Вирок № 38870959, 23.05.2014, Ємільчинський районний суд Житомирської області

Справа № 277/476/14-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2014 року смт. Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої - судді Прищепи Т.П.

за участю секретаря Калантарян Л.М.

прокурора Хотько В.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обв. ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт Ємільчине, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014060160000118 від 16 квітня 2014 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, тобто злочину передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за обвинувальним актом з підписаною сторонами угодою про визнання винуватості від 07 травня 2014 року,

В С Т А Н О В И В:

На протязі 10-ти років ОСОБА_1 в будинку за місцем свого проживання, що в АДРЕСА_1 незаконно, без мети збуту, зберігав сухі плоди - коробочки снотворного маку, які згідно висновку судово - хімічної експертизи № 2/305 від 24.04.2014 року мають ботанічні ознаки рослин маку снотворного, містять наркотично - активні алкалоїди опію - морфін, кодеїн, являються особливо небезпечним наркотичним засобом - маковою соломою, масою 59,01 гр. у висушеному стані.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів без мети збуту.

07 травня 2014 року між старшим прокурором прокуратури Ємільчинського району Житомирської області, Хотько Валентиною Юріївною якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12014060160000118, з одного боку, та підозрюваним ОСОБА_1, з іншого боку, на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні прокуратури Ємільчинського району Житомирської області за адресою: смт Ємільчине, вул. Леніна, буд. 55-А, Житомирської області, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з угодою прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 ч. 1 ст. 309 КК України, обвинувачений у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у виді обмеження волі строком на один рік, із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік та покладанням обов'язків передбачених п.п. 2, 3 ст. 76 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Після роз'яснення обвинуваченому його прав та наслідків укладання угоди про визнання винуватості, ОСОБА_1 просив суд затвердити угоду. Прокурор просить затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений у судовому засіданні просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, те, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Ємільчинського району Житомирської області Хотько В.Ю. та обвинуваченим ОСОБА_1 відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_1 незаконно зберігав особливо небезпечні наркотичні засоби, без мети збуту, а тому його дії кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоду про визнання винуватості міру покарання.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Судові витрати стягнути з обвинуваченого.

Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 474, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 07 травня 2014 року про визнання винуватості між старшим прокурором прокуратури Ємільчинського району Хотько Валентиною Юріївною та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, за яким призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 07 травня 2014 року покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим терміном 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

Судові витрати затрачені науково - дослідним експертно - криміналістичним центром м. Житомир в розмірі 245 (двісті сорок п'ять) грн. 96 коп. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі вказаного центру, який знаходиться за адресою: вул. Старий Бульвар, буд. 18, м. Житомир, 10008, кошти перерахувати на:

- отримувач: УДКСУ у м. Житомир;

- банк отримувача: ГУДКСУ в Житомирській області, МФО - 811039;

- код ЗКПО: 38035726;

- р/р: 31117115700002, в призначенні вказувати код класифікації доходів: 24060300.

Речові докази: сухі плоди - коробочки снотворного маку, масою 59,01 грам у висушеному стані, які зберігаються в спеціальному приміщенні УМВС України в Житомирській області - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості, відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК України може бути оскаржений обвинуваченим та його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених ч.ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Засудженому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя: Т. П. Прищепа