Рішення № 38875474, 26.05.2014, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/4425/14-ц

пр. № 2/759/2758/14

26 травня 2014 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Чалої А.П.,

при секретарі - Котляр Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до ЗАТ «Атек»,

3-тя особа: Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

та професійних захворювань України

про виплату заборгованості по виплаті коштів у зв*язку із втратою працездатності та відшкодування моральної шкоди, -

В с т а н о в и в :

24.03.2014р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ЗАТ «Атек» та просив стягнути з відповідача заборгованість по виплаті коштів у зв*язку із втратою працездатності за період часу з 01.10.2011р. по час звернення його до суду, з компенсацією йому частини грошових доходів у зв*язку із порушенням строків їх виплати, посилаючись на те, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 06.05.2010р. за його позовом до ЗАТ «Атек», Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відшкодування шкоди у зв*язку із втратою працездатності та стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволені частково і стягнуто з відповідача на користь позивача втрачений заробіток в сумі 5 665,92 грн. за період з листопада 2003р. по квітень 2010р. включно. Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 08.09.2011р. задоволено його позов до ЗАТ «Атек», 3-тя особа: Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та стягнуто з відповідача кошти по стійкій втраті працездатності починаючи з січня 2002р. по вересень 2011р. включно в сумі 13 585,05 грн., а також частину грошових доходів, втрачену у зв*язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.01.2002р. по вересень 2011р. включно в розмірі 11 697, 43 грн. Але, з жовтня 2011р. відповідач кошти у зв*язку із втратою працездатності не виплачує, у зв*язку із чим виникла заборгованість в сумі 14 079,11 грн. з врахуванням коефіцієнтів підвищення страхових виплат. Крім цього, вважає, що має право на виплату вказаної суми з врахуванням компенсації частини грошових коштів у зв*язку із порушенням строків їх виплати за період з 01.10.2011р. по 01.03.2014р. Також, просив стягнути з відповідача 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, у зв*язку із порушенням його прав на своєчасне пенсійне забезпечення та у зв*язку із ушкодження свого здоров*я. Просив задовольнити позов на підставі ст.46 Конституції України, Закону України «Про охорону праці», ст.173 КЗпП України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та на порушення відповідачем його права на своєчасне отримання коштів у зв*язку із втратою працездатності та на спричинення моральної шкоди.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість і безпідставність, а також на те, що ЗАТ «Атек» на даний час перебуває на стадії банкрутства, виплату коштів у зв*язку із втратою працездатності повинен здійснювати позивачу Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на підставі заяви позивача та пакету необхідних документів, але ОСОБА_1 до Фонду із такою заявою не звертався, також, вважав розмір моральної шкоди недоведеним і необґрунтованим.

Третя особа - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України подав суду письмові пояснення щодо позову та просив розглядати справу без представника (а.с. 19-20).

Суд вважає за можливе розгляд справи у відсутності представника третьої особи на підставі матеріалів, що є в справі.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 ст.60 ЦПК Країни, кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до частини 3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 4 - копія паспорту) і має ІІІ групу інвалідності у зв*язку із професійним захворюванням безстроково з втратою 40% працездатності (а.с. 30 - копія довідки МСЕК).

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 08.09.2011р. задоволено позов ОСОБА_1 до ЗАТ «Атек», 3-тя особа: Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та стягнуто з відповідача кошти по стійкій втраті працездатності починаючи з січня 2002р. по вересень 2011р. включно в сумі 13 585,05 грн., а також частину грошових доходів, втрачену у зв*язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.01.2002р. по вересень 2011р. включно в розмірі 11 697, 43 грн. (а.с. 3 - копія рішення суду, яке набрало чинності).

Вказаним вище судовим рішенням встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 06.05.2010р. за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ «Атек», Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про відшкодування шкоди у зв*язку із втратою працездатності та стягнення заборгованості, позовні вимоги задоволені частково і стягнуто з відповідача на користь позивача втрачений заробіток в сумі 5 665,92 грн. за період з листопада 2003р. по квітень 2010р. включно.

Задовольняючи позов частково, суд виходив з наступного.

Згідно ст.456 ЦК України 1963р., що діяла на час виникнення спірних правовідносин, у разі заподіяння громадянину каліцтва або іншого ушкодження здоров*я, пов*язаних з виконанням ним трудових обов*язків, організація або громадянин відповідальні за шкоду, зобов*язані відшкодувати потерпілому у повному обсязі втрачений заробіток.

Як передбачено в пунктах 9, 22, 43 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків, затверджених постановою КМ України №472 від 23.06.1994р., розмір відшкодування втраченого потерпілим заробітку встановлюється відповідно до ступеню втрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров*я. Середньомісячний заробіток визначається за бажанням потерпілого за 12 або 3 останні повні календарні місяці роботи, що передували стійкій втраті працездатності.

Як вказував позивач, з жовтня 2011р. відповідач кошти у зв*язку із втратою працездатності не виплачує, у зв*язку із чим виникла заборгованість в сумі 14 079,11 грн. з врахуванням коефіцієнтів підвищення соціальних виплат, згідно розрахунку в позовній заяві (а.с. 1), яку він просив стягнути з відповідача з врахуванням компенсації частини грошових коштів у зв*язку із порушенням строків їх виплати за період з 01.10.2011р. по 01.03.2014р.

