Рішення № 38877223, 19.05.2014, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" травня 2014 р.

Справа № 924/451/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., розглянувши матеріали справи

За позовом: Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, с.Вереміївка, Полтавської області

до Приватного підприємства ім. Г.І.Ткачука, с. Кремінна, Городоцького району

про стягнення 180 000 грн. - основного боргу, 682,48грн. - інфляційних нарахувань, 16037,26грн. - 3% річних.

Представники сторін:

Від позивача: не з"явився

Від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 180 000 грн., за неналежне виконання відповідачем умов договору №76 від 04.05.2011р.

На адресу суду від представника позивача надійшла заява №292-13 відповідно до ст. 22 ГПК України, про збільшення позовних вимог, в якій позивач просить суд додатково стягнути з відповідача 682,48грн. - інфляційних нарахувань, 16037,26грн. - 3% річних за період з 06.05.2011р. по 23.04.2014р. посилаючись на ст.625 ЦК України.

Дана заява в частині збільшення позовних вимог не суперечить чинному законодавству та приймається судом.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак 12.05.2014р. на адресу суду від нього надійшла заява в якій заявлені позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача 180 000,00 грн. - основного боргу, 682,48грн. - інфляційних нарахувань, 16037,26грн. - 3% річних підтримав в повному обсязі та просить суд судове засідання провести без його участі за наявними у справі матеріалами.

В судові засідання від 16.04.2014р., 06.05.2014р. та 19.05.2014р. відповідач за викликом не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи рекомендованим листом, про що свідчить поштове повідомлення про вручення від 10.05.2014р., вимог попередніх ухвал суду не виконав, доказів поважності причин неявки суду не повідомив та відзиву на позов не надав.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, враховуючи, що судом вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне.

04 травня 2011 року між Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, с.Вереміївка, Полтавської області (Продавець) та Приватного підприємства ім. Г.І.Ткачука, с. Кремінна, Городоцького району (Покупець) був укладений Договір купівлі- продажу №76.

За умовами даного договору (п.1.1- п.5.2) Продавець (позивач) зобов'язується передати у власність, а Покупець (відповідач) прийняти і оплатити на умовах Договору наступний товар: насіння "Еспарцету Піщаного 1215 еліта, загальною кількістю 20000,00кг. Загальна вартість Товару: 180000,00 грн., в тому числі ПДВ - 30000,00 грн. Умови постачання: самовивіз транспортом Покупця. Пунктом відвантаження є складське приміщення Продавця, яке розташоване за адресою: с. Вереміївка Семенівського району, Полтавської області. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання товарно-супровідних документів уповноваженими представниками обох сторін. Оплата товару проводиться в повному обсязі з поточного рахунку Покупця. Покупець зобов'язаний прийняти Товар на умовах, визначених Договором; провести оплату за Товар на умовах вказаних в п.4.2. цього Договору. Продавець зобов'язаний передати Товар Покупцю згідно умов Договору.

Згідно усної домовленості позивач поставив відповідачу товар відповідно до видаткової накладної №РН-0000792 на загальну суму 180000,00грн. по довіреності №40/1 від 04.05.2011р. Факт прийому Товару без будь-яких зауважень обох сторін підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків від 01.09.2012року скріпленого підписами сторін та податковою накладною від 04.05.2011р. №43/2.

12 квітня 2013року позивач надіслав відповідачу претензію № 201-13 з проханням протягом 7 днів з моменту її отримання перерахувати на рахунок позивача заборгованість в сумі 180000,00 грн. (відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України). Однак, відповідач відповіді на дану претензію позивачу не надав, оплати наявної заборгованості у вказаний термін не здійснив.

10 лютого 2014р. повторно позивач надіслав відповідачу претензію № 114-13 з проханням протягом 4 днів з моменту її отримання перерахувати на рахунок позивача заборгованість в сумі 180000,00 грн. На, що знову ж таки відповідач відповіді на дану претензію позивачу не надав, оплати наявної заборгованості у вказаний термін не здійснив, тому позивач звернувся із захистом свого порушеного права до господарського суду.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних віл простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даному випадку з урахуванням поданої позивачем заяви про збільшення позовних вимог, позивачем додатково нараховано відповідачу 682,48грн. - інфляційних нарахувань, 16037,26грн. - 3% річних за період з 06.05.2011р. по 23.04.2014р. посилаючись на ст.625 ЦК України.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 180 000 грн. - основного боргу, 682,48грн. - інфляційних нарахувань, 16037,26грн. - 3% річних. Відповідачем доказів погашення заборгованості не надано.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав зобов’язань по договору щодо оплати товару.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 180 000,00грн. основного боргу відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджено належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

А тому правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 682,48грн. - інфляційних нарахувань, 16037,26грн. - 3% річних, що підтверджується доданими до матеріалів справи розрахунками.

Відповідно до ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення 180 000,00 грн. - основного боргу, 682,48грн. - інфляційних нарахувань, 16037,26грн. - 3% річних обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства ім. Г.І.Ткачука, (с. Кремінна, Городоцького району, код: 04864401) на користь Веселоподільської дослідно-селекційної станції інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної академії аграрних наук України, (вул. Селекціонерів, 1, с.Вереміївка, Полтавської області, код: 00497704) 180 000,00грн. (сто вісімдесят тисяч) основної заборгованості, 682,48грн. (шістсот вісімдесят дві гривні, 48 коп.) інфляційних нарахувань, 16037,26грн. (шістнадцять тисяч, тридцять сім гривень, 26коп.) 3% річних, 3935,00 грн. (три тисячі, девятсот тридцять п"ять гривень, 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук. 3 прим.:

1- до справи,

2 - позивачу, Полтавська область, Семенівський район, с.Вереміївка, вул.Селекціонерів, 1

3 - відповідачу, Хмельницька область, Городоцький район, с.Кремінна.