Постанова № 38872490, 20.05.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 р. № 820/7208/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання - Тайцеві А.Л.

за участю:

представника позивача - Савві Л.Є.,

представника відповідача - Калініної О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговуванням великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговуванням великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000104100 від 03.12.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення - рішення, прийняте відповідачем за результатами проведення перевірки слід скасувати, оскільки акт перевірки, на підставі якого було прийнято податкове повідомлення - рішення, ґрунтується на висновках, які суперечать діючому законодавству України. Вважає, що податкове повідомлення рішення №0000104100 від 03.12.2013 року є незаконним, та таким, що винесено з явним порушенням норм діючого законодавства України а тому підлягає скасуванню.

Представник відповідача у судовому засіданні та письмових запереченнях наданих до суду проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання прибув, просив адміністративний позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Судом встановлено, що фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питання з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ТПК НОВА" (код ЄДРПОУ 35701461) за період з 01.01.2010 по 09.10.2013 р.

Результати перевірки оформлені актом № 154/41-00-17/32565419 від 13.11.2013р.

Згідно висновків вказаного акту перевірки за твердженням перевіряючих в діяльності ТОВ "Лозівський ковальсько-механічний завод" встановлено порушення: вимог п.198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого підприємством завищено суму податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ТПК "Нова" (код ЄДРПОУ 35701461) на загальну суму 33952,00 грн.; завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку (23.1) на загальну суму 19598 грн.; завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов"язань з ПДВ наступних звітних періодів (23.2) на загальну суму 14354 грн.

На підставі висновків Акту перевірки № 154/41-00-17/32565419 від 13.11.2013р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесено податкове повідомлення - рішення №0000104100 від 03.12.2013 року.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 05.03.2013 р. між позивачем та ТОВ "ТПК "Нова" було укладено договір на поставку продукції за №01-05/03-2013.

Згідно п.п. 1.1. договору від 05.03.2013р. №01-05/03-2013, ТОВ "ТПК "Нова", постачальник за договором, зобов'язалось поставити продукцію (металопрокат), а ТОВ "ЛКМЗ", покупець за договором, зобов'язалось прийняти та оплатити продукцію на умовах даного договору.

Згідно п.п. 2.3. договору, загальна кількість металопрокату визначається у специфікаціях на поставку.

Відповідно до п.п. 3.1. договору, визначено, що постачання продукції здійснюється на умовах DDP (пункт постачання Україна, 64602, м. Лозова, вул. Свободи,24) згідно Міжнародним правилам Інкотермс-2000.

На виконання умов зазначеного Договору у березні 2013 р. ТОВ "ТПК "Нова" поставило на підприємство позивача металовироби що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними: - № Н-00000115 від 05.03.2013 р. ( коло 40 ст.45 - 10,700 т.) на суму 73958,40 грн. ( у т.ч. ПДВ 12326,40 грн.), № Н-00000190 від11.04.2013 р. ( коло 60 ст.20 - 1,465 тонн) на суму 12165,36 грн. ( у т.ч. ПДВ-2027,36 грн.), № Н-00000220 від 25.04.2013 р. ( коло 60 ст.20 - 5,920 тонн) на суму 44563,39 грн. ( у т.ч. ПДВ-7427,23 грн.).

Транспортування здійснювалось згідно товарно-транспортної накладної №б/н від 05.03.2013 р., № б/н від 11.04.2013 року, №07026 від 25.04.2013 року за рахунок ТОВ "ТПК"Нова", пункт навантаження -м. Харків, пер. Метизний,10, пункт розвантаження - м. Лозова, вул. Свободи,24 ( автомобіль КРАЗ 6510 НОМЕР_1, водій ОСОБА_3, автопідприємство ТОВ "ТПК "Нова" та автомобіль Газель НОМЕР_2, водій ОСОБА_4, автопідприємство ОСОБА_4, автомобіль РЕНО НОМЕР_3, водій ОСОБА_5, автопідприємство ФОП ОСОБА_6

Металопрокат одержано за довіреностями на отримання ТМЦ № 498/1 від 05.03.2013 р., №819 від 10.04.2013 р., №985 від 25.04.2013 року. через ОСОБА_7, що підтверджується витягом з журналу виданих довіреностей.

Товар оприбутковано, що підтверджується прибутковими ордерами № 58 від 05.03.2013 р., № 93 від 11.04.2013 р., №126 від 25.04.2014 року.

На виконання умов договору, якість продукції підтверджено сертифікатами якості № 1733-С від 02.06.2012 р. (ВАТ "Донецький металопрокатний завод") та № 0386152 від 11.04.2013 р. (ВАТ "Оскольський електрометалургійний комбінат").

В момент виникнення податкових зобов'язань, згідно вимог Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), ТОВ "ТПК"Нова" були складені та надані підприємству позивача податкові накладні № 17 від 05.03.2013 р., №42 від 11.04.2013 р. , № 67 від 25.04.2013 року.

Позивачем за правилом "першої події" - за фактом отримання продукції від ТОВ "ТПК "Нова" віднесено до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 21781,19 грн. за податковими накладними №17 від 05.03.2013 р., №42 від 11.04.2013 р., №67 від 25.04.2013 р., що підтверджується додатками 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень, травень 2013 р.

В подальшому металопрокат було використано позивачем для власної господарської діяльності, а саме було передано зі складу до цеху №121-ЦГШ (цех гарячих штампів) згідно лімітно-заборних карт (накладні на внутрішнє переміщення додані до матеріалів справи) для виготовлення деталей.

На час здійснення господарських операцій ТОВ "ТПК"Нова" було зареєстроване як юридична особа та було платником податку на додану вартість, що підтверджується наявним у матеріалах справи Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість .

У відповідності до ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Згідно зі ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи містять всі обов'язкові реквізити передбачені положеннями ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Наявність первинних документів та відповідність їх вимогам чинного законодавства під час проведення перевірки та судового розгляду справи податковим органом не заперечувалась.

Угоди, укладені між позивачем та ТОВ "ТПК"Нова", є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними. Придбання позивачем продукції безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності позивача, що направлена на отримання доходу. Виконання угод підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними та іншими документами, які містяться в матеріалах справи.

Суд вважає, що позивачем було повністю дотримано всіх вимог ПК України з реалізації права відображення валових витрат та формування податкового кредиту по операціях з ТОВ "ТПК"Нова".

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що фактичною підставою для відображення в акті порушення п. 198.3 ст.198 Податкового Кодексу України Податкового Кодексу України стала податкова інформація отримана від Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, а саме довідка №1105/22.4-07/35701461 від 17.06.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки документальної планової невиїздної перевірки ТОВ "ТПК "Нова" (код ЄДРПОУ 35701461) та відповідно інформації отриманої із баз даних ДПС та податковій звітності ТОВ "ТПК"Нова".

Проте згідно приписів ст. 234 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, податковий орган, перекручуючи норми чинного законодавства України, невірно їх застосовує в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених позивачем правочинів, а тим більш, їх нікчемності відповідачем не надано.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Виходячи з вищенаведеного суд доходить висновку, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "ТПК "Нова" та правомірність формування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів складених під час здійснення таких господарських операцій.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення. За таких умов, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення №0000104100 від 03.12.2013 року не відповідає вимогам закону, що є підставою для його скасування.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" до Спеціалізованої Державної податкової інспекції з обслуговуванням великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000104100 від 03.12.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лозівський ковальсько-механічний завод" ( код ЄДРПОУ 32565419) судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 26.05.2014