Ухвала суду № 38863511, 13.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

13 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7356/13-а

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Ступакової І.Г.

суддів - Бітова А.І.

- Милосердного М.М.

при секретарі - Посторонка І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Адідас - Україна» до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про скасування постанови від 20.11.2012 року №418, -

В С Т А Н О В И Л А :

Дочірнє підприємство «Адідас - Україна» звернулося до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про скасування постанови від 20.11.2012 року №418 про накладення штрафних санкцій у розмірі 41509,00 гривень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року адміністративний позов Дочірнього підприємства «Адідас - Україна» задоволений частково. Скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області від 20.11.2012 року №418 про застосування штрафу у розмірі 41509,00 гривень в частині застосування штрафу у розмірі 40517,24 гривни. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в частині задоволення адміністративного позову в зв'язку з тим, що воно у вказаній частині постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 06.11.2012 року на підставі направлення на перевірку № 950 від 19.10.2012 року, наказу Інспекції №460-од від 25.09.2012 року відповідачем було проведено планову перевірку магазину «Адідас» ДП «Адідас-Україна», розташованого у м. Одесі по вул. Пантелеймонівській, 97, з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також дотримання правил торгівлі та надання послуг при реалізації непродовольчих товарів.

За результатами перевірки складений акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів №000675 від 06.11.2012 року, в якому зазначено, що вибірковою перевіркою дитячого одягу, якій реалізується в магазині споживачам, встановлена невідповідність його вимогам нормативних документів (ДСТУ 4519-2006 п.4.6.6.1) за маркуванням, а саме на виробах відсутні величини розмірних ознак на певний вид виробу (зріст, обхват грудей, обхват талії); відсутність необхідною доступної, достовірної інформації про основні споживчі властивості продукції у вигляді зазначення розмірів та висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, чим порушені ст.6, ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів».

У зв'язку з встановленням вказаних порушень на підставі акту перевірки Інспекція надала припис, яким заборонила реалізацію продукції зазначену у рядках 1-38 додатку 7 до акту та зобов'язала усунути недоліки зазначені в акті перевірки, у тому числі надати письмову інформацію про усунення порушень.

20.11.2012 року за результатами перевірки Інспекція прийняла постанову №418 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів - п.2 ч.1 ст.23; за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - п.7 ч.1 ст.23 до ДП «Адідас - Україна» застосований штраф у розмірі 41509,00 гривень.

Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків, з якими повністю погоджується колегія суддів.

Статтею 6 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено право споживача на належну якість продукції. Згідно ч.1,2 цієї статті продавець зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію; на вимогу споживача надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. Відповідно до ч.3 статті вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами. Щодо окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 11 Закону України "Про стандартизацію" визначено, що залежно від рівня органу, який приймає чи схвалює нормативні документи із стандартизації, вони поділяються на: - національні стандарти, правила усталеної практики та класифікатори, прийняті чи схвалені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері стандартизації, а також видані ним каталоги та реєстри загальнодержавного застосування; - стандарти, технічні умови та правила усталеної практики, прийняті чи схвалені іншими органами та організаціями, що займаються питаннями стандартизації, а також видані ними каталоги. Стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Стандарти застосовуються на добровільній основі, за винятком випадків, коли застосування цих стандартів вимагають технічні регламенти. Стандарти повинні бути викладені таким чином, щоб їх неможливо було використовувати з метою введення в оману споживачів продукції, якої стосується стандарт, чи надавати перевагу виробнику продукції або продукції залежно від місця її виготовлення.

Згідно розлілу VІІ «Прикінцеві положення» Закону України "Про стандартизацію" державні та інші стандарти є чинними до припинення їх дії або до прийняття відповідних стандартів згідно з вимогами цього Закону. Вимоги державних та інших стандартів, обов'язкові до виконання, є чинними до прийняття відповідних технічних регламентів та інших нормативно-правових актів, які регулюють ці питання.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №54 від 28.02.2006 року затверджений національний стандарт ДСТУ 4519:2006 «Непродовольчі товари. Споживче маркування товарів легкої промисловості. Загальні правила».

Враховуючи положення розділу VІІ «Прикінцеві положення» Закону України "Про стандартизацію" та відсутність технічного регламенту щодо споживчого маркування товарів легкої промисловості, національний стандарт ДСТУ 4519:2006 є обов'язковим для виконання суб'єктами господарювання.

Пунктом 4.6 національного стандарту ДСТУ 4519:2006 визначений перелік інформації, якій має бути у споживчому маркуванні щодо товару/виробу, у тому числі розміри. Згідно пп. 4.6.6.1 п.4.6.6. «Розміри» на виробах позначають повні величини розмірних ознак згідно з чинним нормативним документом на певний вид виробу, зокрема - верхній одяг для дітей - зріст, обхват грудей, обхват талії - згідно з ДСТУ ГОСТ 25294, ДСТУ ГОСТ 25295.

В свою чергу, як перевірено та зазначено судом першої інстанції, встановлене перевіркою порушення позивачем вищевказаних норм законодавства, а саме реалізація продукції що не відповідає вимогам нормативних документів, ДП «Адідас - Україна» не спростовано та відповідно не підтверджено твердження позивача про наявність під час перевірки на маркуванні дитячого одягу піктограм, на яких відповідно до національного стандарту ДСТУ 4519:2006 дозволено визначати розміри.

Крім того, статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Даною нормою встановлений перелік відомостей, які повинна містити інформація про продукцію ( назва товару; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця) та інші).

Відповідно до ч.2 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не спростовані твердження позивача про наявність в магазині достатньої інформації про товари, які реалізуються, зокрема у куточку споживача (наявність якого зазначена в акті перевірки), на цінниках, на касі магазину.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги про встановлення факту реалізації одягу дитячого без висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи спростовуються матеріалами справи, відповідно до яких на момент проведення перевірки вказаний висновок (а.с.18 том.2) був наявний у позивача.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 травня 2014 року.

Головуючий:

Судді: