Рішення № 38872232, 20.05.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2014 р. Справа № 914/1228/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м. Львів

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова, м. Львів

про: стягнення заборгованості в сумі 237 303,17 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники сторін:

від позивача: Свідрик Г.В.- представник (довіреність № 502-5079/2 від 17.12.2013 року)

від відповідача: Куцак В.Л. - представник (довіреність № 3 від 08.01.2014 року)

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про стягнення заборгованості в сумі 237 303,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електроенергії №63775 від 17.10.2005р. в частині своєчасної оплати вартості поставленої йому електроенергії.

Ухвалою суду від 10.04.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 20.05.2014 року.

Представник позивача в судове засідання 20.05.2014 року з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 20.05.2014 року з'явився, через канцелярію суду подав заяву про долучення документів до матеріалів справи (вх.№21476/14), в тому числі і відзив на позовну заяву, в якому повідомляє суд про часткову сплату заборгованості за поставлену електроенергію та просить суд зменшити розмір нарахування пені за несвоєчасну сплату боргу.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

17 жовтня 2005 року ВАТ "Львівобленерго" (перейменоване у ПАТ «Львівобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства») (Постачальник) укладено договір № 63775 про постачання електричної енергії із військовою частиною А-2166 (Споживач).

Відповідно до п.1 Постачальник електричної енергії постачає електроенергію Споживачу, а Споживач оплачує постачальнику електроенергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору. Під час виконання умов Договору , а також вирішення всіх питань, що не обумовлені договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема ПКЕЕ (п.2 Договору).

Відповідно до п.2.1.2 Договору Постачальник зобов'язується постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах та відповідно до умов цього Договору та Додатків до нього. Відповідно до п.2.2.3 Договору Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №2 "Порядок розрахунків" та №9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

26.12.2008р. ВАТ "Львівобленерго" та Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова уклали додаткову угоду про внесення змін до Договору про постачання електроенергії №63775. Сторони домовилися, що Договір про постачання електричної енергії №63775 від 26.12.2008р. укладений між В/ч А-2166 та ВАТ "Львівобленерго", вважати укладеним на тих самих умовах і для Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова. Сторони домовилися про внесення наступних змін до договору №63775, а саме викладено додаток №2 в новій редакції від 26.12.2008 року. Відповідно до Додатку №2 до Договору розрахунковим періодом вважається період з 15 числа попереднього місяця до 14 числа поточного місяця(включно) та прирівнюється до календарного. Величина коштів, яку має оплатити Споживач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається постачальником електричної енергії як добуток обсягу електричної енергії, спожитої між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду. Рахунки на оплату платежів, передбачених даним договором виписуються Постачальником та надаються Споживачу.

Однак, обов'язки по Договору щодо здійснення оплати за надані послуги в повному обсязі не виконувалися, відповідно заборгованість за спожиту електроенергію за період з лютого 2011 року до 01.04.2014 року становить 220404,63 грн.

Відповідно до п.4.2.1 Договору за кожний день прострочення оплати за договором споживачу нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та п.4.2.1 Договору позивачем проведено нарахування пені в сумі 3238,67 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно Позивачем проведено нарахування 3% річних з простроченої суми - 11665,67 грн. та додаткових нарахувань із застосуванням індексу інфляції - 1994,20 грн.

Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Пунктом 4.4. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що господарський суд припиняє провадження в справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК), зокрема, у таких випадках: припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань; спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Як вбачається із матеріалів справи відповідачем після порушення провадження у справі здійснено часткове погашення суми заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 130 000 грн. 00 коп., а тому провадження у справі в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Крім того, Відповідач у відзиві просить на підставі п.3 ст.83 ГПК України зменшити розмір нарахування пені у зв'язку з тим, що КЕВ м.Львова не мав можливості вчасно провести оплату, оскільки відповідні кошти не були вчасно перераховані з державного бюджету.

Пунктом 3 статті 83 ГПК України надано право господарському суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Господарський процесуальний кодекс України не містить переліку випадків, що дають право господарському суду зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що відповідач є бюджетною організацією і нараховані штрафні санкції не передбачені в кошторисі Міністерства оборони України, а також те, що відповідач вживає всіх заходів щодо погашення заборгованості, частково погасив заборгованість перед позивачем, суд вважає за доцільне зменшити розмір пені та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 1000 грн.

Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 21.02.2013 року №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» встановлено, що у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши та дослідивши подані докази та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов є документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення частково, а провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 130 000 грн. 00 коп. заборгованості за електричну енергію - припиненню на підставі пункту 1-1 статі 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Судові витрати у справі розподілити відповідно до статті 49 ГПК України слід та стягнути з відповідача на користь позивача 4746 грн. 06 коп. судового збору.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 - 34, 43, 44, 49, 77, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з боржника: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79016, Львівська область, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 3-А; код ЄДРПОУ 07638027) на користь стягувача: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, Львівська область, м. Львів, вул. Козельницька, буд. 3; код ЄДРПОУ 00131587) 90404 грн. 63 коп. суми заборгованості за електричну енергію, 1000 грн. пені, 1994 грн. 20 коп. інфляційних нарахувань, 11665 грн. 67 коп. трьох відсотків річних та 4746 грн. 06 коп. судового збору.

3. У решті частин позовних вимог провадження припинити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 23.05.2014 р.

Суддя Деркач Ю.Б.