Ухвала суду № 38874067, 28.04.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11/793/34/14 Справа № 711/1345/13-к Категорія: ч.4 ст.190 КК України Головуючий у І інстанції Макаренко І. В. Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЯтченка М.О. суддів секретаряЄвтушенка В.Г., Демиденка А.І. Єгорової С.А. з участю прокурорівЄмельянової О.В., Свищ Л.А., Щепак Т.М. потерпілих

представників потерпілих

ОСОБА_9 та ОСОБА_10 ОСОБА_11, ОСОБА_12

адвоката ОСОБА_13

засудженого ОСОБА_14

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси матеріали кримінальної справи за апеляціями прокурора та захисника ОСОБА_13 в інтересах засудженого ОСОБА_14 на вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 22 листопада 2013 року, яким

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродж. м.Одеси, жит. АДРЕСА_4,

громадянина України, з вищою освітою, одруженого,

має на утриманні неповнолітню доньку віком 09 років,

не працюючого, раніше не судимого,-

визнано винним та засуджено за вчинення злочинів, передбачених:

- ч.3 ст.190 КК України - на 3 роки позбавлення волі;

- ч.4 ст.190 КК України - на 5 років 3 місяці позбавлення волі з конфіскацією майна;

- ч.1 ст.358 КК України - на 2 роки обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_14 до відбуття покарання у виді 5 років 3 місяців позбавлення волі.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зараховано засудженому ОСОБА_14 в строк відбуття покарання попереднє ув'язнення з 6 грудня 2011 року по 3 лютого 2012 року.

Постановлено стягнути з ОСОБА_14 на користь потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 відповідно 275 348 грн., 357 659,52 грн., 117 000 грн., та 184 000 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_14 на користь потерпілого ОСОБА_9 2 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути судові витрати за експертні роботи в дохід держави з засудженого ОСОБА_14 в сумі 337, 68 грн.

Запобіжний захід ОСОБА_14 залишений попередій - тримання під вартою.

Вирішена доля речових доказів по справі.

Згідно вироку ОСОБА_14 засуджений за те, що він в період 2008 - 2009 років в м.Черкаси, шляхом зловживання довірою громадян, діючи умисно, з корисливих мотивів, не маючи наміру виконувати взятих на себе зобов'язань, попередньо увійшовши в довіру, шляхом отримання в борг незначних сум грошових коштів, які своєчасно повертав, та маючи на меті заволодіння грошовими коштами в великих та особливо великих розмірах, будучи фізичною особою підприємцем та одним із співзасновників ТОВ «ЮМ Фурса», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_7, створивши у потерпілих уяву про свою фінансову стабільність та платоспроможність, достовірно знаючи, що його підприємницька діяльність не приносить прибутків, які б дозволили забезпечити виконання взятих на себе фінансових зобов'язань, не маючи у власності будь-якого нерухомого чи іншого майна, яке б могло слугувати гарантією забезпечення його зобов'язань, тобто достовірно знаючи, що не має постійного джерела прибутку, вчинив шахрайські дії за наступних обставин.

Так він, в лютому 2008 року відповідно до укладеного усного договору позики з потерпілим ОСОБА_10, під приводом погашення заборгованості перед ОСОБА_17 та для розширення виробництва ювелірних виробів, зловживаючи довірою умовив останнього оформити на себе споживчий кредит в Черкаському відділенні ОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», розташованого по вул. Гоголя, 224 в м. Черкаси під заставу квартири АДРЕСА_1, яка на праві приватної власності належить потерпілому, запевнивши того про сплату відсотків та повне погашення ним кредиту протягом 06 місяців. Та 22 лютого 2008 року потерпілий, погодившись на його вмовляння, уклав кредитний договір № 354411/3705/0052-8 та отримав у вказаному банку грошові кошти в сумі 40 000 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 22 лютого 2008 року становить 202 000 грн., які йому передав. Однак підсудний, не маючи наміру виконувати взятих на себе зобов'язань, у визначений строк грошових коштів не повернув, кредиту не сплатив, таким чином умисно, шляхом зловживання довірою, заволодів грошовими коштами потерпілого, в результаті чого заподіяв останньому збитки, які на момент вчинення злочину становили 784 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і являються майновою шкодою в особливо великих розмірах.