Доказів в спростування таких обставин справи суду не надано.

У відповідності до частини 2 ст.7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності», Фонд сплачує страхові виплати працівникам, які потерпіли на виробництві до 01.04.2001р. з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників на такі страхові виплати. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати від свого роботодавця.

Враховуючи те, що ЗАТ «Атек» не надав суду доказова про передачу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України пакету документів стосовно страхових виплат позивача, саме на відповідачі лежить обов*язок по їх виплаті, при цьому відсутність заяви позивача до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не може бути визнана судом правовою підставою для відмови позивачу в отримання спірних коштів, оскільки з 2004р. відповідно до змін, внесених до Інструкції про порядок передачі виконавчій дирекції Фонду документів, що підтверджують право застрахованого на страхову виплату №10 від 20.04.2001р., для передачі справи до Фонду наявність заяви потерпілого не була обов*язковою.

Частина 2 ст.29 Закону України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Відповідно до пункту 6.4.2. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, прийнятому постановою №24 правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №715/13982 від 22.06.2008р., щомісячні страхові виплати особам, які мають на це право, перераховуються з 1 березня на коефіцієнт підвищення страхових виплат, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків, при цьому такий коефіцієнт підвищення страхових виплат у 2011р. становив - 1,102, у 2012р. - 1,176, у 2013р. - 1,149.

В пункті 1.16. вказаного вище Порядку вказано, що індексація щомісячних страхових виплат проводиться відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМ України №1078 від 17.07.2003р.

А згідно з пунктом 1.17. цього ж Порядку, компенсація втрати частини доходів у зв*язку з порушенням строків виплат щомісячних страхових сум проводиться відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв*язку з порушенням строків їх виплати» і Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв*язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМ України №159 від 21.02.2001р.

Враховуючи наведені вище норми права і підзаконні акти, позивач має право на виплату йому заборгованості по виплаті коштів у зв*язку із втратою працездатності з врахуванням коефіцієнтів підвищення страхових виплат і з компенсацією йому частини грошових доходів у зв*язку із порушенням строків їх виплати.

При цьому, такі виплати слід проводити починаючи з жовтня 2011р., оскільки по вересень 2011р. включно спірні кошти стягнуті з відповідача на підставі рішення Святошинського районного суду м.Києва від 08.09.2011р.

Оцінюючи зібрані по справі докази в частини позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по виплаті коштів у зв*язку із втратою працездатності з компенсацією частини грошових доходів у зв*язку із порушенням строків їх виплати, в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв*язку, суд приходить до висновку про їх обґрунтованість та необхідність задоволення.

Що стосується стягнення з відповідача 100 000 грн. у відшкодування моральної шкоди, суд приходить до наступного.

Як роз*яснив Верховний суд України в поставі Пленуму №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. з наступними змінами і доповненнями, моральна (немайнова) шкода підлягає відшкодуванню у випадках, передбачених договором або законом.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 перебував з відповідачем в трудових відносинах до 30.09.1994р.

Предметом спору в даній цивільній справі є розмір і порушення строків виплати коштів у зв*язку із втратою працездатності.

Але, діюче законодавство, що регулює спірні правовідносини, не передбачає можливість відшкодування моральної (немайнової) шкоди у зв*язку із оспорюванням розміру і порушенням строків здійснення виплат коштів у зв*язку із втратою працездатності.

Приймаючи до уваги наведене, у суду відсутні правові підстави для стягнення з відповідача моральної шкоди у спірних правовідносинах, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтовані на матеріальному законі.

Стаття 173 КЗпП України, на яку посилається позивач в обґрунтування позову в цій частині, не регулює спірних правовідносин, оскільки передбачає відшкодування шкоди при ушкодженні здоров*я працівників, що не було предметом даного судового спору.

Керуючись ст.ст. 15, 16 ЦК України 2004р., ст.456 ЦК України 1963р., пунктами 9, 22, 43 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров*я, пов*язаним з виконанням ним трудових обов*язків, затверджених постановою КМ України №472 від 23.06.1994р., частиною 2 ст.7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності», частиною 2 ст.29 Закону України «Про загальнообов*язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», пунктами 1.16, 1.17, 6.4.2. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, прийнятому постановою №24 правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №715/13982 від 22.06.2008р., Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв*язку з порушенням строків їх виплати», Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв*язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМ України №159 від 21.02.2001р., постановою Пленуму Верховного суду України №4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995р. з наступними змінами і доповненнями, ст.ст. 10, 11, 57-61, 212-215, 223 ЦПК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ЗАТ «Атек» (03062, м.Київ, пр-т Перемоги, 83, код ЄДРПОУ 00240112) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с.Сьомаки, Хмельницького району Вінницької області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що зареєстрований і мешкає за адресою: 23700, АДРЕСА_1, - 14 079 (чотирнадцять тисяч сімдесят дев*ять) грн. 11 коп. коштів у зв*язку із втратою працездатності за період з 01.10.2011р. по 01.03.2014р. включно з проведенням компенсації ОСОБА_1 частини грошових доходів у зв*язку із порушенням строків їх виплати за період 01.10.2011р. по 01.03.2014р.

В іній частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: