Ухвала суду № 38864304, 15.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/7017/13-а (3 т.) Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А. М. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

15 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Тур В. В.

представників позивача Іноземцевої І. М., Семак О. М., представника відповідача Завальської С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 р. у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Енергія" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Енергія» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 16 липня 2013 року №0001052201/859.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 р. позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у період з 7 травня 2013 року по 3 червня 2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на підставі підпункту підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту75.1, пункту 77.4 статті 77 Податкового кодексу України та на виконання наказу від 24 квітня 2013 року № 254 проведено документальну планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства «Енергія» з питань дотримання податкового законодавства в період з 1 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, відповідно до затвердженого плану перевірки.

Результати перевірки оформлено актом від 25 червня 2013 року № 873/220/13699556 ( т.1 а.с.14-27).

У ході перевірки встановлено факт порушення ПАТ «Енергія» підпункту 14.1.266 пункту 14.1. статті 14 та пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту у розмірі 1548116,51 грн., у тому числі за жовтень 2011 року в сумі 32368,56 грн., листопад 2011 року в сумі 33533,77 грн., грудень 2011 року в сумі 34869,67 грн., січень 2012 року в сумі 36228,05 грн., лютий 2012 року в сумі 96553,70 грн., березень 2012 року в сумі 258899,12 грн., квітень 2012 року в сумі 68965,17 грн., травень 2012 року в сумі 251756,90 грн., червень 2012 року в сумі 88474,14 грн., липень 2012 року в сумі 101347,89 грн., серпень 2012 року в сумі 82190,29 грн., вересень 2012 року в сумі 86814,00 грн., жовтень 2012 року в сумі 90713,96 грн., листопад 2012 року в сумі 73629,20 грн., грудень 2012 року в сумі 211772,09 грн.

Виявлені порушення пов'язані з формуванням ПАТ «Енергія» показників податкового кредиту за господарськими операціями з ПАТ «НАК Нафтогаз України», ПАТ «АЕС Київобленерго» та ПАТ «Київський КПК», що не підтверджені податковими накладними та здійснені з порушеннями касового методу нарахування податкових зобов'язань.

На основі висновків акту перевірки, 16 липня 2013 року Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління Міндоходів в Київській області прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №0001052201/859, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1935145,79 грн., у тому числі 1548116,51 грн. за основним платежем та нараховано 387029,28 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Так 5 вересня 2011 року ПАТ «Енергія» уклало з ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» договір №1633/7/0911, відповідно до умов якого ПАТ «ККПК» забезпечує абонента (ПАТ «Енергія») технічною водою із р. Дніпро для виробничих потреб у кількості не більше 1021.4 тис.м3 у рік (2837 м3 на добу), а абонент зобов'язується оплатити надані послуги відповідно до умов договору.

Відповідно до пункту 3.3 договору сторони зобов'язуються щомісячно до 30 числа поточного місяця складати та підписувати акти на послуги з водопостачання та очистки стічних вод.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що розрахунки за воду, яка передана абоненту (ПАТ «Енергія») та прийняті на очистку стічні води проводяться за договірними цінами (т.1 а.с. 159-160).

Згідно додаткової угоди №1 до договору №1633/7/0911 від 5 вересня 2011 року сторони вирішили здійснювати оплату послуг з водопостачання та очистки стічних вод за минулий місяць не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. Розрахунки за вказані послуги можуть проводитись абонентом, крім грошової, і в інших формах, передбачених чинним законодавством України (т.1 а.с. 161).

Виконання зобов'язань за договором підтверджується актами про надання послуг з водопостачання та очистки стічних вод (т.3 а.с. 120-134).

У свою чергу, ПАТ «Київський КПК» виписано на користь ПАТ «Енергія» податкові накладні (т.2 а.с. 202-203, 210-211, 217-218, 223-224, 230-231, 238-239, т.3 а.с. 10, 12, 36, 38, 58, 59, 72-73, 85-86, 94-95, 101-102, 108-109, 117-118).

11 лютого 2008 року між ПАТ «Київський КПК» та ПАТ «Енергія» було укладено договір №271/25/0208, відповідно до умов якого основний споживач (ПАТ «Київський КПК») зобов'язується забезпечити передачу електричної енергії в межах величин, дозволених субспоживачу (ПАТ «Енергія») до використання, а субспоживач - своєчасно сплачувати послуги за використання електричної мережі. (т.1 а.с. 162-164).

Додатковою угодою № 1 до договору №271/25/0208 від 11 лютого 2008 року сторони передбачили можливість здійснення розрахунків крім грошової форми, в інших формах, передбачених чинним законодавством України. (т.1 а.с. 165).

Виконання зобов'язань за договором підтверджується актами на послуги по передачі електроенергії (т.3 а.с. 120-134).

ПАТ «Київський КПК» виписано на користь ПАТ «Енергія» податкові накладні (т.2 а.с. 201, 209, 216, 225, 232, 237, т.3 а.с. 11, 37, 57, 74, 87, 96,103, 110, 119).

Також, 19 грудня 2011 року ПАТ «Енергія» уклало договір з ПАТ «Київський КПК» №2-СП/2012/2264/25/1211, відповідно до умов якого, енергопостачальна організація (ПАТ «Енергія») зобов'язується відпустити споживачу (ПАТ «ККПК») з 1 січня по 31 грудня 2012 року орієнтовно 57425 тис м3 стиснутого повітря, а споживач прийняти та оплатити.(т.1 а.с. 166-168). Пунктом 3.2 зазначеного договору, встановлено, що погашення заборгованості за спожите стиснуте повітря може проводитись за взаємною згодою сторін шляхом заліку взаємних вимог чи через вексель.

Фактичне виконання зобов'язань з відпуску стиснутого повітря підтверджується актами на відпуск стиснутого повітря по ПАТ «Київський КПК» (т.2 а.с. 170-171, 173, 174, 177, 179, 181, 183, 185, 187, 189, 191, 193, 194), податковими накладними, виписаними позивачем на користь ПАТ «ККПК» (т.2 а.с. 199, 207, 214, 221, 228, 235, ,т.3 а.с. 8, 22, 23-26, 33, 50-51, 53, 55, 67, 71, 79-80, 83, 92, 100, 106, 116).

19 грудня 2011 року ПАТ «Енергія» уклало договір з ПАТ «Київський КПК» №2-п/г/2263/25/1211, відповідно до умов якого, виконавець (ПАТ «Енергія») зобов'язується на замовлення замовника (ПАТ «ККПК») переробити отриманий від замовника природний газ в теплову енергію та передати замовнику виготовлену теплову енергію, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити енергію та виконану роботу. (т.1 а.с. 169-171).

Додатковою угодою №1 до договору №2-п/г/2263/25/1211 від 19 грудня 2011 року сторони доповнили пункт 6.5 договору, та вирішили розрахунки за переробку природного газу здійснювати окрім грошової форми в інших формах, передбачених чинним законодавством України.(т.1 а.с. 172).

Фактичне надання послуг з переробки природного газу та виготовлення теплової енергії у перевіряємому періоді підтверджується актами на відпуск теплової енергії, повернутого конденсату, природного газу (т.2 а.с. 169,172,174,176, 178, 180,182,184, 185, 186, 190, 192, 193, 194, 196), податковими накладними, виписаними позивачем на користь ПАТ «ККПК» (т.2 а.с. 200,208, 215, 222, 229, 236, т.3 а.с. 1-7, 9, 18-21, 27-32, 34-35, 44-49, 52,54, 56, 63-70, 81-82, 84, 91, 93, 99, 107, 114-115, 119).

Розрахунки за послуги, надані ПАТ «Київський КПК», сторонами здійснювались шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується актами взаємозаліку між ПАТ «Київський КПК» та ПАТ «Енергія» (т.1 а.с. 48-62).

крім того, ПАТ «Енергія» уклало договір купівлі-продажу природного газу з ПАТ НАК «Нафтогаз України» від 30 вересня 2011 року №14/2493/11, відповідно до умов якого, продавець (ПАТ НАК «Нафтогаз України») зобов'язується передати у власність покупцю (ПАТ «Енергія») імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах договору (т.1 а.с. 173-177).

Пунктом 1.2 договору встановлено, що газ використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами та використовується теплогенеруючими підприємствами на власні потреби та витрати.

Також, позивачем було укладено договір від 30 вересня 2011 року №14/2399/11, відповідно до якого, продавець (ПАТ НАК «Нафтогаз України») зобов'язується передати у власність покупцю (ПАТ «Енергія») імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями а покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах договору. (т.2, а.с. 2-4).

Пунктом 1.2 договору встановлено, що газ використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

На виконання умов зазначених договорів ПАТ НАК «Нафтогаз України» поставило на користь ПАТ «Енергія» природний газ та виписало податкові накладні від 31 січня 2012 року №603 на суму 2 685 004,24 грн., у тому числі ПДВ 447 500,71 грн., від 31 березня 2012 року №2667 на суму 556 446,87 грн., у тому числі ПДВ 8619,08 грн., від 31 березня 2012 року №2668 на суму 1 890 170,59 грн., у тому числі ПДВ 315028,43 грн., від 30 квітня 2012 року №3933 на суму 1 009 025,32 грн., у тому числі ПДВ 168170,89 грн., від 31 травня 2012 року №4792 на суму 259829,08 грн., у тому числі ПДВ 43304,85 грн. (т.1 а.с. 63-65,68).

