Ухвала суду № 38865451, 12.05.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________

Справа №643/19645/13. Головуючий 1 інст.: - Поліщук Т.В.

Провадження №22-ц/790/3593/14. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

Категорія: право власності.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2014 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Бобровського В.В., Шевченко Н.Ф.,

при секретарі: - Гелашвілі Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 4 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до автогаражного кооперативу «Звезда», Харківської міської ради - про встановлення факту набуття права власності на гараж, про встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності на гараж в порядку спадкування за законом, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року ОСОБА_6 звернулася в суд із вказаним позовом, який уточнила у грудні 2013 року.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що згідно рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №495 від 24 серпня 1977 року її прадід ОСОБА_8 будучи членом кооперативу за свої кошти та для власних потреб збудував гараж АДРЕСА_2, тим самим повністю сплатив пайовий внесок в кооператив, однак за життя не зареєстрував право власності на зазначений гараж.

У 2002 році ОСОБА_8 помер.

Після його смерті право на гараж АДРЕСА_2 було успадковане його дружиною, а її прабабою ОСОБА_9, яка постійно проживала однією сім'єю із спадкодавцем на час його смерті та використовувала гаражем за призначенням з дня його будівництва.

У 2009 році ОСОБА_9 померла.

Після її смерті право на гараж АДРЕСА_2 було успадковане її внучкою, а її матір'ю ОСОБА_10, яка постійно проживала однією сім'єю із спадкодавцем та час її смерті та користувалася гаражем з дня свого народження.

У 2011 році ОСОБА_10 померла.

Після її смерті право на гараж АДРЕСА_2 перейшло до неї як до члена сім'ї, який постійно проживав однією родиною із спадкодавцем на час його смерті.

29 листопада 2013 року державним нотаріусом П'ятої Харківської державної нотаріальної контори їй видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_10

В той же час, у видачі свідоцтва про право власності на гараж АДРЕСА_2 їй відмовлено, з посиланням на те, що вказаний гараж не зареєстрований в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У листопада 2013 року вона звернулася до АГК «Звезда» з заявою про оформлення належних їй майнових прав на гараж АДРЕСА_2 від 19 листопада 2013 року їй відмовлено в оформленні успадкованих майнових прав на гараж та у доступі до гаража, чим завдано моральної шкоди.

Посилаючись на вказані обставини та ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, 182, 316, 321, 1218, 1261, 1262, 1268, 1297 ЦК України, ст. ст. 5, 8, 10-12, 21 Закону України «Про кооперацію», ОСОБА_6 просила суд:

- встановити факт набуття її прадідом ОСОБА_8, як членом АГК «Звезда» який повністю виплатив пайовий внесок, права власності на гараж АДРЕСА_2;

- встановити факт прийняття після смерті ОСОБА_8 його дружиною, а її прабабою ОСОБА_9 спадщини, до якої входять майнові права на гараж АДРЕСА_2;

- встановити факт прийняття після смерті прабаби ОСОБА_9 її внучкою, а її матір'ю ОСОБА_10 спадщини, до якої входять майнові права на гараж АДРЕСА_2;

- встановити факт прийняття після смерті її матері ОСОБА_10 спадщини, до якої входять майнові права на гараж АДРЕСА_2;

- визнати за нею право власності на гараж АДРЕСА_2;

- зобов'язати АГК «Звезда» не перешкоджати їй у користуванні та володінні гаражем АДРЕСА_2;

- зобов'язати АГК «Звезда» оформити на неї гараж АДРЕСА_2;

- зобов'язати АГК «Звезда» не перешкоджати їй в оформлені технічної документації (технічного паспорту) та реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на гараж АДРЕСА_2, та для вчинення нею юридично значимих дій, надати до КП «Харківське бюро технічної реєстрації» та Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції оригінали та копії відповідних документів, зокрема, документів, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені діючим законодавством України, у тому числі, але не виключно: Статут АГК «Звезда», технічну документацію на нерухоме майно (технічний паспорт на нерухоме майно, тощо), державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, акти приймання-передачі нерухомого майна або інші документи, що підтверджують факт передачі нерухомого майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), пайового фонду, резервного, неподільного та спеціального фондів АГК «Звезда», затверджений загальними зборами кооперативу список членів та/або асоційованих членів кооперативу, документ, що підтверджує викуп членом кооперативу ОСОБА_8 гаража №НОМЕР_1;

- стягнути з АГК «Звезда» на її користь судові витрати зі сплати судового збору у сумі 458 грн. 80 коп.; збитки по сплаті банківських послуг; завдану їй неправомірними діями виконавчого органу АГК «Звезда» моральну шкоду в розмірі 1 грн.

Представник АГК «Звезда» позов не визнав, посилаючись на його безпідставність.

Представник Харківської міської ради в судове засідання не з'явився.

В письмових запереченнях наданих до суду позов не визнав. При цьому посилався на те, що гаражі АДРЕСА_2 в експлуатацію не введені, право власності на них в КП «Харківське бюро технічної реєстрації» не зареєстровано.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 4 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що спірний гараж не введений в експлуатацію, а тому правові підстави для визнання за позивачкою права власності на гараж АДРЕСА_2 відсутні.

Такий висновок суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Матеріали справи свідчать, що рішення виконавчого комітету Харківської міської ради №495 від 24 серпня 1977 року військовій частині 49634 відведено земельну ділянку площею 0,28 га. за рахунок вільної від забудови території по АДРЕСА_2 для будівництва кооперативного гаража.

