Рішення № 38872166, 21.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5212/14 21.05.14За позовом Приватного підприємства "Компанія ПКВ-СЕАНС ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т"

про стягнення 13 372,11 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Кравченко А.М. за довіреністю від 10.09.2013

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 21.05.2014 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

сподарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т" заборгованості у розмірі 13 372,11 грн. на підставі договору №32/01 від 05.10.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2014 порушено провадження у справі №910/5212/14 та призначено розгляд справи на 21.05.2014.

У зв'язку із тривалим лікарняним судді Куркотової Є.Б., розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду м. Києва, справу №910/5212/14 передано на повторний автоматичний розподіл.

За результатами повторного автоматичного розподілу, справу №910/5212/14 передано для розгляду судді Лиськову М.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2014 суддя Лиськов М.О. прийняв справу № 910/5212/14 до свого провадження та призначив її розгляд на 21.05.2014.

В судове засідання, призначене на 21.05.2014, з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 21.05.2014, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.10.2012 між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник), було укладено договір №32/01 на виконання робіт по монтажу зовнішніх мереж теплопостачання та водопроводу (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір).

Згідно умов п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник бере на себе зобов'язання виконання робіт по влаштуванню зовнішніх мереж.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 5.1 Договору встановлено термін дії договору з моменту підписання до 31.12.2012.

Згідно п. 3.2 Договору вартість робіт відповідно до кошторису становить 42 494,40 грн.

Відповідно до п. 3.5 Договору, остаточні розрахунки, проводиться по представлених актах виконаних робіт, підписаних та скріплених печатками сторін протягом п'яти днів з моменту їх підписання.

07.11.2012 відповідач перерахував 29 746,08 грн. на рахунок позивача, що підтверджується довідкою банка.

29.12.2012 між сторонами було підписано Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 22012 на суму 42 494,40 грн.

Однак судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором виконав не в повному обсязі, а саме не сплатив 12 748,32 грн.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 28.03.2014 та 21.05.2014 відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Однак, відповідач вимоги зазначених ухвал суду не виконав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо виконання взятих зобов'язаннь за Договором, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором № 32/01 від 05.10.2012 в 12 748,32 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 12 748,32 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до п. 3.5 Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення боргу у розмірі 12 748,32 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 457,89 грн. трьох відсотків річних та 165,90 грн. індексу інфляції нарахованого на суму боргу за весь час прострочення.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т" (04073, м. Київ, Вулиця Куренівська, будинок 16-Б; ідентифікаційний код: 37445374) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення користь Приватного підприємства "Компанія ПКВ-СЕАНС ЛТД" (02093, м. Київ, Вулиця Бориспільська, будинок 37, квартира 92; ідентифікаційний код 33442799) 12 748 (дванадцять тисяч сімсот сорок вімі) грн. 32 коп. - основного боргу, 457 (чотириста п'ятдесят сім) грн.. 89 коп. - 3% річних, 165 (сто шістдесят п'ять) грн. 90 коп. - інфляційних втрат та 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. - судового збору за подання позовної заяви.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 26.05.2014

Суддя М.О. Лиськов