Він же, повторно, відповідно до укладеного письмового договору позики від 25 серпня 2009 року з потерпілим ОСОБА_9, який посвідчений приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_19 по бул.Шевченка, 256 в м.Черкаси, під приводом розширення виробництва ювелірних виробів та придбання сировини, отримав від останнього у позику грошові кошти в сумі 24 200 Євро, що згідно курсу НБУ станом на 25 серпня 2009 року, становить 275 348 грн., за умови повернення грошових коштів до 25 листопада 2009 року. Однак він, не маючи наміру виконувати взятих на себе зобов'язань та відповідного джерела прибутку, достовірно знаючи, що не зможе виконати взятих на себе зобов'язань до вказаного строку, оскільки мав великі боргові зобов'язання перед іншими кредиторами, грошових коштів не повернув, таким чином умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, заволодів грошовими коштами потерпілого на загальну суму 275 348 грн., завдавши тому матеріальної шкоди, яка на момент вчинення злочину становила 910 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і являється майновою шкодою, в особливо великих розмірах.

Він же, повторно, в липні 2009 року під приводом виготовлення ювелірних виробів, за місцем своєї роботи, в приміщенні магазину «Нептун», розташованого по вул. Калініна, 98 в м.Черкаси, отримав від потерпілого ОСОБА_20, вироби із золота у вигляді ланцюжка, браслету, сережок, зубних коронок та лому золота на загальну суму 3 000 доларів США, для їх переплавки та виготовлення ювелірного виробу, однак взятих на себе зобов'язань не виконав, ювелірного виробу не виготовив і золотих виробів чи грошових коштів за них останньому не повернув. Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, в жовтні 2009 року за місцем своєї роботи в цеху по виготовленню ювелірних виробів, розташованого по АДРЕСА_7, під приводом розширення виробництва та оновлення асортименту виробництва ювелірних виробів отримав від потерпілого в борг грошові кошти в сумі 10 000 доларів США за умови їх повернення через три місяці. Після чого на початку грудня 2009 року біля будинку АДРЕСА_5 за місцем проживання потерпілого для виробничих потреб отримав грошові кошти в сумі 5 000 доларів США, за умови їх повернення через три тижні, однак взятих на себе зобов'язань не виконав, грошових коштів не повернув. Після чого, в грудні 2009 року біля будинку АДРЕСА_5 отримав від останнього грошові кошти в сумі 1 000 доларів США, а через кілька днів ще 1 250 доларів США, на нетривалий час, за умови їх повернення. Однак підсудний не маючи наміру виконувати взятих на себе зобов'язань та відповідного джерела прибутку, достовірно знаючи, що не зможе виконати взятих на себе зобов'язань, оскільки мав великі боргові зобов'язання перед іншими кредиторами, грошових коштів не повернув, таким чином діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом зловживання довірою, заволодів грошовими коштами подружжя ОСОБА_20 на загальну суму 20 250 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 162 000 грн., завдавши потерпілим матеріальних збитків, які на момент вчинення злочину становили 535 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і являються майновою шкодою у великих розмірах .

Він же, повторно, протягом 2009 року відповідно до укладених усних домовленостей з потерпілим ОСОБА_15, під приводом розширення виробництва та придбання обладнання і закупівлі сировини для виготовлення ювелірних виробів, за місцем проживання останнього, в квартирі АДРЕСА_2, та за місцем роботи підсудного по АДРЕСА_7, систематично отримував у позику грошові кошти різними сумами та зливок золота 999 проби вагою 100 грам, а всього на загальну суму 117 000 грн. за умови повернення грошових коштів до 31 грудня 2010 року. Однак він, не маючи наміру виконувати взятих на себе зобов'язань, до вказаного строку грошових коштів не повернув, таким чином умисно, шляхом зловживання довірою заволодів грошовими коштами потерпілого, заподіявши останньому матеріальних збитків, які на момент вчинення злочину становили 387 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і являються майновою шкодою у великих розмірах.

