Рішення № 38877277, 19.05.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2014 р.Справа № 924/484/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Приватного підприємства „Дружба-Нафтопродукт", с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області

до Публічного акціонерного товариства „Полонський гірничий комбінат", м. Полонне Хмельницької області

про стягнення 110 954,00 грн. заборгованості

За участю представників сторін:

позивача: Іванців Ю.С. - за довіреністю від 01.01.2014р.;

відповідача: не прибув.

В засіданні суду 19.05.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача заборгованості в сумі 110 954,00 грн. за договором поставки нафтопродуктів №64 від 22.11.2013р.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що товар на суму 150 954,00 грн. відповідач отримав відповідно до видаткової накладної та ТТН, проте вчасно та в повному обсязі борг не сплатив. Претензія із вимогою про оплату відповідачем залишена без відповіді.

Представник позивача в засідання суду 19.05.2014р. прибув, позовні вимоги підтримав та просив про задоволення позову.

Відповідач своїм процесуальними правами не скористався, повноважного представника в засідання суду не направив, поважні причини неявки не повідомив, витребуваного судом письмового відзиву на позов, хоча про слухання справи повідомлявся із направленням ухвал на адресу відповідача із відміткою про отримання ухвали відповідачем 23.04.2014р.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату.

Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами з боку учасників судового розгляду, враховуючи, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного їх повідомлення про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Приватне підприємство „Дружба-Нафтопродукт" с. Нагірянка Тернопільська область значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно витягу із ЄДР №378786 від 04.04.2014р.

22.11.2013р. між Приватним підприємством „Дружба-нафтопродукт" (продавець) та Публічним акціонерним товариством „Полонський гірничий комбінат" (покупець) укладено договір поставки нафтопродуктів №64, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти нафтопродукти (мазут М-100, дизельне пальне, інші нафтопродукти) - п.п.1.1. договору).

Згідно п.п.2.1-2.2 договору сторони передбачили, що продавець зобов'язується передати у власність покупця товар відповідно до п.1.1. даного договору із оформленням накладних, актів прийому-передачі товару. При передачі нафтопродуктів продавець на вимогу покупця надає сертифікати відповідності. Покупець зобов'язується вчасно та у повному обсязі провадити оплату товару продавця, а також видатки, пов'язані із транспортуванням товару.

Відповідно до п.п.3.1-3.4 договору сторони передбачили, що кількість товару, що постачається по договору, визначається сторонами у рахунках-фактурах та накладних, які є невід'ємною частиною даного договору. Поставка товару здійснюється партіями по заявках покупця. Кількість фактично поставленого покупцеві товару визначається підписаними сторонами накладними на відпуск товару. Якість нафтопродуктів, що постачається, повинна відповідати вимогам ТУ та ДСТУ, встановлених для даного виду товару. Документом, що підтверджує якість товару, є Сертифікат (паспорт) якості нафтопродукту.

Вказаним договором сторони передбачили, що поставка нафтопродуктів здійснюється партіями на умовах EXW ТА CPT згідно із замовленнями покупця на конкретну партію товару. Перехід ризиків та права власності на товар переходить в момент приймання-передачі товару згідно із п.п.4.1 даного договору. Строки відвантаження товару визначаються сторонами додатково згідно письмових заявок покупця. (п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору).

На виконання умов договору згідно виставленого рахунку №1159 від 25.11.2013р. позивач поставив відповідачу дизельне пальне на загальну суму 150 954,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №1259 від 26.11.2013р. товарно-транспортною накладною від 26.11.2013р. №261113/01, довіреністю №330 від 01.11.2013р.

Відповідач 28.11.2013р. провів часткову оплату на суму 40 000,00 грн. згідно банківської виписки від 28.11.2013р. Решта боргу в сумі 110 954,00 грн. відповідач не сплатив, що підтверджено актом звірки розрахунків станом на 30.11.2013р. (підписаний представниками сторін, скріплений печатками).

Оскільки заборгованість відповідачем не погашалась, позивач 27.03.2014р. направив на адресу відповідача письмову вимогу про оплату на суму 110 954,00 грн., яка отримана відповідачем 03.04.2014р. згідно повідомлення про вручення поштового відправлення. Вказана вимоги залишена без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач в добровільному порядку заборгованість не сплатив, позивачем подано позов до суду про стягнення з відповідача вказаної суми боргу в примусовому порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Із положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Положеннями ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст.612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1, 2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар, який не був вчасно оплачений, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 110 954,00 грн., яка підтверджується наявними в матеріалах справи: видатковою накладною №1259 від 26.11.2013р. товарно-транспортною накладною від 26.11.2013р. №261113/01, довіреністю №330 від 01.11.2013р., актом звірки розрахунків від 30.11.2013р. Доказів про сплату боргу суду не подано.

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає позовні вимоги такими, що відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства. Будь-які докази на спростування зазначено у суду відсутні.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.ст.44, 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 2, 45, 12, 13, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства „Дружба-Нафтопродукт", с. Нагірянка Чортківського району Тернопільської області до Публічного акціонерного товариства „Полонський гірничий комбінат", м.Полонне Хмельницької області про стягнення 110 954,00 грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути із Публічного акціонерного товариства „Полонський гірничий комбінат", Хмельницька область, Полонський район, м. Полонне, вул. Академіка Герасимчука,190 Б (код ЄДРПОУ 05471879) на користь Приватного підприємства „Дружба-Нафтопродукт", с.Нагірянка, вул. Шевченка,65, Чортківського району Тернопільської області (код ЄДРПОУ 34042478) 110 954,00 грн. (сто десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири гривні 00 коп.) заборгованості, 2 219,08 грн. (дві тисячі двісті дев'ятнадцять гривень 08 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 23.05.2014р.

Суддя В.В. Магера

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул. Шевченка, 65, с. Нагірянка, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48543) - згідно заяви;

3 - відповідачу (вул. Академіка Герасимчука, 190Б, м. Полонне, Хмельницька обл., 30500) - рекоменд. з повідомл.