Пунктом 2.1 вказаного рішення військову частину 49634 зобов'язано укласти договір з державним житловим управлінням на право користування земельною ділянкою.

Пунктами 3.1, 3.2 вказаного рішення Московський районний виконавчий комітет м. Харкова зобов'язано разом з військовою частиною 49634 організувати і затвердити кооператив по будівництву підземного гаража згідно діючого законодавства та видати дозвіл на експлуатацію гаража після прийняття його державною комісією (а. с.95-96).

Рішенням виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів №250 від 7 вересня 1977 року затверджено створений на підставі рішення виконавчого комітету Московської районної ради народних депутатів №239 від 17 серпня 1977 року автогаражний кооператив «Звезда» в 603 мікрорайоні по АДРЕСА_2; затверджено списки членів кооперативу «Звезда» в складі 70 осіб; затверджено Статут автогаражного кооперативу «Звезда», прийнятий на загальних зборах членів кооперативу 31 серпня 1977 року (а. с. 92-93).

Судовим розглядом встановлено що прадід позивачки ОСОБА_8 являвся членом АГК «Звезда» та користувався гаражем №НОМЕР_1, розташованим в АДРЕСА_2.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8 помер (а. с. 16).

16 лютого 2007 року його дружина ОСОБА_9 звернулася до голови правління АГК «Звезда» з заява про переоформлення гаражного боксу АДРЕСА_2 на її ім'я у зв'язку із смертю чоловіка (а. с. 17, 101).

На підставі рішення правління АГК «Звезда» (протокол №5 від 9 липня 2007 року) ОСОБА_9 видано ордер АДРЕСА_2 (а. с. 19).

3 січня 2009 року ОСОБА_9 звернулася до голови правління АГК «Звезда» з заявою про переоформлення гаражного боксу №НОМЕР_1 на її зятя ОСОБА_11 (а. с. 102).

4 січня 2009 року ОСОБА_11 звернувся до голови правління АГК «Звезда» з заявою про вступ до членів кооперативу АГК «Звезда» (а. с. 103).

Протоколом загальних зборів членів АГК «Звезда» №6 від 10 червня 2009 року затверджено рішення правління АГК «Звезда» про виключено із членів кооперативу ОСОБА_9, прийняття в члени кооперативу ОСОБА_11 та переоформлення гаражного боксу №НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 на ім'я ОСОБА_11 (а. с. 142 -144).

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_11 помер (а. с. 23).

28 грудня 2010 року до голови правління АГК «Звезда» з заявою про прийняття в члени кооперативу та переоформлення гаражного боксу №НОМЕР_1 звернувся син померлого ОСОБА_11 - ОСОБА_12 (а. с. 104).

Відповідно до положень Статуту АГК «Звезда» ОСОБА_11 виключено із членів АГК «Звезда» у зв'язку зі смертю, а гараж №НОМЕР_1, який перебував користуванні ОСОБА_11, прийнято на баланс кооперативу.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. п. «а», «б» п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 28 червня 1991 року (з наступними змінами) «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов'язаних із діяльністю гаражно-будівельних кооперативів» член гаражно-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому у користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчинювати щодо нього інші угоди, що не заборонені законом. Внесені подружжям у період шлюбу пайові внески, а після внесення паю - наданий в користування гараж є спільною сумісною власністю подружжя.

Згідно ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Частинами 1, 4, 5, 11 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I-III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України. Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об'єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката. Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Замовник зобов'язаний протягом семи календарних днів з дня прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта письмово поінформувати про це місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням об'єкта будівництва.

Із пояснень представника АГК «Звезда», наданих в судовому засіданні апеляційної інстанції вбачається, що гаражі АГК «Звезда», розташовані по АДРЕСА_2 в експлуатацію не прийняті, державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою у АГК «Звезда» відсутні.

Доказів того, що гараж № НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 у встановленому законом порядку був прийнятий в експлуатацію, матеріали справи не містять.

Ненадані такі докази представником позивачки ОСОБА_6 - ОСОБА_7, і в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами ст. 376 цивільного кодексу України» право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Права спадкоємців щодо самочинно збудованого майна визначаються судом відповідно до положень ст. 1218 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, наданих у пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування». Це майно не є об'єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку; на нього не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, у тому числі продаж його з прилюдних торгів. Вимоги особи, яка самочинно збудувала нерухоме майно, або заінтересованої особи, що не пов'язані з правом власності на ці будівлі, зокрема, про визнання права на матеріали, одержані при їх знесенні, підлягають розгляду судами на загальних підставах.

Оскільки гараж АДРЕСА_2 до цього часу ні АГК «Звезда», ні покійним ОСОБА_8, ні його спадкоємцями у встановленому законом порядку в експлуатацію не введений і право власності на нього ні за ким не зареєстровано, він не є об'єктом права власності та за змістом ч. 3 ст. 331 ЦК України, до завершення будівництва спадкоємці вважаються власниками матеріалів, обладнання тощо, які були використані у процесі його будівництва (створення майна).

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про те, що спірний гараж не введений в експлуатацію, а тому відсутні підстави для встановлення судом факту набуття права власності на гараж, встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спірний гараж за ОСОБА_6 в порядку спадкування за законом після смерті її матері ОСОБА_10

Вирішуючи спір, суд з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази, дав їм належну оцінку та ухвали законне й обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7, не є суттєвими та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313, п.1 ч.1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_7 - відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 4 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: