Постанова № 38863491, 23.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 травня 2014 року 10:00 № 826/4418/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув у порядку письмового провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна»доПівденної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області провизнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Південної митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Південної митниці Міністерства доходів і зборів України щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита в загальному розмірі 1 424 794,83 грн. та податку на додану вартість в загальному розмірі 284 958,96 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» суму надмірно сплаченого ввізного мита в загальному розмірі 1 424 794,83 грн. та податку на додану вартість в загальному розмірі 284 958,96 грн.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю Південної митниці Міндоходів України щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення позивачу надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що митним органом в порушення вимог чинного законодавства не прийнято висновок про повернення товариству надмірно сплачених сум ввізного мита та податку на додану вартість, з огляду на те, що позивач не звертався з такою вимогою до суду і така вимога судом не розглядалася.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. В обґрунтування заперечень на позовні вимоги зазначив, що відповідачем правомірно відмовлено позивачу у поверненні надмірно сплачених сум ввізного мита та податку на додану вартість, оскільки сам по собі факт визнання рішень про визначення коду товару автоматично не є підставою для визнання заявленої позивачем суми грошових коштів надмірно сплаченою та її повернення.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи. Згідно наданих письмових заперечень зазначив, що вимоги позивача щодо стягнення коштів є безпідставними та необґрунтованими, оскільки ні в яких правовідносинах відповідач 2 з позивачем не перебуває, жодних прав та інтересів не порушував, а також жодних звернень позивача до відповідача 2 не надходило.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» на підставі зовнішньоекономічного контракту № SM-2/08 від 01.11.2008р., Додаткової угоди № 36 від 05.10.2011 р. до зовнішньоекономічного контракту № SM-2/08 від 01.11.2008р., Інвойсу № SM-36/1-2008 від 12.10.2011р., Інвойсу № SM-36/2-2008 від 12.10.2011р., Інвойсу № SM-36/3-2008 від12.10.2011 р., Інвойсу № SM-36/4-2008 від 12.10.2011р., Коносамента № 1 від 12.10.2011р., коносамента № 2 від 12.10.2011р., Коносамента № 3 від 12.10.2011р., Коносамента № 4 від 12.10.2011р., Генерального Акта від 20.10.2011р. та Акта-повідомлення № 1 від 20.10.2011р. через Іллічівський морський торгівельний порт був імпортований на територію України соєвий шрот виробництва Бразилії в кількості 1 688 700,00 кг за кодом УКТ ЗЕД 2304000000 (Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час вилучення соєвої олії, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані), що передбачає ставку ввізного мита в розмірі 0%.

17 листопада 2011 року Відділом митних платежів та тарифного регулювання Південної митниці прийняті рішення № КТ-500-0062-2011, № КТ-500-0063-2011 та № КТ-500-0064-2011 про визначення іншого коду УКТ ЗЕД даному товару, а саме: 2308 00 90 00 (неоднорідна суміш на основі оболонок соєвих бобів з не видаленою з них олією), що передбачає ставку ввізного мита в розмірі 20%.

19 січня 2012 року Південною митницею згідно вантажних митних декларацій № 500040403/2012/000230, №500040403/2012/000231, №500040403/2012/000232 та № 500040403/2012/000233 від 19.01.2012р. здійснено митне оформлення імпортованого товару за кодом УКТ ЗЕД 2308 00 90 00, внаслідок чого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аскоп- Україна» сплатило ввізне мито в розмірі 1 424 794,83 грн. та податок на додану вартість в розмірі 1 709 753,80 грн.

Частина сплаченого ПДВ в розмірі 284 958,96 грн. була нарахована відповідно п. 190.1. ст. 190 Податкового кодексу України на суму ввізного мита (1 424 794, 83 грн.), яка включається до бази оподаткування податком на додану вартість товарів, які ввозяться на митну територію України.

25 січня 2013 р. Окружним адміністративним судом м. Києва у справі № 2а-19262/11/2670 за позовом ТОВ «Аскоп-Україна» до Південної митниці, за участю Прокуратури м. Києва про визнання нечинними рішень про визначення коду товару, - у задоволенні позову відмовлено.

01 жовтня 2013 року Київським апеляційним адміністративним судом у справі № 2а-19262/11/2670 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2013 р. скасовано та постановлено нову, якою позов ТОВ «Аскоп-Україна» задоволено. Визнано протиправними та скасовано Рішення Відділу митних платежів та тарифного регулювання Південної митниці про визначення коду товару № КТ-500-0062-2011 від 17.11.2011 р., № КТ-500-0063-2011 від 17.11.2011р. та № КТ-500-0064-2011 від 17.11.2011р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України К/800/54307/13 від 05 листопада 2013 року Південній митниці Міндоходів відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013р.

Внаслідок протиправного визначення Південною митницею іншого коду УКТ ЗЕД імпортованому підприємством товару, ТОВ «Аскоп-Україна» надмірно сплатило ввізне мито в розмірі 1 424 794,83 грн. та податок на додану вартість в розмірі 284 958,96 грн.

30 січня 2014р. ТОВ «Аскоп-Україна» направило цінним листом з описом вкладення на адресу Південної митниці Міндоходів заяву (вих. № 59/01 від 29.01.2014р.) про повернення надмірно сплаченого ввізного мита в розмірі 1 424 794,83 грн. та податку на додану вартість в розмірі 284 958,96 грн.

Митний орган, у встановлений строк, висновок про повернення товариству суми надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість не прийняв та не направив його до відповідного органу казначейської служби.

При цьому, Південна митниця листом від 05.03.2014р. за № 3308/15-70-52 відмовила ТОВ «Аскоп-Україна» у поверненні надмірно сплаченої суми ввізного мита та податку на додану вартість, мотивуючи відмову тим, що підприємство не зверталося з такою вимогою до суду при оскарженні рішення митного органу про визначення імпортованому товару іншого коду УКТ ЗЕД і така вимога судом не розглядалася.

Позивач, вважаючи бездіяльність Південної митниці Міндоходів протиправною, звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами визначено Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 р. N 618, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 р. за N 1097/14364 (надалі - Порядок N 618).

Згідно з положеннями статті 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Вищезазначені положення узгоджуються із положеннями частини першої розділу ІІІ Порядку N 618, відповідно до якої, для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Як встановлено судом, позивач звертався до митного органу із заявою про повернення надмірно сплачених сум ввізного мита та податку на додану вартість.

Проте відповідачем 1 було відмовлено позивачу у поверненні вищезазначених сум з тих підстав, що позивач не звертався до суду із такою вимогою при оскарженні рішення митного органу про визначення імпортованому товару іншого коду УКТ ЗЕД і така вимога судом не розглядалася, що суд вважає таким, що вчинено всупереч положенням чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 45 Бюджетного кодексу України від 8 липня 2010 року N 2456-VI центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

За статтею 27 Митного кодексу України, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно пп. 5 п. 9 Розділу VI «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Виходячи з системного аналізу положень Митного кодексу України, Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України, з урахуванням положень Порядку № 618, та враховуючи те, що підставою для повернення митним органом платнику податків надмірно сплачених до бюджету митних платежів є факт такої переплати незалежно від того, звертався платник до суду з відповідною вимогою чи ні, суд приходить до висновку про визнання бездіяльності Південної митниці Міндоходів щодо неподання до органу казначейської служби висновку про повернення ТОВ «Аскоп-Україна» з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита та податку на додану вартість, - протиправною, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, в судовому засіданні судом встановлено, що не заперечується відповідачем 1, факт сплати позивачем ввізного мита в розмірі 1 424 794,83 грн. та податку на додану вартість в розмірі 284 958,96 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 14.10.2011 р. № 902, від 26.10.2011 р. № 954, від 06.12.2011 р. № 1087, а також відміткою Південної митниці на митних деклараціях № 500040403/2012/000231, № 500040403/2012/000232, № 500040403/2012/000233.

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» суми надмірно сплаченого ввізного мита в загальному розмірі 1 424 794,83 грн. та податку на додану вартість в загальному розмірі 284 958,96 грн., а, отже, наявності правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Південної митниці Міністерства доходів і зборів України щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області висновку про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» з Державного бюджету України надмірно сплаченого ввізного мита в загальному розмірі 1 424 794,83 грн. та податку на додану вартість в загальному розмірі 284 958,96 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» суму надмірно сплаченого ввізного мита в загальному розмірі 1 424 794,83 грн. та податку на додану вартість в загальному розмірі 284 958,96 грн.

4. Судові витрати в сумі 560 (п'ятсот шістдесят) гривень 28 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аскоп-Україна» за рахунок Державного бюджету України.

5. Стягнути решту суми судового збору у розмірі 4 384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп. на користь Окружного адміністративного суду м. Києва (розрахунковий рахунок №31218206784007, отримувач платежу УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, МФО 820019, банк одержувача ГУ ДКСУ у місті Києві, код класифікації доходів бюджету 22030001 із рахунків Південної митниці Міністерства доходів і зборів України (вул. Гайдара, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 38721632).

6. Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Південної митниці Міністерства доходів і зборів України (вул. Гайдара, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 38721632).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук