Постанова № 38864233, 21.05.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2014 року справа № П/811/983/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:

позивача: Панасенко І.Б.;

відповідача: Слюсаря О.В.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

до Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград»

про стягнення коштів за податковим боргом в сумі 9 944 742,09 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - позивач, Кіровоградська ОДПІ) звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», який має податковий борг, кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника суму податкового боргу в розмірі 9 944 742,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання податку на додану вартість в розмірі 9944742,09 грн., яке в добровільному порядку не сплачено.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги зазначені в позовній заяві підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що статтею 96 Податкового кодексу України, передбачений спеціальний порядок стягнення податкового боргу з комунальних підприємств, який податковим органом не дотримано.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 18.12.1992р., що підтверджується випискою з ЄДРПОУ (а.с.50) та перебуває на обліку в Кіровоградській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків.

Відповідно до пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Також, статтею 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

За відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 9944742,09 грн., який складається з поданих до податкового органу податкової декларації та уточнюючих розрахунків, в яких платник податків узгодив суму грошового зобов'язання до сплати в бюджет, а саме:

- 30.01.2014 р. згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9003170700 від 31.01.2014року (звітний податковий період, за який виправляються помилки - грудень 2013 року) - 66959,00 грн. та суму штрафу - 2009,00 грн. (а.с.6-7);

- 18.02.2014р. згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №1400015909 від 18.02.2014 (звітний податковий період, за який виправляються помилки - жовтень 2013 року) - 8 700 000,00 грн. (а.с.8-9);

- 26.02.2014р. згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9009973248 від 26.02.2014 (звітний податковий період, за який виправляються помилки - квітень 2013 року) - 316,00 грн. та суму штрафу 9 грн. (а.с.10-11);

- 02.03.2014р. згідно податкової декларації з ПДВ №9007771118 від 18.02.2014року за січень 2014 року - 1030006,00 грн. (а.с.12-13).

Крім того, за відповідачем рахується пеня з податку на додану вартість в розмірі 15443,09 грн. (а.с.14).

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, а тому податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, є узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Таким чином, податкові зобов'язання, самостійно визначені платником у податковій декларацію з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з ПДВ, є узгодженими.

Податковим органом сформовані податкові вимоги: перша податкова вимога №1/281 від 26.10.2011 року, яку отримано підприємством 01.12.2001 року; друга податкова вимога №2/1242 від 31.12.2001р., отримано підприємством 10.04.2002 року. (а.с.15-16).

Дані податкові вимоги не відкликані, не скасовані.

У встановлений законом строк підприємство не сплатило податковий борг, що визнав у судовому засіданні представник відповідача. Зазначене стало підставою для звернення податкового органу з вказаною позовною заявою до суду.

Таким чином, сума податкового боргу з ПДВ відповідача становить 9 944 742,09 грн., про що свідчить зворотній бік облікової картки платника (а.с.18-19).

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. При цьому, стаття 67 Конституції України встановлює, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України визначено обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.41.5 ст.41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

З огляду на те, що відповідно до ст.95 Податкового кодексу України, і стягнення коштів з рахунків платника податків, і вилучення готівки провадяться за рішенням суду, та Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України" від 29.12.2010 р. №1244 визначено порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, суд вважає за необхідне здійснити стягнення коштів з обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" у рахунок погашення його податкового боргу.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача, що заявником не дотримано порядку стягнення податкового боргу, передбаченого статтею 96 Податкового кодексу України, з наступних підстав.

Статтею 96 Податкового кодексу України, передбачено, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Однак, як встановлено в судовому засіданні продаж майна внесеного в податкову заставу не відбувався.

Також суд зазначає, що зазначена норма (ст.96 Податкового кодексу України), якою передбачено погашення боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств, шляхом проведення визначеної процедури, пов'язаної з залученням органів місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, є спеціальною нормою, та в розумінні Податкового кодексу України застосовується у випадку відсутності коштів боржника.

Тобто, вказана норма застосовується лише тоді, коли процедура стягнення боргу за рахунок коштів, які знаходяться у платника, з будь-яких причин, вказаних в законі, не погасила податковий борг.

Крім того, доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях, спростовуються приписами ст.87 Податкового кодексу України, яка визначає джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків (загальна норма, яка стосується всіх платників податків). Такими джерелами є будь-які власні кошти.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст.95 ПК України).

Відповідно до п. 95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Право податкового органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини, передбачено пп..20.1.18 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що особливостей щодо стягнення коштів з рахунків платника податків - комунального підприємства, яке має податковий борг, в рахунок погашення такого податкового боргу або його частини, Податковий кодексу України не містить, таке стягнення здійснюється за загальними правилами, встановленими цим Кодексом, у встановлені строки відповідачем заборгованість з податку на додану вартість не сплачена, доводи відповідача є безпідставними.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 04.04.2014 року по справі №К/800/18057/14 щодо оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2014 року та постанови Кіровоградського окружного адміністративного суд від 22.02.2013 року.

Враховуючи доведеність у судовому засіданні наявності обставин, що зумовлюють звернення органу державної податкової служби до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів за податковим боргом, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь Державного бюджету України належить стягнути кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 9 944 742,09 грн. з його рахунків у банках.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також враховуючи відсутність витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов - задовольнити.

2.Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», який має податковий борг з рахунків у банках:

-р/р №26000000065495,26042000002728 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023,

-р/р №26000052905752, 26003060420992, 26003060421009, 26003060421010, 26003060421021, 26003060421032, 26003060421043, 26003060421054, 26003060421065, 26003060421076, 26003060421087, 26003060421098, 26003060421106, 26003060421117, 26003060421128, 26005000481212, 26009057001180, 26046060065745, 26052057000774 Кіровогр. Ру «Приватбанк», м. Кіровоград, МФО банку 323583

-р/р №26000190229001 в ПАТ «КБ «Надра», МФО банку 380764,

-р/р №260023011796 в кіровоградське оу атощад М.Кіровоград, МФО банку 323475,

-р/р №26006100337 в ПАТ «Мегабанк», м.Харків, МФО банку 351629

-р/р №26008063240001, 26055063240980 в Ф «ПРРУ»АТ»Б»Фінанси та кредит» Комсом.

суму податкового боргу в розмірі 9 944 742,09 грн. на користь державного бюджету України на слідуючий рахунок: отримувач: УДКСУ у м. Кіровограді, банк: ГУДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, ЗКПО: 38037409, рахунок 31114029700002, код платежу 3014010100.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Жук