Рішення № 38877215, 06.05.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"06" травня 2014 р. Справа № 911/769/14

за позовом Моторного (Транспортного) страхового бюро України, м. Київ,

до відповідача державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Ремонтно-будівельне управління ГУ МВС України в Київській області», смт. Коцюбинське,

про стягнення 12 285,40 грн.

Суддя О.В. Конюх;

з участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, уповноважений, довіреність від 27.12.2013р. №4/37128;

від відповідача: Дзян І.В., уповноважена, довіреність від 31.03.2014р. №17;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - Моторне (транспортне) страхове бюро України, м. Київ, звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 14.02.2014р. №14-М/Т до відповідача - державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Ремонтно-будівельне управління ГУ МВС України в Київській області», м. Ірпінь Київської області, в якому просить стягнути з відповідача в порядку регресу виплачене позивачем страхове відшкодування в сумі 10535,40 грн., витрати на послуги аварійних комісарів в сумі 750,00 грн. та покласти на відповідача відшкодування позивачу судових витрат: судового збору в сумі 1827,00 грн. та витрат на юридичну допомогу в сумі 1000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм вантажного самоскида «КАМАЗ» ОСОБА_3, який перебував у трудових відносинах з відповідачем та виконував свої трудові обов'язки водія, сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій завдано матеріального збитку власнику автомобіля «Шкода» ОСОБА_4 Оскільки ні відповідач, ні його водій ОСОБА_3 не оформили полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, позивач виплатив в порядку ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» за рахунок коштів фонду захисту потерпілих 10535,40 грн. відшкодування шкоди, які просить суд стягнути з відповідача в порядку регресу. Крім того, позивач поніс витрати на послуги аварійних комісарів в сумі 750,00 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 1000,00 грн., які позивач також просить суд стягнути з відповідача як збитки.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.03.2014р. позовну заяву Моторного (Транспортного) страхового бюро України прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/769/14 та призначено розгляд справи в засіданні господарського суду Київської області на 01.04.2014р.

В судовому засіданні 01.04.2014р. розпочато розгляд справи по суті. В процесі розгляду справи по суті суд виявив необхідність витребування додаткових документів та доказів від позивача та ухвалою від 01.04.2014р. відклав розгляд справи на 22.04.2014р.

До господарського суду Київської області 03.04.2014р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього документами, в якому відповідач просить суд в позові відмовити повністю. Заперечення мотивовані тим, що позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася 26.11.2010р., а позивач звернувся до суду з позовом 07.03.2014р., тобто поза межами трирічного строку позовної давності. Крім того, на твердження відповідача, в порядку ст. 1166 ЦК України шкода має відшкодовуватись в повному обсязі особою, яка її завдала. Винним у вчиненні ДТП визнано водія ОСОБА_3, який проявив неуважність, що призвела до порушення правил дорожнього руху, відповідно відповідач твердить, що вина у заподіянні шкоди з боку юридичної особи відповідача відсутня. Крім того, відповідач твердить, що водій ОСОБА_3 08.11.2013р. звільнився за власним бажанням, на сьогоднішній день з відповідачем у трудових відносинах не перебуває, відповідно відповідач не має відповідати за завдану ним шкоду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2014р. розгляд справи повторно відкладено на 06.05.2014р.

В судове засідання 06.05.2014р. з'явились повноважні представники позивача та відповідача, які надали витребувані судом документи та усні пояснення по суті позову.

Розглянувши позов Моторного (транспортного) страхового бюро України, м. Київ (далі по тексту - МТСБУ), до відповідача - державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Ремонтно-будівельне управління ГУ МВС України в Київській області», смт. Коцюбинське (далі по тексту - ДП МВС України «РБ ГУ МВС України в Київській області»), вислухавши доводи та пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд ВСТАНОВИВ:

26.11.2010р. по проспекту Палладіна в м. Києві відбулась дорожньо - транспортна пригода (далі - ДТП) за участю транспортного засобу марки Skoda Octavia Tour, державний номер НОМЕР_1, який належить ПрАТ «Енран», під керуванням громадянина ОСОБА_4, та транспортного засобу марки «КАМАЗ» (вантажний самоскид), державний номер НОМЕР_2, що належить ДП МВС України «РБ ГУ МВС України в Київській області», під керуванням водія громадянина ОСОБА_3.

Відповідно до довідки ВДАІ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 26.11.2010р. ОСОБА_3 керуючи автомобілем «КАМАЗ», державний номер НОМЕР_2, здійснив зіткнення з автомобілем Skoda Octavia Tour державний номер НОМЕР_1 , завдавши матеріальних збитків його власнику.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 28.12.2010р. у справі №3-9115/10 громадянина ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Автомобіль «КАМАЗ», державний номер НОМЕР_2, станом на дату ДТП 26.11.2010р. належав відповідачу - ДП МВС України «РБ ГУ МВС України в Київській області» (копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 залучена до матеріалів справи), водій ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з відповідачем (копія наказу про прийняття на роботу від 03.03.2009р. № 11-к залучена до матеріалів справи).

Статтею 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Згідно преамбули Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Згідно Звіту №5732 про оцінку автомобіля Skoda Octavia Tour, державний номер НОМЕР_1, складеного 24.12.2010р. оцінювачем закритого акціонерного товариства «Український центр післяаварійного захисту «Експерт-Сервіс» ОСОБА_5 (Сертифікат Фонду Державного майна України від 12.05.2008р. НОМЕР_4), матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Skoda Octavia Tour, державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, без урахування втрат товарної вартості, складає 12 642,48 грн.

Оскільки на момент вчинення ДТП (26.11.2010р.) ні особа, винна у вчиненні ДТП - ОСОБА_3, ні його роботодавець, власник самоскиду «КАМАЗ» відповідач - ДП МВС України «РБУ ГУ МВС України в Київській області» не застрахували свою цивільно-правову відповідальність, що сторонами не заперечується, 25.01.2011р. власник автомобіля Skoda Octavia Tour, державний номер НОМЕР_1, - ПрАТ «Енран» звернувся до МТСБУ із заявою про здійснення відшкодування шкоди, заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу (копія наявна в матеріалах справи).

Діяльність Моторного (транспортного) страхового бюро України регулюється нормами Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до п.39.1 ст.39 якого Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту.

Підпунктом «а» пункту 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно довідки МТСБУ від 28.02.2011р. №1 про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих сума страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля Skoda Octavia Tour, державний номер НОМЕР_1, становить 10 535,40 грн. (копія наявна в матеріалах справи), і визначена за Звітом № 5732 про оцінку автомобіля 12642,48 грн. мінус 20% ПДВ.

Так, на підставі наказу МТСБУ від 04.03.2011р. №592 позивач виплатив власнику пошкодженого транспортного засобу Skoda Octavia Tour, державний номер НОМЕР_1, - ПрАТ «Енран» відшкодування у розмірі 10 535,40 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням від 10.03.2011р. №883 (копії наявна в матеріалах справи).

Крім того, позивачем понесені витрати за послуги аварійних комісарів в сумі 750,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 02.02.2011р. №404 на суму 230,00 грн. та платіжним дорученням від 02.02.2011р. №403 на суму 520,00 грн.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з пунктом 38.2.1. пункту 38.2 ст. 38 спеціального Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який регулює засади діяльності позивача, Моторне (транспортне) страхове бюро України після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Згідно зі статтею 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником джерела підвищеної небезпеки - транспортного засобу «КАМАЗ», державний номер НОМЕР_2, є відповідач - ДП МВС України «РБУ ГУ МВС України в Київській області».

Згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. ОСОБА_3 на час скоєння ДТП (26.11.2010р.) перебував у трудових відносинах з відповідачем - працював водієм категорії С, Д, Е, що підтверджується наказом ДП МВС України «РБУ ГУ МВС України в Київській області» від 03.03.2009р. №11-к та звільнився за власним бажанням лише 08.11.2013р. (копія наказу від 08.11.2013р. №57-к залучена до матеріалів справи).

Аналіз норм статей 1172, 1187, 1188 ЦК України дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.11.2013р. №6-108цс13.

Таким чином, до позивача у межах фактично виплаченої суми відшкодування перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме до ДП МВС України «РБУ ГУ МВС України в Київській області», з яким винний у ДТП водій самоскиду "КАМАЗ" ОСОБА_3 знаходився у трудових відносинах.

За таких обставин у позивача після сплати відшкодування потерпілому виникло право на регресний позов до відповідача в силу підпункту 38.2.1 пункту 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». При цьому слід зазначити, що до позивача перейшло право регресної вимоги лише в сумі виплаченого страхового відшкодування - 10 535,40 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу 10 535,40 грн. відшкодування шкоди, сплаченого позивачем потерпілій особі, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідач проти позову заперечує та заявляє про застосування строку позовної давності у справі, оскільки позов подано після спливу трирічного строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України.

Згідно із статтею 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною шостою статті 261 ЦК України передбачено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Таким чином, саме з моменту виплати позивачем потерпілому суми матеріальної шкоди 10535,40 грн. платіжним дорученням від 10.03.2011р. №883, у позивача виникло право подати позов до суду. Позов поданий 07.03.2014р., відповідно трирічний термін позовної давності позивачем не пропущено.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 27.03.2012р. №58/168).

Твердження позивача про те, що позовна давність починає перебіг з моменту ДТП 26.10.2010р. є хибним. Між сторонами у справі відсутні зобов'язальні відносини, і в даному випадку має місце не заміна кредитора в зобов'язанні, яка в порядку 262 ЦК України не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності, а регресна вимога, право на яку має лише особа, яка фактично відшкодувала шкоду, завдану іншою особою. За таких обставин право регресної вимоги, а відтак і право звернення до суду виникло з моменту сплати відшкодування, а не з моменту ДТП, що і зафіксовано в частині 6 ст. 261 ЦК України.

Відповідно до пункту 40.3. ст. 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених у статті 41 цього Закону.

Однак вимоги позивача про відшкодування відповідачем витрат позивача з оплати послуг аварійних комісарів у розмірі 750,00 грн., задоволенню не підлягають, оскільки зазначені витрати не входять до суми виплаченого позивачем відшкодування, відповідно не входять до складу шкоди, право на відшкодування якої перейшло від потерпілої особи до позивача в порядку регресу, а відтак підстави для їх відшкодування за рахунок відповідача в порядку підпункту 38.2.1 пункту 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відсутні. Аналогічна правова позиція викладена Вищим господарським судом України у постанові від 17.03.2014р. у справі №9025/3355/13.

Крім того, послуги аварійних комісарів позивачем оплачено 02.02.2011р., тобто поза межами трирічного строку позовної давності, що є окремою підставою для відмови в позові.

Щодо вимоги позивача про включення до складу судових витрат 1000,00 грн., сплачених за надання правової допомоги, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною третьою ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". В розумінні даних статей судовими витратами є лише оплата тих послуг, які надаються адвокатами, що відповідають вимогам ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та здійснюють свою діяльність у організаційних формах, зазначених у ст. 4 цього Закону.

Як встановлено господарським судом, 17.09.2012р. між Моторним (транспортним) страховим бюро України (замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 укладено Контракт про надання правової допомоги №58 (далі - Контракт), згідно якого замовник доручає, а виконавець за винагороду приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу замовнику у частині стягнення заборгованості, представництва замовника в судах усіх інстанцій у справах, пов'язаних з проведенням регламентних виплат, а також представництва замовника на стадії виконавчого провадження у справах, в яких замовник є стягувачем.

Відповідно до ст. 2 Контракту надання правової допомоги замовнику здійснюється на підставі цього Контракту та додаткових угод до нього, які є невід'ємними його частинами. У додатковій угоді обов'язково зазначаються відомості про справу (справи) за якою (якими) надається правова допомога. Отримання виконавцем від замовника оригіналів чи копій документів по справі підтверджується відомостями у додатковій угоді або акті приймання-передачі.

Виконавець надає правову допомогу згідно ст. 3 даного Контракту на підставі виданої замовником довіреності. Виконавець надає замовнику реквізити осіб, для яких замовник зобов'язаний видавати довіреності на представлення його інтересів та вчинення від його імені відповідних юридичних дій по виконанню передбачених Контрактом зобов'язань (наданню правової допомоги). В довіреності обов'язково повинно зазначатися, що остання видана відповідно до умов даного Контракту (стаття 4 Контакту).

Додатковою угодою від 23.01.2014р. №34 до Контракту сторонами погоджено перелік послуг та їх загальну вартість.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Таким чином, судові витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату або адвокатському об'єднанню стороною, котрій такі послуги надавались, оплата послуг адвоката підтверджується відповідними фінансовими документами, і якщо такі послуги надавались адвокатом, а не будь-яким представником.

Як вбачається з платіжного доручення від 30.01.2014р. №463 позивач перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_6 (а не адвоката ОСОБА_6) 1 000,00 грн. з призначенням платежу: "Передплата (50%) за надання правової допомоги (спр.12988) згідно додаткової угоди №374 від 23.01.2014р. до Контракту №58 від 17.09.2012р.».

Однак, документи до господарського суду Київської області готував та подавав представник ОСОБА_1 за довіреністю від 27.12.2013р. № 4/37128, виданою в.о. ген. директора МТСБУ Загребним В.М. Цей же представник брав участь в судових засіданнях господарського суду Київської області. Суду не подано доказів що зазначений представник є адвокатом.

За таких обставин, судом встановлено, що послуги позивачу по представництву його інтересів в суді по даній справі надавались однією особою - представником ОСОБА_1, а контракт про надання правової допомоги від 17.09.2012р. укладено з іншою особою - адвокатом ОСОБА_6 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29.03.2011р. № 4454), яким жодних дій на виконання вказаного контракту у даній справі вчинено не було, жодних послуг позивачу надано не було. Зазначене свідчить про те, що контракт про надання правової допомоги вчинено без наміру фактичного надання правових адвокатських послуг, а з метою отримання можливості включати до складу судових витрат оплату за юридичну допомогу, яка фактично надавалась позивачу іншою особою, яка не є адвокатом.

Крім того, суд звертає увагу на те, що копія платіжного доручення від 30.01.2014р. № 463 на перерахування передоплати за надання правової допомоги в сумі 1000,00 грн. фізичній особі - підприємцю ОСОБА_6 не завірена банком, та не містить відмітки банку про проведення платежу, а відповідна банківська виписка позивачем не подана.

За таких обставин суд робить висновок про те, що вимога позивача про включення до складу судових витрат 1000,00 грн. оплати за правову допомогу задоволенню не підлягає.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши всі обставини справи та подані сторонами докази, суд приймає рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 10535,40 грн. матеріальної шкоди. У зв'язку із частковим задоволенням позову відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір суд покладає на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 29, 38, 39, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 22, ч. 1 ст. 1172, ч. 1 ст. 1187, ч. 1 ст. 1188, ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, статтями 69, 75, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.

2. Стягнути з державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Ремонтно-будівельне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області» (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Залізнична, буд. 7, код ЄДРПОУ 14317404)

на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8, код ЄДРПОУ 21647131)

10 535,40 грн. (десять тисяч п'ятсот тридцять п'ять гривень сорок копійок) матеріальної шкоди,

1 705,58 грн. (одну тисячу сімсот п'ять гривень п'ятдесят вісім копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя Конюх О.В.

Повний текст рішення підписано 26.05.2014р.