Постанова № 38876802, 21.05.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/1072/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик - Куличок О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

21 березня 2014 року Лубенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу із єдиного податку у сумі 1376,40 грн, посилаючись на те, що вказаний податковий борг виник в результаті несплати відповідачем авансових внесків за даним платежем за період з 20.04.2013 по 20.09.2013.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Конверт із повісткою про виклик до суду, направлений за зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 37500), повернувся із відміткою поштової організації "за закінченням терміну зберігання". В силу положень частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістка вручена відповідачу належним чином.

За приписами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на викладене, суд вважав за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Лубенської міської ради Полтавської області 13.08.2004 та знаходиться на податковому обліку у Лубенській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області з 15.03.2013 /а.с.6, 29/.

29.03.2013 відповідачем подано до Лубенської ОДПІ заяву № 2757 про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.04.2013, в якій визначено вид діяльності згідно КВЕД - 46 "оптова торгівля", ставку єдиного податку 20 відсотків до розміру мінімальної заробітної плати, 2 група, на підставі чого отримано свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_2 /а.с. 13 - 15/.

Згідно із пунктами 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (надалі - ПКУ) ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням Лубенської міської ради від 06.01.2012 вирішено встановити з 01.01.2012 ставки єдиного податку для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність відповідно до КВЕД - 46 (оптова торгівля, крім торгівлі автотранспортними засобами та мотоциклами) в розмірі 20 відсотків від мінімальної заробітної плати , встановленої на 1 січня звітного (податкового) року /а.с. 7-12/.

Пунктами 295.1 та 295.2 статті 295 ПКУ закріплено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Згідно матеріалів справи щомісячний розмір авансового внеску єдиного податку для відповідача на підставі його заяви /а.с.13/ розраховано податковим органом у розмірі 229,40 грн щомісячно .

Відповідачем не проводилася сплата вищевказаних авансових внесків в повному розмірі за період з 20.04.2013 по 20.09.2013 у зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 1376,40 грн /а.с.28/.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку в розмірі 1376,40 грн, не погашена у встановлений ПКУ строк, набула статусу податкового боргу.

Рішенням №12/17-3093214236 від 08.11.2013 свідоцтво платника єдиного податку серії НОМЕР_2, виданого ФОП ОСОБА_1, анульовано у зв'язку з несплатою останнім протягом двох послідовних кварталів податкового боргу /а.с. 19/.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

05.09.2013 керівником контролюючого органу сформовано податкову вимогу №4/17, яку направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернулася адресанту з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" /а.с.22/.

З огляду на приписи п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу податкова вимога № 4/17 від 05.09.2013 вважається врученою відповідачу.

Доказів щодо оскарження податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку до суду не надано, разом з тим, суму податкового боргу не сплачено.

Таким чином, за відповідачем рахується податковий борг з єдиного податку за період з 20.04.2013 по 20.09.2013 у загальному розмірі 1376,40 грн, що підтверджується відомостями облікової картки /а.с. 37/

Відповідно до пункту 41.2.статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Лубенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області про стягнення податкового боргу із відповідача є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб на р/р № 31514970700011, код платежу: 18050400, одержувач: місцевий бюджет м. Лубни, банк одержувача: ГУДКСУ в Полтавській області, код 37710415, МФО 831019, в сумі 1376,40 грн (одна тисяча триста сімдесят шість гривень сорок копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 26 травня 2014 року

Суддя М.В. Довгопол