Він же, являючись фізичною особою-підприємцем відповідно до виданого «Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця» серії № ВОЗ № 432621 від 08 лютого 2011 року за місцем своєї роботи по АДРЕСА_7, умисно, з метою використання іншою особою, підробив офіційний документ «Довідку з місця роботи» від 08 лютого 2011 року, до якої власноручно вніс завідомо неправдиві дані про те, що потерпілий ОСОБА_10 в період з серпня 2010 року по січень 2011 року, працюючи полірувальником у ПП ОСОБА_14, отримав чистий дохід в розмірі 12 240 грн., який підписав та завірив своєю печаткою. А 19 січня 2012 року під час проведення виїмки в ЧОД ПАТ «Райффайзен банк Аваль», розташований по вул. Гоголя, 224 в м. Черкаси документів кредитної справи по іпотечному кредиту за договором № 354411/3705/0052-8 від 22 лютого 2008 року на ім'я ОСОБА_10, співробітниками СДСБЕЗ Придніпровського РВ в м. Черкаси, був виявлений підроблений документ, а саме: «Довідка з місця роботи» від 08 лютого 2011 року на ім'я ОСОБА_10 видана приватним підприємцем ОСОБА_14, яку останній незаконно виготовив, з метою її використання під час реструктуризації боргу по вищевказаному кредиту, і згідно висновку експерта № 65 від 21 лютого 2012 року рукописний текст, яким заповнено графи «Довідки з місця роботи» від 08 лютого 2011 року виданої на ім'я ОСОБА_10 виконаний підсудним ОСОБА_14.

Не погоджуючись з даним вироком, прокурор подав апеляцію, в якій просить скасувати вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 22 листопада 2013 року через невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості та неправильне застосування кримінального закону і постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_14 за ч.1 ст.358 КК України на 6 місяців арешту, за ч.3 ст.190 КК України до 5 років позбавлення волі, за ч.4 ст.190 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, згідно ст.70 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, прокурор вказує, що ОСОБА_14 вчинив ряд тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання до 12 років позбавлення волі, вину не визнав, не розкаявся, намагався ввести в оману орган досудового слідства і суд, не відшкодував завданих збитків.

В свою чергу захисник ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_14 подав апеляцію, в якій просить скасувати вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 листопада 2013 року, в частині його засудження за ч.3,4 ст.190 КК України за недоведеністю його участі у вчиненні злочинів, оскільки даний вирок є незаконним та необгрунтованим, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що є наслідком однобічно проведеного судового слідства, та закрити провадження за ч.3, 4 ст.190 КК України у зв'язку з недоведеністю участі ОСОБА_14 у вчиненні злочинів. Вирок в частині засудження ОСОБА_14 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України залишити без змін.

Змінивши свої апеляційні вимоги адвокат ОСОБА_13 в інтересах ОСОБА_14 посилаючись на неповноту проведеного по справі досудового та судового слідства, а також невідповідність висновків суду викладених у вироку фактичним обставинам справи, просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, змінивши при цьому ОСОБА_14 міру запобіжного заходу з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання. Обґрунтовуючи вищезазначені вимоги адвокат ОСОБА_13 зазначає, що об'єктивних даних, які б вказували на наявність у ОСОБА_14 умислу на неповернення коштів, отриманих у потерпілих, органом досудового слідства та судом не встановлено.

Заслухавши доповідача, прокурора, потерпілих та їх представників, адвоката ОСОБА_13 та засудженого ОСОБА_14, вивчивши матеріали кримінальної справи і доводи апеляцій, та провівши часткове судове слідство колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про винність ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, за які його засуджено відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований перевіреними судом доказами, яким дана вірна юридична оцінка і на які суд посилається у вироку.

