Постанова № 38869270, 20.05.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 року № 813/2472/14

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-судді Кухар Н.А.

з участю секретар судового засідання Жовковська Ю.В.

представника позивача Михайленко Є.О.

представника відповідача Боднар Л.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Древній Град" до Державної податкової інспекції у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство "Древній Град" звернулося з позовом у якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 20.01.2014 р. № 0000092200.

Позов мотивується тим, зокрема, що наявність у платника податку Приватного підприємства "Древній Град" податкових накладних, первинних документів, виданих йому підприємствами-контрагентами й оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, а також сплата останнім вартості товару з податком на додану вартість, підтвердження реальності та товарності господарської операції з відображенням її у регістрах бухгалтерського обліку є достатніми підставами для виникнення права на податковий кредит.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позовні вимоги задоволити, оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасувати.

Відповідач у запереченні на позовну заяву зазначає, що документи, якими позивач обґрунтовує факт здійснення господарських операцій між ПП "Древній Град" та ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» та ТзОВ «ЛІДЕРКОМ» не можуть підтверджувати його право на формування податкового кредиту за наслідками їх відображення в податковому обліку; в процесі здійснення перевірки, результати якої оскаржуються платником податків, встановлено, що ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» та ТзОВ «ЛІДЕРКОМ» власних виробничих потужностей та трудових ресурсів немає, що виключає можливість виконання взятих на себе зобов'язань згідно договорів, укладених з ПП "Древній Град"

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, викладених у письмовому запереченні, просив у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За результатами позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП "Древній Град" з питань правомірноситі формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період часу з 01.04.2010 року по 31.12.2012 року по взаєморозрахунках із ТзОВ «Будівельна компанія АРС» (ЄДРПОУ 37264634) та ТзОВ «Лідерком» (ЄДРПОУ 35197074) складено акт № 534/2200/34943843 від 17.20.2013 року та встановлено порушення ПП "Древній Град" п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України та занижено податок на додану вартість на загальну суму 77667 грн., в тому числі за вересень 2011 року на суму 24000 грн., за жовтень 2011 року на суму 30667 грн., за листопад 2011 року на суму 9000 грн., за грудень 2011 року на суму 14000, грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000092200 від 20.01.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПП "Древній Град" з податку на додану вартість в сумі 97084,00 грн., з яких 77667,00 грн. зобов'язання за основним платежем та 19417,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В процесі перевірки встановлено факт безпідставного відображення позивачем в податковому обліку господарських операцій з ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» та ТзОВ «Лідерком» оскільки такі фактично не відбулись.

В основу таких висновків контролюючого органу покладено акт ДПІ у Печерському районі м.Києва від 17.05.2013 р. № 1698/22-8/35197074 «про неможливість проведення зустрічної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідерком» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.09.2011 року по 29.02.2012 року та акт ДПІ у Печерському районі м.Києва від 13.05.2013 р. № 1622/22.8/37264334 «про неможливість проведення зустрічної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АРС» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року.

Відповідачем встановлено відсутність реальної можливості отримання товарів ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» та ТзОВ «Лідерком» від контрагента постачальника, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Відповідно п. 201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2. ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Згідно з 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як це передбачено п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У розумінні пункту 14.1.36. ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Для підтвердження господарських операцій з ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» та ТзОВ «Лідерком» позивачем надано:

- Договір поставки продукції від 12.09.2011 року, згідно якого постачальник (ТзОВ «Будівельна компанія «АРС») зобов'язується поставити покупцеві (ПП "Древній Град") товар (меблі) окремими партіями, де вартість товару становить загальну вартість проданого товару згідно накладних;

- Договір про переведення боргу від 11.10.2011 року, згідно якого первісний боржник (ТзОВ «Будівельна компанія «АРС»), новий боржник (ТзОВ «Лідерком») та кредитор (ПП «Древній град») згідно якого первісний боржник переводить борг на нового боржника відповідно до акту звіряння взаєморозрахунків;

- Договір поставки продукції від 22.11.2011 року, згідно якого постачальник (ТзОВ «Лідерком») зобов'язується поставити покупцеві (ПП "Древній Град") товар (меблі) окремими партіями, де вартість товару становить загальну вартість проданого товару згідно накладних;

- Видаткові накладні № РН-9-15001 від 15.09.2011 року, № РН-10-0318 від 03.10.2011 року, № РН-10-0503 від 05.10.2011 року, № РН-10-1015 від 10.10.2011 року, № РН-11-2233 від 22.11.2011 року, № РН-12-0509 від 05.12.2011 року, № РН-12-2112 від 21.12.2011 року;

- Податкова накладна № 271 від 15.09.2011 року, № 13 від 03.10.2011 року, № 63 від 05.10.2011 року, № 164 від 10.10.2011 року, № 514 від 22.11.2011 року, № 79 від 05.12.2011 року, № 560 від 21.12.2011 року.

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару. За наслідком виконання робіт позивач отримав податкові накладні, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідає встановленому чинним на момент їх виписки законодавством.

Актом перевірки не підтверджено, що на момент здійснення господарських операцій, контрагенти ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» та ТзОВ «Лідерком» не були зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі, а також що у таких не було Свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість, доказів того, що спірні господарські зобов'язання в судовому порядку визнавались недійсними представником відповідача суду не надано.

Позивачем підтверджено подальше використання у власній господарській діяльності передбаченого товару о боротно-сальдовими відомостями по рахунку: 11 місця зберігання; необоротні активи за травень 2014 р.

Крім того, посилання відповідача на акти перевірки контрагентів ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» та ТзОВ «Лідерком» суд не бере до уваги, так як чинним законодавством не передбачено право відповідача при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу про наявність порушень з боку першого.

Слід зауважити, що згідно з практикою Європейського суду, викладеною в рішенні від 22.01.2009р. у справі "Булвес" АД проти Болгарії та ст.61 Конституції України принципу індивідуалізації відповідальності, Підприємство не несе відповідальності за свого контрагента, який не виконав свого обов'язку щодо сплати податків до бюджету, відповідальність за такі негативні наслідки несе саме ця особа-контрагент, зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Дослідивши письмові докази суд приходить до висновку, що операції з придбання позивачем у ТзОВ «Будівельна компанія «АРС» та ТзОВ «Лідерком» вищевказаних товарів мали реальний характер.

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд вважає, що відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним рішень. Оскільки судом не встановлено порушень позивачем податкового законодавства, то відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 195 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Пустомитівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області від 20.01.2014 р. № 0000092200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Древній Град" 195 (сто дев'яносто п'ять) гривень судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий (підпис) Кухар Н.А.

З оригіналом згідно.

Постанова станом на день виготовлення даної копії законної сили не набрала.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлено 23.05.2014 року.