Рішення № 38872237, 21.05.2014, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2014 р. Справа № 911/1290/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кушнер", м. Київ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Бровари

про стягнення 6468,00 грн.

суддя Лопатін А.В.

за участю представників: згідно з протоколом судового засідання

Обставини справи:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Кушнер" (надалі позивач) заявлено позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі відповідач) про стягнення 6468,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором суборенди майна від 30.05.2012 року № 20042-10859 у частині користування майном за місцем його узгодженого договором розташування.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2014 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 30.04.2014 р.

22.04.2014 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано документи на вимогу ухвали суду від 11.04.2014 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2014 р. у зв'язку з неявкою у судове засідання відповідача розгляд справи відкладено на 21.05.2014 р.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання ухвалами суду від 11.04.2014 р. та 30.04.2014 р. у судове засідання не з'явився, явку представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

У п.п. 3.9.1, 3.9.2 роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у постанові пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", вказано, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Представником позивача, на виконання вимог ухвал суду, подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 07400, АДРЕСА_1, що свідчить про те, що останній був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, оскільки копії винесених судом ухвал були направлені на вказану адресу.

Враховуючи те, що нез'явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

30.05.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кушнер» (орендар, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (суборендар, відповідач у справі) за погодженням з власником майна, що орендується - ПАТ «Оболонь» було укладено договір суборенди майна №20042-10859 (надалі договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого орендар зобов'язався передати суборендарю у строкове платне користування (оперативну оренду) торгово-рекламне обладнання (далі - майно), зокрема, 8 комплектів меблів (в одному комплекті: 1 стіл + 4 стула/дерево "Оболонь" 80/80) інвентарні номера яких: 962665, 962666, 962680, 962681, 962682, 962683, 971122, 871123 загальною вартістю - 5390,00 грн. без ПДВ та 6468,00 грн. з ПДВ, а відповідач - прийняти вказане обладнання та сплачувати орендну плату. Місцем користування вказаного майна визначено: АДРЕСА_2.

Згідно з п. 2.2 договору факт передачі майна в суборенду підтверджується актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, погоджується уповноваженою особою власника та скріплюється печатками сторін і власника. Акт прийому-передачі майна в суборенду є невід'ємною частиною договору. Обов'язок підготовки акта прийому-передачі майна в суборенду лежить на орендареві.

Відповідно до п. 2.3 договору майно повинно бути повернуто суборендарем та прийняте орендарем/третьою особою протягом 10 робочих днів з дати закінчення дії договору (в тому числі дострокового). Відповідач несе ризик випадкової загибелі, пошкодження або втрати майна до моменту його фактичного повернення орендареві або власнику.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що факт повернення майна із суборенди підтверджується актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, погоджується уповноваженою особою власника та скріплюється печатками сторін і власника. Акт прийому-передачі майна із суборенди є невід'ємною частиною договору. Обов'язок підготовки акта прийому-передачі майна із суборенди лежить на суборендареві.

У відповідності до п.п. 4.4, 4.4.1 договору власник та орендар мають право контролювати цільове використання відповідачем майна у відповідності до положень договору.

Згідно з п.п. 5.1, 5.1.18 договору суборендар зобов'язується не змінювати місцезнаходження майна, яке вказано в п. 1.2 договору (або специфікації) без письмового погодження такого переміщення з орендарем та власником.

Відповідно до п. 6.2 договору у випадку втрати (повного знищення) відповідачем майна (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили) або неповерненні майна у відповідності з п. 2.3 договору, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу (або за письмовою вимогою - безпосередньо третій особі) вартість майна, вказану в п. 1.2 договору (або специфікації), із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між сторонами і власником.

Пунктами 7.1 та 7.2 договору передбачено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання сторонами, погодження власником. Договір укладається терміном на 1 календарний рік, якщо інше не випливатиме з тексту договору або чинного законодавства України.

Відповідно до п.п. 7.5, 7.5.1, 7.5.3 договору орендар або власник мають право достроково розірвати договір, шляхом письмового повідомлення відповідача за 10 календарних днів до дати розірвання, в разі, якщо: відповідач використовує майно в порушення умов договору та/або цільового призначення майна; відповідач своєю недбалою поведінкою або бездіяльністю створює загрозу пошкодження, втрати або знищення майна.

На виконання умов договору суборенди майна № 20042-10859 від 30.05.2012р. позивач передав у строкове платне користування майно, зокрема, 8 комплектів меблів (в одному комплекті: 1 стіл + 4 стула/дерево "Оболонь" 80/80) інвентарні номера яких: 962665, 962666, 962680, 962681, 962682, 962683, 971122, 871123 загальною вартістю - 5390,00 грн. без ПДВ та 6468,00 грн. з ПДВ, а відповідач прийняти вказане обладнання, про що сторони склали акт прийому-передачі майна в суборенду від 30.05.2012 р., який підписаний представниками сторін, власника та скріплений відтисками їх печаток.

Як вбачається матеріалів справи, комісією із представників позивача було проведено перевірку наявності торгово-рекламного обладнання, переданого у строкове платне користування (оперативну суборенду) згідно договору суборенди майна № 20042-10859 від 30.05.2012 р., за адресою вказаною у договорі суборенди майна, а саме: АДРЕСА_2 та виявлено відсутність зазначеного майна за вказаною адресою, що підтверджується актом контрольної перевірки від 09.08.2013 р., копію якого долучено до матеріалів справи.

У зв'язку з вищезазначеним, на підставі п.п. 1.3, 2.3, 7.5 договору суборенди, позивачем 05.11.2013 р. було направлено відповідачу лист-претензію № 0001115/13 від 01.11.2013 р. з повідомленням про розірвання договору суборенди майна №20042-10859 від 30.05.2012 р. та вимогою у десятиденний строк повернути орендоване майно, що підтверджується описом вкладення у лист від 12.04.2013 р. №0911900632854 та фіскальним чеком від 12.04.2013 р. №2746.

Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо повернення орендованого майна, що і стало підставою для звернення позивачем з позовом до суду.

Відповідно до частини першої ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 285 Господарського кодексу України орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду. Орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Відповідно до ст. 772 Цивільного кодексу України наймач, який затримав повернення речі наймодавцеві, несе ризик її випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Згідно з ст. 773 Цивільного кодексу України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини сьомої ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем дотримано вимог даних норм процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог.

Оскільки відповідачем станом на дату судового засідання належних доказів повернення орендованого майна або відшкодування його вартості до суду не подано, вимога про стягнення з відповідача 6468,00 грн. вартості орендованого майна підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до частини четвертої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судом покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кушнер» (02192, місто Київ, Деснянський район, вулиця Миропільська, будинок 4, код ЄДРПО України 32559075) - 6468 (шість тисяч чотириста шістдесят вісім) гривень 00 коп. вартості неповернутого орендованого майна та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.05.2014 року.

Суддя А.В. Лопатін