Ухвала суду № 38867488, 21.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2014 р. Справа № 814/2611/13-а

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді -Шеметенко Л.П.судді -Домусчі С.Д. судді -Кравець О.О.

при секретарі - Гречаному В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Компанія «Агро-Люкс» до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2013 року приватне підприємство (далі ПП) «Компанія «Агро-Люкс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі Первомайська ОДПІ) про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 29 травня 2013 року:

- №0000032201 - про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 798 011 грн. (680 494 грн. - за основним платежем, 117 517 грн. - за штрафними санкціями);

- №0000042201 - про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі ПДВ) на 19 802 грн. і застосування штрафної санкції в сумі 4 950,50 грн.;

- №0000052201 - про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на 217 781 грн. (169 625 грн. - за основним платежем, 48 156 грн. - за штрафними санкціями.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що за результатами документальної позапланової перевірки відповідач дійшов висновків про те, що господарські правовідносини підприємства з певними контрагентами-постачальниками не підтверджуються відповідними документами, у зв'язку з чим, були прийняті оскаржувані рішення. На думку позивача, ці висновки є цілком безпідставними.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вважає його необґрунтованим.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ від 29 травня 2013 року: №0000052201, №0000042201 №0000032201.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Первомайська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З 11 квітня по 07 травня 2013 ОДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2010 року, результати якої оформила актом від 16 травня 2013 року №786/23/35964834.

Згідно з висновками акта, підприємство порушило:

1. Статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пункт 4.1 статті 4, пункт 7.3, підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункт 185.1 статті 185, пункт 187.1 статті 187, пункт 188.1 статті 188, пункти 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження суми ПДВ на 333 264 грн.

2. Статтю 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункт 5.1, підпункт 5.2.5 пункту 5.2, пункти 5.6, 5.7 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункти 135.2, 135.4, 135.5 статті 135, пункт 138.2 статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, що призвело до:

- заниження суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період з 01 січня 2010 року по 31 березня 2011 року на 1 500 826 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року на 288 644 грн., за 4 квартал 2011 року на 1 198 205 грн.;

- заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 13 977 грн. за 2 квартал 2011 року;

- заниження суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік на 345 133 грн.;

- завищення об'єкту оподаткування податком на прибуток за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року на суму 17 632 грн., в тому числі за 2 квартал 2012 року на 6 544 грн., за 3 квартал 2012 року на 9 359 грн., за 4 квартал 2012 року на 6 029 грн.;

- заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 4 300 грн. за 1 квартал 2012 року.

Суть виявлених порушень ОДПІ виклала у підпунктах 3.1.1-3.2.3 акта.

20 травня 2013 підприємство надало ОДПІ заперечення на акт.

24 травня 2013 року ОДПІ направила підприємству відповідь на заперечення (вих. №337810/22-040), в яких виклала в новій редакції розділи 1, 2, підпункти 3.1.1-3.2.3 і розділ 4.

У відповіді на заперечення ОДПІ:

1. Встановила заниження підприємством суми ПДВ на 269 207 грн. (в акті - 333 264 грн.).

2. Встановила завищення підприємством суми ПДВ на 23 916 грн. (в акті таке порушення на вказано).

3. Зменшила суму від'ємного значення ПДВ на 67 444 грн. (в акті таке порушення не вказано).

4. Збільшила суму від'ємного значення ПДВ на 47 642 грн. (в акті таке порушення не вказано).

5. Встановила заниження підприємством суми податку на прибуток на 720 411 грн. (в акті вказано про заниження об'єкта оподаткування на суму 13 977 грн.).

6. Встановила заниження підприємством суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1 845 959 грн. (співпадає з актом).

В той же час, висновки акта про завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток (17 632 грн.) до відповіді на заперечення не були включені.

29 травня 2013 ОДПІ, ґрунтуючись на висновках, що викладені у відповіді на заперечення, прийняла податкові повідомлення-рішення:

- №0000032201 - про збільшення суми грошового зобов'язання підприємства з податку на прибуток на 798 011 грн. (680 494 грн. - за основним платежем, 117 517 грн. - за штрафними санкціями, т. с. 1, ар. 12);

- №0000042201 - про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ на 19 802 грн. і застосування штрафної санкції в сумі 4 950,50 грн. (т. с. 1, ар. 13);

- №0000052201 - про збільшення суми грошового зобов'язання Підприємства з ПДВ на 217 781 грн. (169 625 грн. - за основним платежем, 48 156 грн. - за штрафними санкціями, т. с. 1, ар. 14).

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що висновки ОДПІ, які викладені у «новій редакції акта», суттєво відрізняються від висновків акта, при чому різниця полягає не лише у цифрах, а і у змісті, при цьому у відповіді на заперечення не зазначено, на підставі чого ОДПІ, по суті, переписала акт (враховуючи, що при розгляді заперечень, як свідчать тексти акта і відповіді на заперечення, відповідач не досліджував документи, про які не вказано в акті), що свідчить про необґрунтованість дій податкового органу.