Зокрема, його винність стверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_9, про те, що з ОСОБА_14 він знайомий приблизно з 2000 року, коли той працював у його батька, з того часу він часто його бачив, таким чином підтримував товариські відносини. З 2006 року він працював в ВАТ «Банк «Фінанси та кредит» , а з 2008 року на посаді заступника начальника відділення № 18. ОСОБА_14 з 2008 року постійно купував зливки золота у вказаному відділенні, так як пояснював, що він займається виробництвом ювелірних виробів, які продає оптом, а для виробництва золотих виробів йому було необхідно купувати в тому числі і банківське золото, проводити його переплавку та здійснювати виробництво ювелірних виробів з його використанням. Саме з того часу він почав тісно спілкуватись з ОСОБА_14 Він позичив ОСОБА_14 грошові кошти в сумі 24 200 євро, договір позики укладався в них на 3 місяці, але по спливу цього терміну він кошти йому не повернув. ОСОБА_14 запропонував йому компенсувати збитки до моменту повної виплати суми позики, шляхом сплати відсотків. Це була усна домовленість між ними. Весною 2010 року ОСОБА_14 перестав сплачувати йому компенсацію 7% євро в місяць. Загалом ОСОБА_14 віддав йому близько 7 000 євро, але ця сума не стосувалась тіла боргу. Після того, як підсудний перестав сплачувати кошти, він не виходив на контакт, а якщо він його десь випадково зустрічав, то чув від нього лише обіцянки. Згодом він дізнався, що є й інші люди, у яких ОСОБА_14 позичив грошові кошти і не повернув. Але про ці борги він йому нічого не розповідав. Він почав позичати в нього з маленької суми, а максимальна сума яку він позичав була 50 000 грн., але він завжди повертав їх. ОСОБА_14 завжди намагався показати йому свій гарний фінансовий стан, приїжджав на зустріч на елітному автомобілі, казав, що тільки купив його, але в дійсності брав автомобіль в оренду. Він вважає, що ОСОБА_14 зловживаючи його довірою вчинив

стосовно нього шахрайство, так як він розумів, що у нього поганий фінансовий стан, щоб сплатити борг у такій сумі. Він заявляє цивільний позов на суму: 275 348 грн. - майнова шкода та 2 000 грн. - моральна шкода, а всього на загальну суму 277 348 грн. та просить його задовольнити;

- показами потерпілого ОСОБА_15, про те, що приблизно в кінці 2008 року він познайомився з ОСОБА_14, який на той час працював в сфері виготовлення ювелірних виробів, і його підприємство розташовувалось по АДРЕСА_7. Він кілька разів замовляв у ОСОБА_14 ювелірні вироби, і під час цього у них склались приятельські відносини. Він бував у нього по місцю роботи, бачив, що підприємство працює. Спочатку ОСОБА_14 брав у нього в борг грошові кошти та віддавав борг, а згодом запропонував вкласти в його бізнес грошові кошти для розширення бізнесу, за умови отримання великих прибутків та розподілу його з виплатою відсотків. Він показував йому обладнання, яке належало йому, а також ювелірні вироби, та казав, що особисто з його коштів в виробництві задіяні 3,5 кг. золота. У нього на той час був золотий зливок вагою 100 грамів, і дізнавшись про це ОСОБА_14 вмовив його вкласти це золото в виробництво, щоб воно не просто лежало, а приносило прибуток, і він погодився на цю пропозицію ОСОБА_14. Протягом кінця 2008 р. - початку 2009 року ОСОБА_14 неодноразово звертався до нього з проханням надати йому терміново грошові кошти в різних сумах і в гривнях, і в доларах США, і в євро. Суми були від 10 тис. грн. до 7 тис. євро. Влітку 2009 року ОСОБА_14 приїхав, і він дав йому в борг 70 000 грн. на придбання леварної печі, яку той згодом показував йому. Це його заспокоювало, і він розраховував, що в разі необхідності він зможе звернути стягнення на це обладнання. В основному гроші ОСОБА_14 отримував у нього по місцю проживання, та за місцем роботи ОСОБА_14 Як правило ОСОБА_14 казав, що бере грошові кошти на кілька днів, і як гарантію їх повернення показував метал срібла та золоті вироби, які знаходились у нього на виробництві. Таким чином на травень 2009 року заборгованість ОСОБА_14 перед ним становила вартості одного кілограму золота, який на той час коштував 117 000 грн., тому і розписку ОСОБА_14 написав, вказавши 1 кг. золота, який він зобов'язався повернути через рік до 31 травня 2010 року. Згодом ОСОБА_14 став хрещеним батьком його сина, вони підтримували дружні стосунки, і він вмовив його продовжити термін позики до 31 грудня 2010 року, про що написав ще одну розписку. Вирішити питання про повернення коштів, було не можливо, так як ОСОБА_14 уникав зустрічей, по телефону розмовляв зрідка, в основному ігнорував дзвінки. Починаючи з весни 2010 року від ОСОБА_14 будь -яких коштів по погашенню заборгованості він не отримував. Згодом йому стало відомо, що підприємство на якому працював ОСОБА_14 він віддав за борги ОСОБА_21 та Сташевському, разом зі всім обладнанням. Також він дізнався, що ОСОБА_14 винен дуже багатьом людям великі суми грошових коштів, а яким чином і куди він подів всі отримані від людей грошові кошти невідомо, хоча ці суми обчислюються мільйонами. Стало зрозуміло, що ОСОБА_14 попросту ошукував людей. Він заявляє цивільний позов на суму 117 000 грн. про стягнення з ОСОБА_14 в рахунок відшкодування майнової шкоди;

- показами потерпілого ОСОБА_10, про те, що з ОСОБА_14 він знайомий з дитинства, так як вони проживали в одному під'їзді по АДРЕСА_6. Між ними склались приятельські відносини. В період з 1999 року по 2006 р. він перебував на заробітках в Ізраїлі. Після повернення він проживав в квартирі своїх батьків і по сусідському продовжив спілкуватися з родиною ОСОБА_14 На той час вони продали свою квартиру АДРЕСА_3, і якийсь час мешкали у батьків, а потім купили нову квартиру, п'ятикімнатну по вул. Калініна в м. Черкаси. На початку лютого 2008 року ОСОБА_14 прийшов до нього додому разом зі своєю дружиною з проханням позичити їм кошти в сумі 40 000 доларів СІЛА, так як у ОСОБА_14 на роботі виникла нестача товарно - матеріальних цінностей, а саме: золота в пробі 999,9 вагою 4 кг. Наскільки йому відомо, що дана нестача на роботі у ОСОБА_14 не перша, але сума попередньої нестачі була на багато меншою, ніж друга, яка склала 40 000 доларів СІЛА. Перейнявшись проблемою ОСОБА_14 він був готовий йому допомогти, але таких грошей в нього не було, і тоді ОСОБА_22 сказала, що в неї є можливість в найкоротший проміжок часу оформити кредит (іпотеку) під заставу його квартири, так як вона працювала і на сьогоднішній день працює в ПАТ «Райффайзен банк Аваль». Так як ОСОБА_14 він знав все своє життя, і на той час вони підтримували дружні стосунки, то він вирішив взяти кредит під заставу своєї квартири і гроші віддати ОСОБА_14 В свою чергу ОСОБА_14 пообіцяв йому погасити кредит протягом шести місяців. За кілька днів ОСОБА_22 з'ясувала всі питання, що стосуються оформлення кредиту, які документи необхідно зібрати, і так як він ні де не працював вони вирішували питання з довідкою про доходи. Ким була видана довідка про доходи він не знає. 22 лютого 2008 року він уклав угоду з ПАТ «Райффайзен банк Аваль» на отримання кредиту під заставу своєї квартири. Договір був укладений на строк 10 років, однак ОСОБА_14 запевняв його, що погасить кредит за пів року. Отримавши в касі банку гроші він віддав їх ОСОБА_14, при цьому ніяких письмових розписок про отримання грошей ОСОБА_14 йому не писав, так як він на той час не міг і подумати, що стане жертвою обману. При цьому він відразу з отриманих коштів сплатив банківський збір. Працівники банку, які вели даний кредит знали про те, що гроші він брав для ОСОБА_14 Під час оформлення кредиту в ПАТ «Райффайзен банк Аваль», всі довідки, які входили в пакет документів, являються фіктивними та були сфабриковані ОСОБА_14. По закінченню шестимісячного строку ОСОБА_14 кредит не сплатив, а лише виплачував щомісячні виплати в сумі 622 долари. Однак, як йому стало відомо згодом, в серпні 2008 р. вони продали свою нову квартиру за ціною близько 127 000 доларів США, але і після цього вони не погасили його кредит, а обіцяли, що зроблять це через місяць. Таким чином він чув від них лише обіцянки і завіряння в тому, що все буде добре. На той час ОСОБА_14 розрахувавшись з ОСОБА_17 та маючи навики роботи з дорогоцінними металами, вирішив відкрити свій бізнес і знову звернувся до нього з пропозицією вкласти гроші в його бізнес, але вже в меншій сумі, запропонувавши великі відсотки і він знову погодився. Таким чином в період з травня по серпень 2008 р. він передав ОСОБА_14 частинами грошові кошти в сумі 10 500 доларів СІЛА. Як його запевняв ОСОБА_14 гроші йому потрібні на розвиток бізнесу, і він особисто був присутнім при тому як ОСОБА_14 за його кошти купив 618 грам золота, 585 проби. Цю суму грошей він надав йому сподіваючись, що ОСОБА_14 буде працювати, отримувати прибуток і буде сплачувати кредит за квартиру. Саме в цьому ОСОБА_14 його і запевняв. З жовтня 2008 року ОСОБА_14 почав платити йому відсотки за вкладені гроші (10 500 доларів США) та до 2010 року погашав кредит в банку. В подальшому ОСОБА_14 пояснив, що у нього погіршилося матеріальне становище, а тому кредит він не сплачує. Згодом стало відомо, що ОСОБА_14 позичав кошти в інших людей, яким до цього часу їх також не повернув. Дізнавшись про це він зрозумів, що ОСОБА_14 і не збирався повертати кошти, тому, що заробити їх за такий короткий проміжок часу не можливо. Таким чином сума заборгованості ОСОБА_14 в місті перед позичальниками сягнула до 400 000 доларів США. Стало зрозуміло, що ОСОБА_14 його обманює, та не збирається виплачувати кредит, так як він мав таку можливість погасити кредит тими грошима які брав в борг у інших людей. Також ОСОБА_14 з 2010 року почав уникати зустрічей, змінював номери телефонів, змінював місця проживання. Коли він попросив ОСОБА_14 написати розписку про те, що отримав і винен 40 000 доларів США, то ОСОБА_14 в категоричній формі відмовився. Загальна сума боргу ОСОБА_14 перед ним сягає 357 659,52 грн., і на цю суму він заявляє цивільний позов;

- показами потерпілої ОСОБА_16 про те, що восени 2008 року під час перебування на весіллі знайомого, вона та її чоловік познайомились з подружжям ОСОБА_14. В основному з ОСОБА_14 спілкувався її чоловік, коли бував вдома. Від чоловіка їй стало відомо, що ОСОБА_14 займається виготовленням ювелірних виробів. Десь восени 2009 року від чоловіка їй стало відомо, що він дав в борг ОСОБА_14 їхні грошові кошти в сумі 10 тис. доларів СІЛА, за яких умов і на який період часу вона точно сказати не може. Ці гроші надавалися в борг, а не як спосіб отримання прибутку чи внесок в його бізнес з метою отримання прибутку. Згодом протягом 2009 року та протягом 2010 року ОСОБА_14 неодноразово звертався до чоловіка, а в його відсутність до неї з проханням позичити йому гроші. Як пояснював ОСОБА_14, ці кошти потрібні були йому для розширення виробництва ювелірних виробів та оновлення асортименту товару. В грудні 2009 року чоловік домовився про те, що вона буде працювати у ОСОБА_14 продавцем у його ювелірному відділі, який розташовувався на першому поверсі магазину «Будинок Торгівлі». Цей відділ пропрацював лише до квітня 2010 року. На цю роботу вона не була офіційно оформлена. Вони реалізовували ювелірні вироби з золота та срібла виготовлені як ОСОБА_14, так і іншими виробниками. На той час ОСОБА_14 вже мав свій цех, розташований по АДРЕСА_7. ОСОБА_14 запевняв, що весь товар належить йому. Діяльність була офіційно оформлена, малися ліцензії, договори оренди і охорона. При влаштуванні на роботу їй обіцяли зарплатню в розмірі близько 2 500 грн., однак за п'ять місяців вона отримала зарплатню тричі: 31.12.2009 року в сумі 1 500 грн., 15.01.2010 року - 1 000 грн. і 16.03.2010року - 400 доларів США. Після того як магазин раптово закрився вона перестала ходити на роботу. Безпосередньо у неї ОСОБА_14 брав кошти в борг кілька разів, це було у відсутність чоловіка, один раз 1 000 доларів СІЛА, при цьому обіцяв їх повернути через кілька днів, а другий раз 1 250 доларів США, також на кілька днів. Вона ці суми собі записала так як повинна була відчитатися перед чоловіком. Тобто безпосередньо у неї ОСОБА_14 взяв у борг 2 250 доларів США. З цієї суми він повернув їй лише 1 900 грн. Приблизно в лютому 2010 року коли вона з чоловіком відпочивала на острові Шрі-Ланка, там у них викрали всі гроші і вони залишились без коштів, тому чоловік зателефонував ОСОБА_14 і останній по «Вестерн Юніон» перевів їм грошові кошти в сумі 500 доларів США. Коли вони повернулись до м.Черкаси і чоловік зустрівся з ОСОБА_14 та віддячив за те, що він виручив у скрутній ситуації і хотів віддати йому 500 доларів США, то ОСОБА_14 сказав, що це гроші за те, що він користується отриманими від них в борг грошима. Особисто вона і її чоловік (наскільки їй відомо) у ОСОБА_14 ніколи ніяких коштів в борг не брали. На протязі 2009-2010 року її чоловік виніс з дому та віддав ОСОБА_14 вироби з золота, які не носилися (уривки ланцюжків, одна сережка, сережки, які не носилися, великий золотий ланцюжок, який вона купувала чоловікові, однак він його не носив, золоті коронки), за умови, що з цього золота ОСОБА_14 виготовить інші золоті вироби, однак в кінцевому результаті ні золота, ні нових виробів, вони не отримали. Загальна вартість золотих виробів переданих ОСОБА_14 становить близько 3 000 доларів США. Вона заявляє цивільних позов на 184 000 грн.;

Винність ОСОБА_14 також стверджується приведеними у вироку показаннями свідків ОСОБА_23, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_26 та іншими приведеними у вироку доказами.

Дії ОСОБА_14 за ч.3 та 4 ст.190 та ч.1 ст.358 КК України кваліфіковано вірно, а призначене судом покарання відповідає характеру та ступеню суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, даним про особу, пом'якшуючим та обтяжуючим його відповідальність обставинам і є розмірним, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Доводи адвоката ОСОБА_13 про невідповідність висновків суду викладених у вироку, фактичним обставинам справи та недоведеність участі ОСОБА_14 у вчиненні злочинів в зв'язку з відсутністю об'єктивних даних, які б вказували на наявність у нього умислу на неповернення коштів, отриманих у потерпілих, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки такі доводи повністю спростовуються приведеними у вироку доказами.

Висновки суду викладені у вироку, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені доказами, зібраними згідно з нормами КПК, дослідженими в судовому засіданні і не містять ніяких протиріч та належним чином вмотивовані.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що ОСОБА_14 будучи боржником та отримуючи від потерпілих шляхом зловживання довірою особливо великі розміри грошових коштів, з урахуванням свого майнового стану та можливостей своєї фінансово-господарської діяльності як підприємця, повністю розумів та усвідомлював, що не зможе їх повернути потерпілим.

Істотних порушень вимог кримінально процесуального закону при проведенні досудового і судового слідства по справі не встановлено.

Доводи прокурора про необхідність постановлення судом апеляційної інстанції вироку відносно ОСОБА_14 та призначення йому додаткового покарання у виді конфіскації майна, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки суд першої інстанції таке додаткове покарання ОСОБА_14 призначив за ч.4 ст.190 КК України, а визначаючи йому остаточне покарання за сукупністю злочинів, суд застосував, зазначивши про це, принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, тобто зазначене додаткове покарання у виді конфіскації майна слід вважати призначеним.

За таких обставин, підстав для скасування або зміни вироку колегія суддів не вбачає.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої-інстанції та апеляцію адвоката ОСОБА_13 в інтересах засудженого ОСОБА_14 залишити без задоволення.

Вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 22 листопада 2013 року відносно ОСОБА_14 залишити без змін і вважати його засудженим до покарання визначеного судом з конфіскацією належного йому майна.

Головуючий :

Судді :