Постанова № 38874775, 07.05.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3079/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді: Борзаниці С.В.,

при секретарі: Величко Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за поданням Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 35732,29 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих боржника,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 35732,29 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих боржника.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради. Відповідач зареєстрований в ДПІ в м. Сєвєродонецьку як платник податків та на цей час є боржником по сплаті податків до бюджету.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» має податковий борг з: податку на додану вартість в сумі 14365,00 грн.; орендної плати за землю в сумі 16422,70 грн.; з земельного податку в сумі 4944,59 грн. З метою стягнення податкового боргу ДПІ в м. Сєвєродонецьку відповідачу було направлено податкову вимогу форми «Ю» № 62 від 08.05.2013. Незважаючи на вжиті заходи, податковий борг відповідача залишається несплаченим.

Тому позивач просив стягнути кошти за податковим боргом в сумі 35732,29 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, в поданні просив суд про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що згідно довідки про взяття на облік платника податків товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» знаходиться на обліку в ДПІ в м. Сєвєродонецьку з 31.08.1999 за №136 (а.с.7) та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №16631170 від 22.04.2004 (а.с.8).

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

У відповідності із підпунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку є власником земельної ділянки площею 0,3504 га, розташованої по вул. Гоголя, 16, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., на підставі рішення Сєвєродонецької міської ради №2483 від 17.11.2005 (а.с.11).

Відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії АБ №462737 відповідач є власником земельної ділянки площею 1,0269 га, розташованої по вул. Новікова, 2а, м. Сєвєродонецьк, Луганська обл., на підставі рішення Сєвєродонецької міської ради №605 від 28.12.2006 (а.с.12).

Згідно договору №040641900239 від 07.06.2006, укладеного між Сєвєродонецькою міською радою та відповідачем, останньому в оренду передана земельна ділянка площею 1,0269 га (а.с.13-14).

З матеріалів справи встановлено, що станом на 01.05.2014 відповідач має податковий борг з податку на додану вартість по декларації №9019999660 від 26.03.2014 в сумі 14365,00 грн., з орендної плати за землю по декларації №9001183224 від 20.01.2014 в сумі 16422,70 грн., з земельного податку по декларації №9001183155 від 20.01.2014 в сумі 4944,59 грн. (а.с15-20).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Так, через несплату товариством з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» суми узгодженого податкового зобов'язання в установлені законодавством строки, ДПІ в м. Сєвєродонецьку відповідачу 08.05.2013 було вручено податкову вимогу від 08.05.2013 № 62 (а.с.21).

Таким чином, позивач надав суду належні докази в обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 35732,29 грн. з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» у банках, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 14, 16, 20, 49, 54, 57, 87, 95, 202, 203, 285, 287 Податкового кодексу України, статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 35732,29 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих боржника, задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут «Водоочисні технології» кошти за податковим боргом в сумі 35732,29 грн. (тридцять п'ять тисяч сімсот тридцять дві гривні 29 копійок), з яких:

- з податку на додану вартість в сумі 14365,00 грн. в дохід Державного бюджету України на р/р 31111029700080, код платежу 14010100, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909;

- з орендної плати за землю в сумі 16422,70 грн. в дохід Державного бюджету України на р/р 33218812700080, код платежу 13050200, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909;

- з земельного податку в сумі 4944,59 грн. в дохід Державного бюджету України на р/р 33219811700080, код платежу 13050100, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м. Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909, з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 12 травня 2014 року.

Суддя С.В. Борзаниця