Також, суд виходив з того, що відповідачем не доведено існування законних підстав для проведення перевірки. Так, відповідач не пояснив, з яких підстав лист підприємства від 18 лютого 2013 року не був визнаний належною відповіддю на запит від 11 лютого 2013 року. Крім того, на думку суду першої інстанції, предмет перевірки, що проводиться відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України, обмежений перевіркою дотримання платником податків норм податкового законодавства при здійсненні саме тих господарських операцій, про які зазначено в обов'язковому письмовому запиті контролюючого органу. Проте, відповідно до наказу від 09 квітня 2013 №491 (з урахуванням наказу від 22 квітня 2013 року №560) ОДПІ здійснила в повному обсязі перевірку підприємства з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів за період з 01 січня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновків про незаконність проведення перевірки та необґрунтованість акта перевірки, та задоволення позовних вимог.

В апеляційній скарзі Первомайської ОДПІ вказується, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено, що податковий кредит позивача не відповідає податковим зобов'язанням певних контрагентів, також, регістри бухгалтерського обліку та деякі первинні документи по цим контрагентам оформлені з порушенням вимог законодавства, або взагалі відсутні, що свідчить про неправомірність формування позивачем податкового кредиту і валових витрат.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та не приймає доводи апелянта, виходячи за наступного.

Відповідно до п.78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- пп.78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- пп.78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що 11 лютого 2013 року Первомайська ОДПІ (у зв'язку з отриманням акта ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 20 листопада 2012 року №1030/1520/32324824, який стосувався перевірки ТОВ «Катіон») надіслала ПП «Компанія «Агро-Люкс» запит щодо надання копій господарських угод та первинних документів, які підтверджують правовідносини з ТОВ «Катіон» за період травня 2011 року на суму ПДВ - 186 256,83 грн. (а.с.147 т. 1)

18 лютого 2013 року ПП «Компанія «Агро-Люкс» виконало вимоги цього запиту (а.с.148 т. 1).

29 квітня 2013 року, на підставі пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України, в.о. начальника Первомайської ОДПІ видав наказ про призначення документальної позапланової перевірки ПП «Компанія «Агро-Люкс» за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2012 року, відповідно до якого, таку перевірку було проведено.

Однак, в наказі про призначення перевірки не було зазначено, чому податковий орган вважає незадовільною відповідь ПП «Компанія «Агро-Люкс» від 18 лютого 2013 року на запит від 11 лютого 2013 року. Також, не було доведено існування підстави проведення позапланової перевірки, передбаченої пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 ПК України. Крім того, податковий орган не обґрунтував, чому період проведення перевірки та обсяг питань, передбачений нею, виходить за межі запиту, надісланому ПП «Компанія «Агро-Люкс», який стосувався виключно правомірності формування податкового кредиту у сумі 186 256,83 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Катіон» у травні 2011 року.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ПП «Компанія «Агро-Люкс» подало заперечення на акт перевірки (а.с.51 т. 1).

Згідно з п.6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок», затвердженим Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

За результатами розгляду заперечень складається висновок довільної форми, у якому зазначаються наведені в акті (довідці) перевірки висновки, факти та дані, відносно яких надано заперечення платником податків, короткий зміст заперечень, наводиться обґрунтування позиції органу державної податкової служби стосовно кожного питання, порушеного в запереченнях, та підводиться підсумок щодо обґрунтованості заперечень.

Натомість, всупереч вищенаведеним положенням п.6 Порядку, Первомайська ОДПІ, розглянувши заперечення позивача, не проаналізувала окремо кожне з питань, порушене в запереченнях, з наданням обґрунтованої позиції по зазначеним питанням, а виклала доводи позивача вкрай узагальнено, після чого змінило зміст розділів 1, 2 та пп.3.1.1-3.2.3, а також висновків акта перевірки не на користь позивача (а.с.54-75 т.1).

Також, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Висновки акта перевірки щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту і валових витрат обґрунтовані посиланням на акти перевірок контрагентів-постачальників позивача, складеними іншими ДПІ (зокрема: акт документальної позапланової невиїзної перевірки Кіровоградської ОДПІ Миколаївської області №190/22-4/32324824 від 12 грудня 2012 року відносно ТОВ «Катіон» та акт документальної позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області відносно ПП «Укрнафта-Трейд»), якими встановлено нікчемність правочинів ТОВ «Катіон» і ПП «Укрнафта-Трейд», укладених зі своїми постачальниками.

Таким чином, Первомайська ОДПІ автоматично «переносить» висновки інших ДПІ про нікчемність правочинів в ланцюгах з участю ТОВ «Катіон» і ПП «Укрнафта-Трейд» на правовідносини позивача з цими підприємствами, не досліджуючи належним чином безпосередньо обставини цих правовідносин.

Разом з тим, майже 100 аркушів тому 2 справи містять первинні документи, які підтверджують фактичне отримання товару від ТОВ «Катіон» і ПП «Укрнафта-Трейд»: податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, акти прийому-передачі, договору оренди транспортних засобів та інші.

Також, зі змісту акта перевірки слідує, що Первомайська ОДПІ вважає, що позивач не має право на податковий кредит у разі, якщо його контрагенти не відображають у своїй податковій звітності відповідні податкові зобов'язання, однак, колегія суддів зазначає, що така правова позиція не ґрунтується на Законі (який не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від виконання його контрагентом податкових зобов'язань) і суперечить принципу індивідуальної відповідальності платника податків.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги як необґрунтовані та погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірність перевірки, необґрунтованість її висновків, необґрунтованість висновків за результатами розгляду заперечень та необхідністю, у зв'язку з цим, задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, а наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлено 26 травня 2014 року.

Головуючий: Л Л.П. Шеметенко Суддя: С.Д. Домусчі Суддя: О.О. Кравець