Рішення № 38863777, 21.05.2014, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2014 рокуСправа № 912/863/14 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коротченко Л.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/863/14

за позовом: публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ

до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Дмитрівка Знам"янського району Кіровоградської області

про стягнення 23297,21 грн.

Представники :

від позивача - Тітаренко С.С., довіреність № 5039-О від 30.11.13 р.;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність № 29 від 22.04.14 р.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором б/н від 19.04.13 р. в розмірі 23 297,21 грн., з яких: 16 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 4 731,94 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 269,27 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором та 1 296,00 грн. - заборгованість з комісії за користування кредитом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково. Так, згідно письмового відзиву на позовну заяву, відповідач зазначає, що між сторонами кредитний договір у письмовій формі не укладався. Оскільки, кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, відповідач вважає безпідставним нарахування позивачем пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором та комісії за користування кредитом. В частині ж нарахування процентів за користування кредитом, відповідач вважає неправомірним збільшення Банком в односторонньому порядку відсоткової ставки. В результаті викладеного, відповідач визнає суму основної заборгованості в сумі 16 000,00 грн. в повному обсязі, тоді як решту позовних вимог вважає такими, що задоволенню не підлягають (а.с. 55).

У судовому засіданні 21.05.14 р. представником відповідача, в порядку ст.ст. 22, 38 Господарського процесуального кодексу України, подано письмове клопотання про витребування у позивача для огляду в судовому засіданні оригіналів Статуту банку в новій редакції та заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг від 19.04.13 р. (а.с. 71).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд встановив наступне.

19.04.13 р. публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі- Клієнт) підписано Заяву про приєднання до умов і правил надання банківських послуг (а.с. 31), за змістом якої між сторонами було обумовлено, що Клієнт підписавши цю заяву, приєднується і зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають Договір банківського обслуговування. Відносини між Банком та Клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження з питань банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт Банку (www.pb.ua чи інший Інтернет-/ SMS-ресурс, вказаний Банком).

Таким чином, господарський суд вважає, що шляхом подання до Банку вищевказаної Заяви, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 19.04.13 р. (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови вказаного договору.

Відповідно до змісту Заяви та п. 3.18.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок (кредит) надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку.

Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди (п. 3.18.1.3. Умов).

Відповідно до п.п. 3.18.1.5, 3.18.1.6 Умов, ліміт кредитування банком розраховується за затвердженою внутрішньобанківською методикою на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності клієнта, кредитної історії та інших показників у відповідності з нормативами банку та нормативними актами Національного банку України; Банк має право в односторонньому порядку змінити розмір ліміту кредитування.

Згідно п. 3.18.1.11 Умов, періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Цей період користування повинен складати не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом у цей період не впливають на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на поточному рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо.

Для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту. Процентна ставка може бути змінена Банком у порядку, передбаченому Умовами (п. 3.18.1.12. Договору).

Відповідно до п. 3.18.1.16. Умов, при укладенні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет, клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно- цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України, договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Частиною 2 ст. 1067 Цивільного кодексу України встановлено, що банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Частиною 1 ст. 1069 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Таким кредитом, зокрема, є овердрафт, тобто короткостроковий кредит наданий банком клієнтові понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку.

Згідно ч. 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України, права та обов`язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунку, визначаються положеннями про позику та кредит.

Договір банківського рахунку з умовою кредитування за своєю правовою природою є змішаним, оскільки містить в собі положення про кредит, а положення частини 2 ст. 1069 Цивільного кодексу України слід розуміти таким чином, що сторони договору банківського рахунку з умовою кредитування можуть визначати свої права та обов`язки за договором, виходячи з положень про договір банківського рахунку, позики та кредиту, встановлюючи свої права та обов`язки в межах диспозитивних норм вказаних глав, не порушуючи обов`язкових (імперативних) норм цих глав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вимоги ст. 1055 Цивільного кодексу України встановлюють, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

З урахуванням наведених положень чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що оскільки, овердрафт є видом кредиту, то він повинен оформлятися письмовим договором, в якому повинні вказуватися суттєві умови кредитування: ліміт овердрафту, базова відсоткова ставка та інші умови.

Наполягаючи саме на недотримані сторонами письмової форми кредитного договору, відповідач заперечив в повному обсязі позовні вимоги щодо нарахування пені за несвоєчасність виконання зобов'язання, комісії за користування кредитом та відсотків за користування кредитом (а.с. 55).

Однак, господарський суд не погоджується з правовою позицією відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У статті 633 Цивільного кодексу України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Положення ст. 1067 Цивільного кодексу України передбачають, що договір банківського рахунка укладається на оголошених банком умовах, погоджених сторонами.

Згідно п. 3.18.1.1 Умов та правил надання банківських послуг, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - "Кредит") надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - "Ліміт"). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п.3.18.1.3 зазначених вище Умов та Правил, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.18.1.8 Умов та Правил передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, чи у будь-якій іншій формі - "Угода").

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами та Правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (п.3.18.1.6. Умов).

Пунктом 3.18.4.1. Умов визначено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта у разі закриття банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи із процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

У відповідності до п.п. 3.18.4.1.1.- 3.18.4.1.2. Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління в одну з дат з 20 по 25 числа місяця, розрахунок відсотків проводиться за ставкою 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості; у разі необнуління дебетового сальдо у зазначений термін, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню.

Пунктом 3.18.4.1.3. Умов визначено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Згідно п. 3.18.4.5. Умов сторони погодили, що Клієнт сплачує Банку винагороду за користування кредитом згідно з п. 3.18.4.4. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату зазначеного в даному пункті строку. Нарахування здійснюється в дату сплати.

Розрахунок процентів за користування кредитом проводиться щодня починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати (п. 3.18.4.9. Договору).

При несплаті винагороди та відсотків у відповідні їм дати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Договору, Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами та Правилами, змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.18.6.1 Умов та Правил визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнтклієнт - банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або у будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Дослідивши вищенаведені положення Умов та Правил надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач, підписавши Заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відтиском печатки, господарський суд вважає, що вони містять усі істотні умови змішаного договору банківського рахунку та кредитного договору, якими передбачено порядок надання коштів, строки користування кредитною лінією, відповідальність за непогашення кредиту, порядок нарахування відсотків за користування кредитом та їх розмір тощо у взаємовідносинах між сторонами даного спору.

Доводи відповідача щодо відсутності між сторонами договірних відносин спростовується вищенаведеним.

Стаття 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, Банк свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 16 000,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку відповідача з 17.05.13 р. по 20.02.14 р. (а.с. 44), довідкою Банку № 08.7.0.0.0/140225100712 від 25.02.14 р. про розміри встановлених кредитних лімітів (а.с. 42).

Даний факт також не заперечується і самим відповідачем, про що в судовому засіданні зазначив його повноважний представник, а також підтверджується письмовим відзивом, наданим відповідачем у справі 23.04.14 р.(а.с. 42).

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена норма узгоджується з приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, відповідач взяті на себе за Договором зобов'язання належним чином не виконує, у зв'язку з чим 23.01.14 р. позивач звернувся до відповідача (Клієнта) з претензією про сплату заборгованості за Договором (а.с. 46-50), проте відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

За розрахунком позивача, станом на 20.02.14 р. заборгованість відповідача по тілу кредиту складає 16 000,00 грн.

Також Банк нарахував відповідачу проценти за користування кредитними коштами в розмірі 4 731,94 грн., а також винагороду за використання кредиту (комісію) в розмірі 1296,00 грн. (а.с. 43).

Оскільки розрахунок основної заборгованості, процентів за користування кредитом, а також комісійної винагороди повністю підтверджується наявними в справі матеріалами, відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем зазначених вище сум, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасність виконання зобов'язання за Договором в розмірі 1 269,27 грн.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.18.5.1. Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. У випадку якщо кредит надавався в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату сплати.

Зважаючи на відповідність розрахунку пені в розмірі 1269,27 грн. умовам Договору, фактичним обставинам справи (а.с. 43), вказана вимога позивача також підлягає задоволенню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заявлене відповідачем у справі клопотання, господарський суд вважає таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, господарський суд не вбачає підстав для витребування у позивача оригіналів Статуту Банку та заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 19.04.13 р., про що просить відповідач у відповідному письмовому клопотанні (а.с. 71).

В обґрунтування клопотання відповідач вказує на те, що при візуальному огляді підписів на копіях зазначених вище документів вбачається, що вони різні по своїй конфігурації, що викликає сумнів у їх приналежності голові Правління публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" ОСОБА_6

Однак, як пояснив у судовому засіданні представник позивача, підпис на Статуті Банку здійснено ОСОБА_6 особисто, тоді як Умови і Правила надання банківських послуг підписувалися за допомогою факсиміле. Так само за допомогою факсиміле проставлено підпис голови Правління на Заяві про приєднання до умов і правил надання банківських послуг.

Отже, виконання на Договорі підпису повноважною особою Банку власноручно або за допомогою факсиміле не впливає на дійсність зазначеного Договору.

До того ж, згідно змісту Заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, сторони погодили, що при укладенні договорів, а також додаткових угод до них Банк і Клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банка і підпису особи, що уповноважена підписувати договори і додаткові угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.

А отже, наявні у відповідача лише сумніви не свідчать про недійсність Договору та не звільняють відповідача від обов"язку виконати взяті на себе за Договором зобов"язання.

Господарський суд звертає також увагу, що відповідачем ні в усному порядку, ні шляхом подання письмового документу не заявлялось клопотання про призначення у справі почеркознавчої експертизи документів, що викликають у нього сумніви.

В наданих до суду запереченнях відповідач не вказував на недійсність договору, що пов"язаний з предметом даного позову.

Правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, на подання у справі зустрічного позову, зокрема, щодо визнання договору недійсним, позивач також не скористався.

До того ж, господарський суд вважає, що задоволення заявленого відповідачем клопотання лише призведе до затягування судового розгляду справи та жодним чином не вплине на вирішення даного спору по суті.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 30.04.14 р. оголошувалась перерва до 19.05.14 р. та в судовому засіданні 19.05.14 р. відповідно до 21.05.14 р.

Керуючись ст. ст. 49, 77, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код № НОМЕР_1, рахунки в банківських установах не відомі) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код 14360570, банківські рахунки не відомі) заборгованість в сумі 23 297,21 грн., з яких: 16 000,00 грн. - основний борг; 4 731,94 грн. - проценти за користування кредитом; 1269,27 грн. - пеня; 1296,00 грн. - комісія за користування кредитом, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 26.05.2014 року.

Суддя Л. С. Коротченко