У подальшому позивачем по факту оплати (списання коштів з рахунку в банку), що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, включено до складу податкового кредиту по податковій накладній від 31 січня 2012 року №603 у лютому 2012 року 55750,00 грн., у березні 2012 року 216750,70 грн., по податковій накладній від 31 березня 2012 року №2667 за квітень 2012 року 874,33 грн., по податковій накладній від 31 березня 2012 року №2668 у травні 2012 року 210072,28 грн., у червні 2012 року 666666,67 грн., у липні 2012 року 4956,15 грн., по податковій накладній від 30 квітня 2012 року №3933 за липень 2012 року 28377,18 грн., за серпень 2012 року 50000,00 грн., за вересень 2012 року 50000,00 грн., за жовтень 2012 року 39793,70 грн., по податковій накладній від 31 травня 2012 року №4792 у жовтні 2012 року 10206,30 грн., у листопаді 2012 року 33098,55 грн.

31 січня 2011 року позивач уклав договір про постачання електричної енергії №639 з ПАТ «АЕС Київобленерго», відповідно до умов якого, постачальник (ПАТ «АЕС Київобленерго») продає електричну енергію споживачу (ПАТ «Енергія») для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору. (т.1 а.с. 182-186).

На виконання умов договору ПАТ «АЕС Київобленерго» поставило на користь ПАТ «Енергія» електричну енергію та виписало податкові накладні від 30 квітня 2012 року №5618/0017 на суму 1350059,63 грн., у тому числі ПДВ 225009,94 грн., від 30 червня 2012 року №5573/0017 на суму 1044054,41 грн., у тому числі ПДВ 174009,07 грн., від 31 березня 2012 року №5717/017 на суму 1801685,35 грн., у тому числі ПДВ 300280,89 грн., від 31 серпня 2012 року №5616/0017 на суму 1040777,72 грн., у тому числі ПДВ 173462,95 грн., від 30 листопада 2012 року №5959/0017 на суму 1785523,66 у тому числі ПДВ 297587,28 грн.(т.1 а.с. 67, 69, 70, 71, 72).

Вказані суми податку на додану вартість за фактом оплати кінцевими споживачами електроенергії, що підтверджується наявними у матеріалах справи банківськими виписками, включені позивачем до складу податкового кредиту по податковій накладній від 30 квітня 2012 року у травні 2012 року 14354,87 грн., по податковій накладній від 31 березня 2012 року №5717/0017 у квітні 2012 року 28553,69 грн., по податковій накладній від 31 серпня 2012 року №5616/0017 у вересні 2012 року 1289,75 грн., по податковій накладній від 30 листопада 2012 року №5959/0017 у грудні 2012 року 175723,79 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

У силу положень пункту 187.10 статті 187 Податкового кодексу України, платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Відповідно до підпункту 14.1.266 статті 14 Податкового кодексу України касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

З зазначених норм колегія суддів вбачає, що необхідність застосування касового методу залежить від надання послуг кінцевому споживачу.

Так по взаємовідносинах позивача з ПАТ «Київський КПК» мали місце взаєморозрахунки взаємозаліком без перерахування один одному у рахунок компенсації вартості товару (послуг) після отримання коштів від кінцевого споживача товару (послуги).

В такому випадку, як правильно зазначив суд першої інстанції, касовий метод не застосовується а податкове законодавства не містить застережень щодо віднесення до податкового кредиту сум ПДВ при такій формі розрахунку як взаємозалік.

На цьому також було акцентовано увагу суду апеляційної інстанції представниками позивача в судовому засіданні 15.05.2014 р.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції та колегією суддів, товари (послуги) отримані позивачем від ПАТ «НАК Нафтогаз України» та ПАТ «АЕС Київобленерго» передавалися кінцевому споживачу, кошти від якого за надані послуги перераховувалися продавцю в рахунок компенсації за надані послуги.

У такому випадку, колегія суддів зазначає, що в силу положень пункту 187.10 статті 187 Податкового кодексу України має місце застосування касового методу для визначення моменту виникнення податкових зобов'язань.

Суть касового методу полягає в тому, що датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування коштів від споживача на банківський рахунок позивача.

Натомість, у силу вимог пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

З огляду на це, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо правомірності видачі контрагентами позивача податкових накладних на кожну поставку товару.

В судовому засіданні 15.05.2014 р. представник відповідача зазначила, що позивачем було включено до різних податкових періодів сум податку по одній податковій накладній і ці суми є відмінними від загальної суми податкової накладної.

Однак, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що у випадку формування податкового кредиту за касовим методом, отримана податкова накладна, оплата по якій здійснюється у різних податкових періодах, включається до Реєстру отриманих податкових накладних на кожну дату списання коштів з банківського рахунка (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) товарів (послуг).

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги у повному обсязі, зважаючи на протиправність винесення податковим органом спірного повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позиції суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 р. у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "Енергія" до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 24 січня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 20.05.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.