 06.02.2014 року. За таких обставин у стягненні з відповідача на користь позивача заборгованості по платежах, що виникла і мала місце станом до 06.02.2009 року, слід відмовити у зв'язку зі спливом позовної давності.

Згідно повідомлення ПАТ «ПриватБанк» від 14.05.2014 року №б/н останнє погашення згідно кредитного договору № DNH4KS30690139 відбулося 04.05.2007 року в сумі 511,89 шляхом внесення готівки через касу, що також не перериває перебігу строку позовної давності з підстав, зазначених ч.1ст.264 ЦК України.

Стаття 266 цього кодексу передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). За таких обставин включення позивачем для обрахування пені прострочених платежів, які мали місце поза межами позовної давності до основної вимоги, не ґрунтується на вимогах закону.

Як вбачається з додаткового розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с.48-53) станом на 10.02.2009 року по договору рахувалась поточна заборгованість по сплаті кредиту по строках, що не настали в сумі 1517,71 грн. Сума нарахованих процентів на поточну заборгованість становить 105,44 грн. Вказані суми підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Стягненню з відповідача також підлягають штрафи в розмірі 500,00грн. та 5 % від визначеної судом суми заборгованості (1517,71 + 105,44) - в розмірі 81,16 коп. оскільки вони передбачені п.5.3. Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, які разом із заявою позичальника складають кредитний договір

В силу ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Незважаючи на те, що суд, відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, сприяючи всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснивши сторонам їх права і обов'язки, попередив про наслідки невчинення процесуальних дій, сторона позивача не скористалась своїм правом і не подала до суду доказів, яким б стверджувалась заборгованість відповідача за кредитним договором (проценти за користування кредитом та пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором) в межах позовної давності. Тому в задоволенні решти позову слід відмовити.

Разом з тим суд вважає також недоведеними заперечення відповідача щодо наявності інших Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, які діяли на час укладання кредитного договору, у яких строк позовної давності встановлювався тривалістю у три роки.

Таким чином, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 2 204,31 грн., в тому числі 1517,71 грн. заборгованості за кредитом, 105,44 грн. заборгованості за процентами, 500,00грн. штрафу (фіксованої частини) та 81,16 грн. штрафу ( як процентної складової).

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оскільки позов підлягає до часткового задоволення, тому судові витрати, слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.п. 1 п. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру становить 1 % ціни позову, але не менше 0,2 % розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

З врахуванням задоволеної суми стягненню з відповідача підлягає 243 грн. 60 коп. судових витрат.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст. 256, 257, 260, 261, 267 ЦК України, ст.ст. 11, 60, 88, 213-215, 217-218 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570 рах. № 29092829003111 МФО № 3055299 ) заборгованість за кредитним договором № DNH4KS30690139 від 08.01.2006 року в сумі 2 204 (дві тисячі двісті чотири) грн. 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (рах. № 64993919400001 МФО № 305299 код ЄДРПОУ 14360570 ) судові витрати в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

В решті позову відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Волинської області через Ківерцівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб які були відсутні під час судового розгляду протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ківерцівського районного суду Пономарьова О.М.