Рішення № 38866626, 21.05.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/33/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2014 Справа № 908/1083/14

За позовом: Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Фенікс, ЛТД" (69005, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 9)

про стягнення суми 136745,80 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників:

Від позивача: Хрипченко Ю.Ю. (дов. № 1277/20 від 07.03.2014 р.);

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 130103,34 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100182 від 01.11.2006 р., суми 4702,41 грн. 3% річних, суми 1940,05 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.04.2014 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1083/14, справі присвоєно номер провадження 9/33/14, судове засідання призначено на 06.05.2014р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 21.05.2014 р.

Справу розглянуто 21.05.2014 р., оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві та на підставі ст.ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України, умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100182 від 01.11.2006 р., Закону України "Про теплопостачання", Правил користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. № 1198 просить позов задовольнити, стягнути з відповідача суму 130103,34 грн. основного боргу, суму 4702,41 грн. - 3% річних за загальний період з 21.11.2011р. по 21.02.2014р., суму 1940,05 грн. пені за загальний період з 21.03.2013р. по 21.02.2014р.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Про час та місце слухання справи повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися на адресу, вказану в позовній заяві та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 69005, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 9. Ухвала про порушення провадження у справі була повернута на адресу суду з поміткою поштового відділення "організація вибула". Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.11.2006р. між Концерном "Міські теплові мережі" в особі Філії Концерну "Міські теплові мережі" Ленінського району (Теплопостачальна організація, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Фенікс, ЛТД" (Споживач, відповідач у справі) укладений договір № 100182 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов`язався відпускати теплову енергію в гарячій воді споживачу, а відповідач (споживач) - прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до нього (п. 1.1).

Відповідно до п. 10.1. договір набуває чинності з 01.11.2006р. і діє до 01.11.2007р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10.4 договору).

Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Розділом 6 договору встановлено порядок здійснення розрахунків за теплову енергію. Відповідно до п. 6.1. договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін), діючих на час розрахунків (додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2.). Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3.). Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію (п. 6.4.). При наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді (п. 6.5.). Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (п. 6.7.). Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання (п. 6.6.1.). У разі неотримання акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень в його підписанні у термін, встановлений п. 6.6.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.6.2.).

Між сторонами у справі 01.08.2008р. було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 100182 відповідно до якої змінено додаток № 5 «Тарифи на теплову енергію» до договору та визначено, що розрахунки із споживачем за відпущену теплову енергію теплопостачальною організацією проводяться відповідно з тарифами, затвердженими рішенням виконкому Запорізької міської ради від 28.07.2008 р. № 327 (п. 1). У разі зміни тарифів та теплову енергію в період дії договору, споживач сплачує за спожиту теплову енергію за новими тарифами, затвердженими згідно діючого законодавства, з дати їх введення. Про зміну тарифів теплопостачальна організація повідомляє споживача у письмовій формі або через засоби масової інформації (п. 3).

Як слідує з усних пояснень представника позивача, договір № 100182 сторонами припинений/розірваний не був, вважається пролонгованим та діє до теперішнього часу.

Із матеріалів справи слідує, що позивач у період із жовтня 2011р. по січень 2014р. включно постачав відповідачу теплову енергію, виписував акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплати спожитої теплової енергії (копії яких містяться в матеріалах справи) на загальну суму 131195,70 грн. Акти та рахунки за зазначений період були направлені відповідачу поштою, що підтверджується відповідними реєстрами, копії яких містяться в матеріалах справи. На актах приймання-передачі теплової енергії за вказаний період маються примітки: у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим. Листом від 21.02.2014р. № 547-ю позивач повторно направив відповідачу акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки за період з жовтня 2011р. по січень 2014р. включно, просив сплатити існуючу заборгованість в сумі 130103,94 грн. Направлення листа з додатками підтверджується копією фіскального чеку та описом вкладення від 21.02.2014 р.

Відповідачем 30.12.2013р. було здійснено оплату за спожиту теплову енергію в сумі 795,62 грн., 92,36 грн. з вказаної суми було зараховано позивачем за жовтень 2011р., та 31.05.2013р. було здійснено оплату в сумі 1000,00 грн., яка була зарахована за лютий 2012р. Таким чином, сума заборгованості складає 130103,34 грн. (131195,70 грн. (нараховано за договором) - 1092,36 грн. (оплата)).

Враховуючи існуючу заборгованість, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач своїм правом щодо надання заперечень на позов не скористався, письмовий відзив суду не направив, доказів погашення заборгованості не представив.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 130103,34 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 1940,05 грн., яка нарахована за загальний період з 21.03.2013р. по 21.02.2014р.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2.8. договору сторонами встановлено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у договорі, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно з п. 6.4. договору, оплата за відпущену теплову енергію здійснюється споживачем у термін до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. В договорі встановлено, що підставою для розрахунків споживача є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3.). Пунктом 6.7. встановлено зобов'язання споживача з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, отримувати від позивача документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії.

Факт невиконання відповідачем грошових зобов'язань, передбачених договором, є доведеним.

Позивачем здійснено розрахунок пені в сумі 1940,05 грн. за виставленими за договором № 100182 рахунками з лютого 2013р. по січень 2014р. включно, окремо по кожному рахунку. Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення пені судом встановлено, що позивачем допущено помилки, а саме: для розрахунку за увесь період взято подвійну облікову ставку НБУ 15%, тоді як дана ставка змінювалася, з 23.03.2012р. вона становила 7,5% (подвійна - 15%), з 10.06.2013р. - 7% (подвійна - 14%), з 13.08.2013р. - 6,5% (подвійна - 13%). Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що до стягнення з відповідача, за заявлений загальний період з 21.03.2013р. по 21.02.2014р. включно, підлягає стягненню пеня в сумі 1773,73 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 4702,41 грн. 3% річних згідно з розрахунком за загальний період з 21.11.2011р. по 21.02.2014р. Позивачем здійснено розрахунок 3% річних окремо по кожному рахунку.

Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичні помилки при вирахуванні суми 3% річних за рахунками за жовтень та листопад 2012р., в іншому розрахунок здійснений вірно. Відповідно до перерахунку 3% річних, здійсненому судом, з відповідача підлягає стягненню сума 4702,31 грн. - 3% річних.

Таким чином, в цілому, позовні вимоги задовольняються частково.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Фенікс, ЛТД» (69005, м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 9, код ЄДРПОУ 13618049, п/р № 26009318036910 у ЗОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 313010) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) основний борг в сумі 130103 (сто тридцять тисяч сто три) грн. 34 коп. основного боргу, суму 4702 (чотири тисячі сімсот дві) грн. 31 коп. - 3% річних, суму 1773 (одна тисяча сімсот сімдесят три) грн. 73 коп. пені, суму 2731 (дві тисячі сімсот тридцять одна) грн. 59 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 26.05.2014р.