Ухвала суду № 38872957, 14.05.2014, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/4790/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Драчук Т. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Драчук Т. О.

суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П.

при секретарі: Александровій К.В.

за участю представників сторін:

представника позивача - ОСОБА_2

представника третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 та виконавчого комітету Ялтинської міської ради на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній республіці Крим, виконавчого комітету Ялтинської міської ради, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та бездіяльності , -

В С Т А Н О В И В :

19.12.2013 року позивач - ОСОБА_5 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній республіці Крим, виконавчого комітету Ялтинської міської ради, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та бездіяльності.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.02.2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, третя особа звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.02.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Виконавчий комітет Ялтинської міської ради, в свою чергу, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.02.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

16.04.2014 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява із запереченнями на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник третьої особи підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, представник позивача, в свою чергу, заперечив проти апеляційних скарг та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Решта сторін в судове засідання не з'явились, хоча вони були належним чином повідомлені про дату час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги з наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є власником квартири АДРЕСА_1. Власниця сусідньої квартири № 3, вдруге, на протязі 4-х років, здійснила самовільну забудову безпосередньо перед вікнами його квартири на терасі загального користування.

10.05.2013 року позивач надіслав адвокатський запит до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю АР Крим, в якому повідомив інспекцію про самочинне будівництво на терасі загального користування багатоквартирного житлового будинку "Лазурний" громадянкою ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. Однак, відповідач не вжив заходів, передбачених нормативно-правовими актами України згідно повноважень, завдань та функцій покладених на нього, щодо усунення порушення у сфері містобудування та неправомірно зареєстрував декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

08.11.2013 року Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній республіці Крим здійснила реєстрацію за №КР141133120030 декларації про готовність об'єкта до експлуатації, а саме - реконструкції квартири АДРЕСА_2, замовником якої є ОСОБА_4 У декларації ОСОБА_4 вказала, що на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 15.05.2007 року №163-м/05-2007, виданого ІДАБК м.Ялта, виконала роботи з улаштування гіпсокартонних перегородок, заповнення віконних і дверних отворів, улаштування каналізаційної системи та улаштування електропровідних систем та устаткування.

На думку позивача дії Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю АР Крим та третьої особи порушують його законні права та інтереси, що стало причиною звернення до суду.

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про основи містобудування", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю", прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основи містобудування" містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Пунктом 6 ч.1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року N 3038-VI (надалі - Закон N 3038-VI) управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно з положеннями ст. 41 Закону N 3038-VI встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю" визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Відповідно до п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Згідно з п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Таким чином, із системного аналізу вище наведених правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній республіці Крим, отримавши звернення позивача, зобов'язана була здійснити позапланову перевірку об'єкта.

Згідно з вимогами Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю у всіх випадках складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта, складається протокол та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази щодо проведення планових або позапланових перевірок відповідачем, що свідчить про те, що відповідачем не було виконано покладених на нього повноважень щодо перевірки дотримання містобудівного законодавства.

Окрім цього, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній республіці Крим повинна була здійснити перевірку, отримавши від ОСОБА_4 декларацію про готовність об'єкта (реконструкції квартири АДРЕСА_2) до експлуатації. Оскільки зазначена реконструкція було здійснена без відповідного дозволу, що підтверджується відповіддю Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній республіці Крим від 08.05.2013 року на звернення ТОВ "Автоком".

Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник має право виконувати будівельні роботи після: видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Судом першої інстанції встановлено, що дозволом від 15.05.2007 року, на підставі якого ОСОБА_4 виконувала будівельні роботи, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Автоно мній республіці Крим дозволила ОСОБА_4 до 09.06.2008 року виконати будівельні роботи з перепланування квартири.

Натомість, ОСОБА_4 замість виконання передбачених дозволом робіт з перепланування квартири, самовільно здійснила прибудову до існуючої веранди квартири АДРЕСА_2, перекривши доступ позивачу до місця загального користування (тераси). Вказана обставина встановлена рішенням Ялтинського міського суду від 10.12.2010 року по справі №2-3288, що набрало законної сили 09.03.2011 року, яким суд зобов»язав ОСОБА_4 за власний рахунок знести самовільно побудовану прибудову до квартири. 12.07.2012 року ОСОБА_4 виконала рішення Ялтинського міського суду від 10.12.2010 року в повному обсязі та знесла самовільну прибудову, що підтверджується відповідним актом державного виконавця відділу ДВС Ялтинського міського управління юстиції та поясненнями позивача і представників позивача та третьої особи в судовому засіданні.

Таким чином, термін дії дозволу закінчився 09.06.2008 року. Окрім цього, він був виданий для здійснення перепланування квартири, а не її реконструкції.

Отже суд погоджується з висновком про те, що відомості щодо наявності дозволу на виконання робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_2, зазначені третьою особою в декларації про готовність об»єкта (реконструкції квартири АДРЕСА_2) до експлуатації, зареєстрованій 08.11.2013 року № КР141133120030, є недостовірними.

Тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що правових підстав для реєстрації Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній республіці Крим поданої ОСОБА_4 декларації про готовність об'єкта до експлуатації без проведення позапланової перевірки не було, в зв'язку з чим остання підлягає скасуванню.

Щодо визнання протиправними дій виконавчого комітету Ялтинської міської ради щодо надання дозволу на початок виконання будівельних робіт ОСОБА_4 від 15.05.2007 року №163-м/05-2007, суд першої інстанції пришов до вірного висновку про відсутність підстав для їх задоволення, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції підставою для надання ОСОБА_4 дозволу №163-м/05-2007 від 15.05.2007 року на перепланування квартири слугувало рішення виконавчого комітету Гаспринської районної ради від 02.02.2006 року від 02.02.2005 року №6А «Про дозвіл ТОВ «Автоком» на будівництво пансіонату на ділянці площею 0,1807 га в АДРЕСА_1».

При цьому, ОСОБА_4 не скористалась дозволом на перепланування квартири в період дії дозволу.

Таким чином, оскаржуване рішення не призвело до порушення прав позивача. В цій частині постанова суду не оскаржується.

Колегія суддів не бере до уваги доводи ОСОБА_4 викладені в апеляційній скарзі щодо непідсудності даного спору Хмельницькому окружному адміністративному суду, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Згідно з матеріалами справи, позовна вимога щодо визнання протиправною бездіяльності Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю АР Крим щодо непроведення перевірок є оскарженням бездіяльності суб'єкта владних повноважень, яка допущена стосовно конкретної фізичної особи.

Що стосується інших позовних вимог, то суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст.21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Якщо справа щодо пов'язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.

Таким чином, позивач правомірно скористався правом вибору адміністративного суду, звернувшись до Хмельницького окружного адміністративного суду. Тому доводи апелянта щодо непідсудності даної справи є необгрунтованими.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог, які правомірно задоволені судом першої інстанції.

Апелянтами не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційних скарг, у зв'язку з чим останні задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 та виконавчого комітету Ялтинської міської ради, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Драчук Т. О.

Судді Загороднюк А.Г.

Полотнянко Ю.П.