Ухвала суду № 38865631, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20066/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,

при секретарі Зубрицькому Д.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція 42» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція 42» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання дій відповідача протиправними, та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позовних вимог.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі наказу від 13.06.2013 року №82, у період із 17 по 21 червня 2013 року відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ «Авант Трейд Лайн» за листопад, грудень 2012 року, за результатами якої 26.06.2013 року складено Акт документальної невиїзної перевірки № 16/22-55-22-01/38290969.

В подальшому, відповідачем внесено зміни до облікової картки платника податків - позивача, зокрема до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», у тому числі до бази даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», на підставі акту перевірки.

Вважаючи такий Акт та дії відповідача протиправними, та такими що порушують норми податкового законодавства, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив суд скасувати вище вказаний Акт, та зобов'язати відповідача вилучити з інформаційних баз даних органів державної податкової служби України всі внесені зміни.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Акт є лише формою документальної фіксації та не містить волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо виявлених фактів правопорушень, з огляду на що, не створює жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінює стану його суб'єктивних прав.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.73.5. ст.73 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Проведення перевірок та складання за їх результатами відповідних актів є функціональними обов'язками податкового органу, передбаченими положеннями ПК України.

Зокрема, відповідно до п.п. 86.1, 86.4 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Між тим, колегія суддів наголошує, що нормативно-правові акти це рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб та які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб, а правові акти індивідуальної дії - це рішення, які є актами одноразового застосування норм права та дію яких поширено на конкретних осіб, або які стосуються конкретної ситуації.

Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору, а тому суд не бере до уваги доводи представників позивача про протиправність висновків акту перевірки, оскільки це питання не входить до предмету доказування у межах розгляду даної справи.

Разом з тим, колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача вилучити з інформаційних баз даних органів державної податкової служби України внесені зміни, з тих підстав, що це є дискреційними повноваженнями податкового органу.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція 42» - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.