Постанова № 38876949, 20.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"20" травня 2014 р. справа 2а/0470/12640/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховаров А.В. (доповідач)

судді Олефіренко Н.А. Головко О.В.

при секретарі Фастовській М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Держземагентства та Дніпропетровської міської ради про визнання протиправними дій, визнання нечинним рішення про приватизації частини земельної ділянки, визнання нечинним державного акту на право власності на земельну ділянку; третя особа ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24.10.2012 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати відсутність компетенції Управління Держземагентства створювати нові ділянки по АДРЕСА_1, змінювати цільове призначення, поворотні точки, межі та площу проїзду спільного користування між будинками 4, 6, 8; визнати недійсним висновок Управління Держземагентства про можливість приватизації проїзду між будинками 4, 6, 8; визнати відсутність компетенції Дніпропетровської міської ради без проведення громадських слухань змінювати цільове призначення 34м2 дороги та передавати цю частину у приватну власність; визнати нечинним рішення Дніпропетровської міської ради №155/11 від 18.05.2011 в частині приватизації ділянки площею 0,0496га по АДРЕСА_1; визнати нечинним державний акт №649778 на право власності на земельну ділянку. Позовні вимоги мотивує тим, що власник земельної ділянки по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 захопила спільний проїзд та незаконно приєднала до своєї земельної ділянки (т1ас3,58,70,153).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2013, прийнятою в письмовому провадженні, в задоволенні позову відмовлено (т1ас183).

В апеляційній скарзі позивачка просить постанову суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Вказує що суд безпідставно розглянув справу в письмовому провадженні, належної оцінки її доводам не дав (т2ас1,8).

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України, розгляд справи в письмовому провадженні допускається коли всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Оскільки позивачка таке клопотання не заявляла, 13.05.2013 проводилось судове засідання, суд першої інстанції не мав законних приводів виносити постанову в письмовому провадженні.

Переглядаючи справу по суті, колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не наводить обгрунтувань чим приватизацією земельної ділянки по АДРЕСА_1 порушені її особисті права. Згідно інформації Управління Держземагентства, Дніпропетровської міської ради, Бабушкінської районної в м.Дніпропетровську ради земельна ділянка передана у власність третій особі по фактичному розташуванню жилого будинку, ніякого захоплення та приєднання спільного проїзду не відбулось. Натомість ОСОБА_1 не є ні власником, ні користувачем жодної з сусідніх земельних ділянок (т1ас114,131,161,171).

Рішенням Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 11.04.2012, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.07.2013, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки; постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18.11.2013 у справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Дніпропетровське МБТІ» і Управління Держземагентства про визнання дій протиправними, - встановлено відсутність захоплення спільного проїзду (т1ас172-174,т2ас40).

Відповідно до частини 1 статті 118 Земельного Кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 118 Земельного Кодексу України, рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного Кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного Кодексу України, рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частини 8 статті 118 Земельного Кодексу України, розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою. Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк. Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов'язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається Комісією до відповідного органу земельних ресурсів для здійснення такої експертизи.

Відповідно до частини 9 статті 118 Земельного Кодексу України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

За заявою ОСОБА_2 на ім'я міського голови про передачу у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1, землевпорядною організацією розроблена технічна документація з землеустрою (т2ас31-39).

Рішенням Дніпропетровської міської ради №155/11 від 18.05.2011 затверджені технічні матеріали, що підтверджують розміри земельних ділянок, розроблені землевпорядними організаціями, та передані безоплатно у власність громадянам, в тому числі ОСОБА_2 земельна ділянка кадастровий номер 1210100000:02:268:0086 площею 0,0496га по АДРЕСА_1 (т1ас93-97,120-123).

Позивачці виданий державний акт №649778 від 26.03.2012 на право власності на земельну ділянку площею 0,0496га по АДРЕСА_1 (т1ас135,170).

Колегія суддів не вбачає в діях суб'єктів владних повноважень порушень земельного законодавства при передачі третій особі у власність земельної ділянки.

Керуючись пунктом 3 статті 198, статтями 202, 205, 207 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2013 та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 20.05.2014.

В повному обсязі постанова складена 21.05.2014.

Головуючий: А.В. Суховаров

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: О.В. Головко